Постанова № 55982143, 15.02.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа № 917/387/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Істоміна О.А., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Кохан Ю.В.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 дов. б/н від 24.12.2015р.,

відповідача ОСОБА_2 дов. б/н від 22.09.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №302 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.01.2016 р. у справі № 917/387/14,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд", Полтава,

до Приватної агропромислової фірми "Воля", Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область,

про стягнення 222 872,77 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.01.2016р. (суддя Киричук О.А.) заяву задоволено. Поновлено строк предявлення до виконання наказу господарського суду Полтавської області від 05.05.2014р. по справі №917/387/14 про стягнення з Приватної агропромислової фірми "Воля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" 125 581,20 грн. основного боргу, 48 375,37 грн. пені, 37 674,36 грн. штрафу, 1 345,99 грн. - інфляційних втрат, 9 895,85 грн. 3% річних та 4 457,46 грн. витрат по сплаті судового збору, визнавши, що він є дійсним для пред"явлення до виконання з 19.01.2016 року по 19.01.2017 року. Видано дублікат наказу господарського суду Полтавської області від 05.05.2014р. по справі №917/387/14 про стягнення з Приватної агропромислової фірми "Воля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" 125 581,20 грн. основного боргу, 48 375,37 грн. пені, 37 674,36 грн. штрафу, 1 345,99 грн. - інфляційних втрат, 9 895,85 грн. 3% річних та 4 457,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.01.2016р. скасувати та винести постанову про відмову в поновленні строку для предявлення до виконання наказу господарського суду Полтавської області від 05.05.2014р. по справі №917/387/14 та припинити провадження в частині вимог щодо видачі дублікату наказу.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а ухвала суду першої інстанції законною та ою що прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Полтавської області від 24.04.2014р. у справі № 917/387/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" задоволено в повному обсязі та стягнуто з Приватної агропромислової фірми "Воля" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" 125 581,20 грн. основного боргу, 48 375,37 грн. пені, 37 674,36 грн. штрафу, 1 345,99 грн. - інфляційних втрат, 9 895,85 грн. 3% річних та 4 457,46 грн. витрат по сплаті судового збору.

05.05.2014р. на примусове виконання рішення господарського суду від 24.04.2014р. по справі № 917/387/14 було видано відповідний наказ, який був дійсний для предявлення до виконання протягом одного року до 06.05.2015р.

28.12.2015 р. до господарського суду Полтавської області надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" про поновлення строку для предявлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу по справі № 917/387/14.

Задовольняючи дану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" та поновлюючи стягувачу строк для пред'явлення до виконання наказу від 05.05.2014р., а також, про видачу дублікату наказу господарського суду Полтавської області від 05.05.2014р. у справі № 917/387/14, суд першої інстанції виходив з того, що причина пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважною, а дублікат виконавчого документа підлягає видачі у зв'язку з втратою оригіналу.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального Кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Пунктом 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Виконання судових рішень починається з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення. У разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено, відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Разом з тим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Пропуск процесуального строку в процесуальному праві - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причин, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

З огляду на зміст ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які є обєктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Законодавець передбачив, що причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів. Така оцінка відбувається з дотриманням норм ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У п. 8 Інформаційного листа від 06.08.2008 р. № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" Вищій господарський суд вказав наступне: у застосуванні частини першої статті 53 ГПК господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Відповідно до частини першої статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством строку поважною і відновити пропущений строк. ГПК не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції зазначив, що наказ господарського суду № 917/387/14 від 05.05.2014 р. до виконавчої служби не надходив та грошові зобовязання відповідачем не виконані.

Також, суд першої інстанції взяв до уваги те, що причинами незвернення позивача з наказом до виконавчої служби для примусового виконання були домовленості між керівництвом, а потім - втрата наказу. Зокрема, керівником відповідача було обіцяно якомога швидше оплатити борг в добровільному порядку після збору урожаю та його продажу до кінця 2014 року, пізніше керівник просив у позивача відтермінувати оплату боргу до кінця посівної компанії, оскільки ціни зросли та необхідні кошти для завершення посіву.

Проте, з встановлених у даній справі обставин не вбачається, на підставі яких саме належних та допустимих доказів суд першої інстанції дійшов висновку щодо поважності причин та обставин, які унеможливлювали звернення заявника до органів ДВС з приводу примусового виконання наказу протягом зазначеного терміну.

З поданої стягувачем заяви про поновлення строку для предявлення наказу не вбачається, що у нього були обєктивно непереборні, незалежні від його волевиявлення та повязані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами поважні причини для предявлення наказу господарського суду до ДВС.

Посилання стягувача на домовленість між керівництвом сторін про виконання виконавчого документу в добровільному порядку, що боржником в свою чергу заперечується, не є обєктивно непереборною обставиною. Навіть відсутність в штаті стягувача фахівця в галузі права не свідчить про поважність причин пропуску строку, установленого законодавством для предявлення наказу до виконання.

Крім того, судова колегія зазначає, що вказані скаржником обставини свідчать не про поважність причини пропуску процесуального строку, а про недбалість скаржника. Тим більш, що можливість вчасного подання наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала субєктивний характер.

Зазначені обставини, дослідження яких є суттєвим для висновку щодо наявності або відсутності поважних причин пропуску строку для предявлення наказу до виконання і мають істотне значення для правильного вирішення даного спору, не були в повному обсязі перевірені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення заяви в частині поновлення строку для предявлення наказу до виконання.

Щодо задоволення заяви стягувача про видачу дублікату наказу по справі № 917/387/14, то судова колегія також вважає таке задоволення безпідставним.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Беручи до уваги приписи ст. 120 ГПК України, згідно якої у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, оскільки строк на предявлення наказу до виконання сплинув 06.05.2015 року і судом не поновлено з підстав викладених вище, суд відмовляє стягувачеві в частині вимог щодо видачі дублікату наказу суду по даній справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Полтавської області від 19.01.2016 р. у справі № 917/387/14 підлягає скасуванню, у задоволенні вищевказаної заяви слід відмовити.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача, Приватної агропромислової фірми "Воля", Білогорілка, Лохвицький район, Полтавська область, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.01.2016 р. у справі № 917/387/14 задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 19.01.2016 р. у справі № 917/387/14 скасувати.

У задоволенні заяви про поновлення строку для предявлення наказу до виконання та видачу дублікату наказу по справі № 917/387/14 відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофілд" (36039, АДРЕСА_1, Код ЄДРПОУ 35295131) на користь Приватної агропромислової фірми "Воля" (37220, Полтавська область, Лохвицький район, с. Білогорілка, Код ЄДРПОУ 32730636) 1378,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області вид ати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Слободін М.М.