Постанова № 55982063, 15.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р. Справа№ 910/16186/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Лобаня О.І.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 08.02.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 (повне рішення складено 25.09.2015)

у справі №910/16186/15 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

до Київської міської ради

про визнання недійсним рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

В своїх доводах скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки, викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою від 04.12.2015 Київським апеляційним господарським судом вказану вище апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи №910/910/16186/15 за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача брав участь в судових засіданнях, підтримував доводи апеляційної скарги, надавав пояснення та просив апеляційну скаргу ДТГО «Південно-Західна залізниця» задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити.

Представники відповідача брали участь у судових засіданнях, заперечували щодо доводів апеляційної скарги, надавали пояснення та просили апеляційну скаргу ДТГО «Південно-Західна залізниця» залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.2006 рішенням Київської міської ради №84/141 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» для будівництва житлового будинку та підземного паркінгу на вул. Привокзальній 10-а у Дарницькому районі м. Києва та передано в короткострокову оренду на 3 роки земельну ділянку загальною площею 0,32 га.

19.06.2008 спеціалізованою державною організацією «Київська міська служба української інвестиційної експертизи» (служба «Київдержекспертиза») надано позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту «Житловий будинок по вул. Привокзальній, 10-А у Дарницькому районі м. Києва».

11.08.2010 наказом Міністерства транспорту та зв'язку №581 затверджено проект будівництва житлового буднику на вулиці Привокзальній 10-а у Дарницькому районі м. Києва.

23.06.2011 Київською міською радою прийнято рішення №354/5741 про внесення змін до рішення від 28.09.2006 №84/141 та земельну ділянку на вул. Привокзальній 10-а у Дарницькому районі м. Києва вирішено передати в постійне користування ДТГО «Південно-Західна залізниця». Зобов'язано ГУЗР КМДА зняти з реєстрації договір оренди земельної ділянки від 26.07.2007 №63-6-00430.

07.03.2012 ДТГО «Південно-Західна залізниця» видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №389730, площею 0,3249 га, кадастровий номер 8000000000:63:241:0015, яка розташована на вул. Привокзальній 10-а, цільове призначення - будівництво житлового будинку та підземного паркінгу.

13.11.2014 Київською міською радою прийнято рішення №380/380 «Про надання статусу скверу земельній ділянці загальною площею 0,32 га на вул. Привокзальній, 10-а в Дарницькому районі міста Києва» та визнання таким, що втратило чинність рішення Київської міської ради від 28.09.2006 №84/141 про надання позивачу земельної ділянки для будівництва житлового будинку та підземного паркінгу на вул. Привокзальній, 10-а в Дарницькому районі міста Києва. Також даним рішенням внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони м. Києва та концепції формування зелених насаджень.

У червні 2015 року ДТГО «Південно-Західна залізниця» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 13.11.2014 №380/380 «Про надання статусу скверу земельній ділянці загальною площею 0,32 га на вул. Привокзальній, 10-а в Дарницькому районі міста Києва».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказане рішення Київської міської ради прийнято всупереч інтересам територіальної громади міста Києва та без урахування законодавчої заборони органу місцевого самоврядування вносити зміни та/або відміняти вже реалізовані рішення.

Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач зазначає, що оскаржуване рішення Київської міської ради прийнято з метою впорядкування земельних відносин у місті Києві, задля забезпечення екологічних прав громадян.

При прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів у випадках передбачених законом, однак в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували додержання порядку вилучення земельної ділянки у позивача і судом першої інстанції дана обставина залишена поза увагою. Також позивач зазначає, що Київською міською радою порушено права та законні інтереси ДТГО «Південно-Західна залізниця», оскільки на час прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради позивачем було оформлено право користування на земельну ділянку у встановлено чинним законодавством порядку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 144 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В матеріалах справи містяться копії звернень громадян та депутатські звернення щодо створення скверу на спірній земельній ділянці на вул. Привокзальній, 10-а в Дарницькому районі міста Києва, оскільки забудова там не ведеться вже протягом багатьох років, має місце великий засмічений та не облаштований пустир, тоді як місцева громада має намір улаштувати на його місці сквер.

Статтями 3, 74 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону).

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно з нормами ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ, зокрема, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Проте, позивачем не обґрунтовано, у чому саме полягає порушення, оспорювання або невизнання його права.

Судом встановлено, що ще у 2006 році ДТГО «Південно-Західна залізниця» відведено земельну ділянку на вул. Привокзальній, 10-а в Дарницькому районі міста Києва для будівництва житлового будинку та підземного паркінгу, однак станом на сьогоднішній день будівництво на спірній земельній ділянці не ведеться.

Крім того, позивачем визнано, що на даний час будівництво все ще на стадії проекту та не надано суду доказів того, коли саме буде розпочато будівництво.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено, що реалізація права громадян на наявність скверу порушує його права щодо здійснення запланованого будівництва та неможливість облаштування скверу до початку будівництва і перенесення його в подальшому на територію новобудов (між ними або на окремо відведеному місці).

В свою чергу, скаржник, як замовник будівництва, не повинен порушувати інтереси місцевої громади та їх екологічні права за зелену зону біля будинків.

Також колегія суддів зазначає, що позивач не позбавлений можливості погодити з громадою, яка неодноразово зверталась до відповідача про необхідність облаштування скверну на пустирі, реалізації їх права на зелене та безпечне довкілля біля будинків, у тому числі улаштуванням самим позивачем скверу з урахуванням його плану забудови.

Посилання скаржника на те, що ним оформлено право користування на земельну ділянку у встановлено чинним законодавством порядку, судова колегія не бере до уваги, оскільки предметом даного спору є не відведення позивачу спірної земельної ділянки, а оскарження рішення Київської міської ради щодо вилучення у нього спірної земельної ділянки з метою впорядкування земельних відносин у місті Києві і задля забезпечення реалізації екологічних прав громадян

Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що відповідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДТГО «Південно-Західна залізниця» - без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2015 у справі №910/16186/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/16186/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.І. Лобань

Р.В. Федорчук