Постанова № 55981930, 16.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р. Справа№ 908/4267/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Коротун О.М.

за участю секретаря судового засідання Гройсберг К.М.

за участю представників

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Леушин А.М. - дов. від 24.12.2015 року б/н

від третьої особи: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року

у справі № 908/4267/15 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (м. Запоріжжя)

до Приватного акціонерного товариства „Запоріжзв'язоксервіс" (м. Київ)

третя особа, яка не заставляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міське комунальне підприємство „Основаніє" (м. Запоріжжя)

про внесення змін до договору оренди від 28.10.2014 року № 1051/2

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради з позовом до Приватного акціонерного товариства „Запоріжзв'язоксервіс" за участю третьої особи, яка не заставляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міського комунального підприємства „Основаніє" про внесення змін до пункту 3.1, 3.2 договору оренди від 02.12.2002 року № 1051/2, виклавши в наступній редакції:

„3.1. Орендна плата визначається на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.2011 № 47 та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і складає за травень 2012 року 3766,58 грн. Оплата з 01.05.2012".

„3.2. Розмір орендної плати становить: Ор=(Вп*Сор*1інф.*1м)/100*12, де:

Вп - вартість орендованого приміщення, визначена експертним шляхом (станом на 31.10.2011) становить 1062555,00 грн. за приміщення 533, 21 кв.м., вартість орендованого приміщення площею 56,31 кв.м. становить 112211,83 грн..;

Сор - орендна ставка, яка встановлюється:

40% - розміщення фінансової установи на площі 56,3 кв.м;

І інф - індекс інфляції з дати проведення експертної оцінки об'єкта оренди до базового місяця рорахунку орендної плати - 1,007;

Ім. - індекс інфляції за базовий місяць розрахунку орендної плати;

Ор - орендна плата розраховується згідно з рішенням сесії Запорізької міської ради № 47 від 06.04.2011 таким чином: Ор = (112211,83 грн.*40%*1,007):100%:12=3766,58 грн.".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.08.2015 року направлено матеріали справи № 908/4267/15 за правилами територіальної підсудності до господарського суду міста Києва.

Рішенням від 09.11.2015 року господарський суд міста Києва у задоволенні позову відмовив повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради звернувся до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення строку подання апеляційної скарги та апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року по справі № 908/4267/15 скасувати та задовольнити позов по справі № 908/4267/15 в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 року, з урахуванням ухвали від 16.02.2016 року про виправлення описки, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради було відновлено строк на апеляційне оскарження, його апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 908/4267/15 у судовому засіданні за участю представників сторін на 16.02.2016 року.

В судове засідання 16.02.2016 року повноважні представники позивача та третьої особи не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 16.02.2016 року представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 28.10.2004 року Управління житлового господарства Запорізької міської ради (орендодавець), Комунальне підприємство „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2" (балансоутримувач) та Закрите акціонерне товариство „Запоріжзв'язоксервіс" (орендар) уклали договір оренди № 1051/2 нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлове приміщення загальною площею 505,46 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, по вул. Свердолова, 21.

Дане нежитлове приміщення - частина першого та другого поверхів двоповерхового нежитлового будинку, вартістю 657 928 грн., передається в оренду під офіс, пункт прийому платежів та склад.

Договір укладено строком на 5 років.

В подальшому на підставі додаткової угоди строк договору змінено з п'яти років на одинадцять місяців. Додаткової угодою від 01.11.2011 строк договору від 28.10.2004 року № 1051/2 встановлено на 2 роки 11 місяців - до 28.09.2014 року.

Після закінчення строку дії договору від 28.10.2004 року № 1051/2 жодна зі сторін не заявила про його припинення, у зв'язку із чим його строк дії продовжено до 28.08.2017 року.

Додатковою угодою від 29.10.2009 року до договору від 28.10.2004 року № 1051/2 внесено зміни в частині заміни найменування орендаря з Закритого акціонерного товариства „Запоріжзв'язоксервіс" на приватне акціонерне товариство „Запоріжзв'язоксервіс".

Згідно з додатковою угодою від 01.06.2011 року до договору від 28.10.2004 року № 1051/2 змінено орендодавця з Управління житлового господарства Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

27.04.2012 року Запорізька міська рада прийняла рішення № 5 «Про припинення діяльності підприємств шляхом приєднання», згідно з пунктами 1, 2 якого припинено діяльність КП „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2" та встановлено, що міське комунальне підприємство „Основаніє" є повним правонаступником КП „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2".

25.07.2015 року Запорізька міська рада прийняла рішення „Про затвердження передавальних актів та визначення розміру статутного капіталу міського комунального підприємства „Основаніє" № 6. На підставі цього рішення затверджено передавальні акти майна, майнових, немайнових прав та обов'язків від 25.07.2012 року КП „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 2».

Таким чином, з 25.07.2012 року Міське комунальне підприємство „Основаніє" є балансоутримувачем нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Свердлова, буд. 21.

Згідно з п. 3.1 договору від 28.10.2004 року № 1051/2 (в редакції додаткової угоди від 21.01.2010 року) орендна плата розраховується за формулою: Опл = (Впр* С ор * 1пр * 1м)/100*12, де:

Впр - вартість орендованого приміщення, визначена експертним шляхом на 31.07.2004 року складає 657 928 грн. за приміщення 1 005,1 кв.м;

С ор - ставка орендної плати, %;

1пр - індекс інфляції за період з дати проведення експертної оцінки нежитлового приміщення до дати укладення цієї додаткової угоди;

1м - індекс інфляції за поточний місяць.

Також додатковою угодою було збільшено площу орендованих приміщень до 533,21 кв.м, визначивши окремо площу кожного орендованого майна, яке включало місяця загального користування площею 56,31 кв.м, що не можуть бути приватизовані.

Додатковою угодою від 10.05.2012 року сторони змінили площу нежитлового приміщення (А-2), у зв'язку з приватизацією 476,9 кв.м, а саме: з 533,21 кв.м на 56,31 кв.м (місця загального користування) та встановили місячний розмір орендної плати з 27.04.2012 року, згідно з рішенням Запорізької міської ради від 06.04.2011 року № 47, 1 416,67 грн. х 1інф. (травня) = 1 992,75 х 56,31 х 15%): 12 х 1,0100.

Таким чином на момент звернення з позовом до суду площа, яка перебуває в оренді у відповідача, є місцями загального користування. У додатковій угоді від 10.05.2012 року орендна ставка визначена у розмірі 15% від вартості орендованого майна - інше використання нерухомого майна.

Колегія суддів приходить до висновку, що за своєю правовою природою даний договір є договором оренди (найму).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Ч. 6 ст. 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 року № 2269-XII цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В результаті планової перевірки фінансово-господарської діяльності Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, проведеної державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області на початку 2015 року, було виявлено, що додаткова угода від 10.05.2012 року до договору оренди була укладена із застосуванням невірного розміру річної орендної ставки. Так, замість орендної ставки у розмірі 40%, яка спеціально передбачена для розміщення фінансових установ, була застосована ставка у розмірі 15%, яка передбачена для іншого використання нерухомого майна.

До вказаного порушення призвело те, що під час укладання вказаної додаткової угоди, сторони не врахували спеціальний статус відповідача, який передбачений положеннями ст. 1 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Зазначеною нормою передбачено, що фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги і операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, дочірні товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Про те, що відповідач є фінансовою установою свідчить інформація із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Так, в розділі про види діяльності вказано, що підприємство займається іншими фінансовими послугами, крім страхування та пенсійного забезпечення.

Після перевірки державною фінансовою інспекцією в Запорізькій області позивач листом від 13.05.2015 року № 1897/01/01-07 надіслав відповідачеві проект додаткової угоди від 01.04.2015 року. Відповідач, не погодився з орендною ставкою в розмірі 40% процентів, про що зазначив у протоколі врегулювання розбіжностей до договору оренди, який надіслав позивачу листом від 27.05.2015 року № 0693.

Відповідно до приписів ч. 3-5 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Таким чином, за загальним порядком укладення договору, в разі наявності неврегульованих сторонами розбіжностей по умовам договору, у 20-денний строк спір щодо врегулювання таких розбіжностей має бути переданий до суду .

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підписаний відповідачем проект додаткової угоди від 01.04.2015 року з протоколом розбіжностей, а тому позивач мав право передати спір про врегулювання розбіжностей до суду в строк до 24.06.2015 року, тобто у 20 денний строк з дня отримання (04.06.2015 року) підписаного відповідачем примірника проекту додаткової угоди від 01.04.2015 року з протоколом розбіжностей.

Предметом заявленого позову у цій справі на 22.07.2015 року (момент подання позовної заяви суду та її реєстрація канцелярією суду) був спір про внесення змін до договору оренди від 28.10.2004 року № 1051/2.

Таким чином, на момент заявлення позову про внесення змін до договору оренди в редакції позивача ним було пропущено 20-денний строк звернення до суду.

За приписами ч. 6 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону (в даному випадку ч. 2 ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна"), або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи відсутність факту своєчасної передачі спору про врегулювання розбіжностей по внесенню змін до пунктів 3.1 та 3.2 договору до суду, договір оренди нежитлового приміщення від 28.10.2004 року № 1051/2 є укладеним з прийнятими позивачем пропозиціями відповідача по редакції п. 3.1. та 3.2 по протоколу розбіжностей:

„Друге речення пункту чотири додаткової угоди від 01.04.2015 року до договору оренди від 28.10.2004 року № 1051/2: Таким чином розмір орендної плати за оренду орендованого приміщення складає 4 421 грн. 27 коп.

Пункт п'ять додаткової угоди від 01.04.2015 року до договору оренди від 28.10.2004 року № 1051/2: Пункт 4 цієї Додаткової угоди набирає чинності з 01.06.2015 року".

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи те, що сторони взаємної згоди щодо змін до договору оренди не досягли, а позивачем в порядку ст. 181 Господарського кодексу України не було своєчасно передано спір на вирішення до суду, то колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

При цьому колегія суддів не враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року № 3-53гс12, оскільки вона стосується інших роду орендних правовідносин та, крім того, сторони самі розпочали досудове врегулювання спору шляхом подання проекту змін до договору та протоколу розбіжностей до нього.

Відповідно до абз. 6 п. 12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 року № 7 не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції помилково не надав оцінку обставинам щодо досудового врегулювання спору.

Втім місцевий господарський суд дав вірну оцінку тим позовним вимогам, які він мав розглянути по суті.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту комунальної власності та приватизації на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року по справі № 908/4267/15 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року по справі № 908/4267/15 залишити без змін.

3. Справу № 908/4267/15 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

О.М. Коротун