Постанова № 55981887, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016 року Справа № 904/6411/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Кузнецової І.Л. (доповідача),

суддів - Герасименко І.М., Сизько І.А.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 14-138 від 13.05.2014 р.;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 33 від 04.01.2016 р.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. у справі №904/6411/15

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м.Київ

до комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", м.Кривий Ріг

про стягнення 188 713 924грн.61коп. за договором купівлі - продажу природного газу

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. у справі №904/6411/15 (суддя Новікова Р.Г.) позов публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково, зменшено розмір заявленої до стягнення пені з 16312240грн.65коп. до 8156120грн.33коп., з комунального підприємства теплових мереж (далі-КПТМ) "Криворіжтепломережа" на користь позивача стяг-нуто 118843148грн.77коп. основного боргу, 8156120грн.33коп. пені, 3346089грн.10коп. трьох процентів річних та 44388479грн.74коп. інфляційної складової, в задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 1635грн.33коп. та інфляційної складової в сумі 5822331грн.02коп. відмовлено;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу природного газу №651/14-ТЕ-5 від 05.12.2013р. в частині повної та своєчасної оплати його вартості та щодо необхідності зменшення заявленої до стягнення суми пені;

- при відмові в задоволенні решти позовних вимог господарський суд зазначав, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який нараховуються три проценти річних, що розрахунок інфляційної складової виконано позивачем невірно, оскільки до індексу інфляції за наступний місяць до суми боргу додавалася сума інфляційної складової за попередній місяць, а також, що належним періодом, за який підлягає стягненню сума інфляційної складової є період з березня 2014р. по березень 2015р.;

- не погодившись з рішенням суду, ПАТ"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права та на неповне дослідження ним обставин, які мають значення для справи, просить це рішення скасувати в частині зменшення розміру пені на 8156120грн.33коп., прийняти в цій частині нове рішення та стягнути з відповідача суму пені, в задоволенні якої було відмовлено;

- у поданій скарзі йдеться про те, що положення ст.83 Господарського процесуального кодексу України можуть застосовуватися виключно у взаємозв"язку з нормою матеріального права, у даному випадку, з ст.551 Цивільного кодексу України, про те, що в оскаржуваному рішенні господарський суд не надав обґрунтування наявності збитків у відповідача, навів лише доводи і докази сторони, на користь якої прийнято останнє, не врахував при зменшенні пені жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, про те, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, є підприємством, яке належить до державного сектору економіки, має стратегічне значення для економіки, державним бюджетом та фінансовим планом компанії не передбачені фінансові можливості для кредитування споживачів природного газу, внаслідок несвоєчасного проведен-ня розрахунків за спожитий природний газ компанія змушена залучати комерційні кредити за ринковими відсотковими ставками, а також про те, що при вирішенні питання по зменшенню пені господарський суд повинен був об"єктивно оцінити, чи є випадки, на які посилається відповідач винятковими, виходячи з інтересів сторін, причин неналежного виконання або невиконання зобов"язання та невідповідності розміру пені наслідкам порушення;

- відповідач вважає рішення суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2013р. ПАТ"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"(продавцем) та КПТМ"Криворіжтепломережа"(покупцем) укладений дого-вір купівлі-продажу природного газу №651/14-ТЕ-5, на підставі якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а покупець прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору.

Відповідно до п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігій-ними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

В п.3.3 договору сторонами узгоджено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом стопроцентної поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюються до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

П.7.2 договору встановлена відповідальність покупця за невиконання п.6.1 договору у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Виходячи з умов договору, протягом січня грудня 2014р. позивач поставив відповідачу природний газ загальною вартістю 139471398грн.53коп., що підтверджується представленими в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі природного газу. Акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Зобов"язання по оплаті вартості отриманого природного газу виконані відповідачем частково.

Станом на момент звернення з позовом заборгованість відповідача по оплаті складає 118843148грн.77коп..

У зв"язку із несвоєчасною оплатою позивачем нарахована пеня в сумі 16312240грн.65коп. за період 15.02.2014 28.04.2015р.р., інфляційні втрати в сумі 50210810грн.76коп. за період з лютого 2014 по березень 2015р.р. та три процента річних в сумі 3347724грн.43коп. за період з 15.02.2014 по 28.04.2015р.р..

В процесі розгляду справи докази погашення заборгованості відповідачем не надані.

Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання не допускається. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст.629 Кодексу передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: порушення відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу природного газу №651/14-ТЕ-5 від 05.12.2013р. в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого природного газу і ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення господарським судом зроблено правильний висновок про обґрунтованість позовних вимог та визнання їх такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 118843148грн.77коп. основного боргу, 8156120грн.33коп. пені, 3346089грн.10коп. трьох процен-тів річних та 44388479грн.74коп. інфляційної складової.

При цьому, колегія суддів погоджується з відмовою господарським судом в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1635грн.33коп. трьох процентів річних та 5822331грн.02коп. інфляційної складової з огляду на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який нараховуються три проценти річних, що розрахунок інфляційної складової виконано позивачем невірно, оскільки до індексу інфляції за наступний місяць до суми боргу додавалася сума інфляційної складової за попередній місяць, а також на те, що належним періодом, за який підлягає стягненню сума інфляційної складової є період з березня 2014р. по березень 2015р..

Одночасно слід зазначити, що згідно з п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов"язання.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, вказана норма дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності обставин, що мають істотне значення.

Істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов'язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначного прострочення у виконанні зобов'язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

У даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що відповідач є комунальним підприємством. Відповідно до Статуту КПТМ"Криворіжтепломережа" власником останнього є територіальна громада м.Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради. Підприємство здійснює виробництво теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними спілками і їх осередками. Дебіторська заборгованість по оплаті теплової енергії станом на 01.07.2015р. становить 323907,7млн.грн., у тому числі: бюджетних організацій 32852,3млн.грн., населення 246610,7млн.грн., госпрозрахункових організацій 44424,4млн.грн..

Згідно з інформацією КПТМ"Криворіжтепломережа" з 01.01. по 31.07.2015р. підприємством подано до районних судів 2962 позовних заяви на суму 12218753 грн. 45коп., до господарських судів за цей же період подано 124 позовних заяви на суму 32388802грн.27коп.. У відділах примусового виконання рішень перебуває 38000 виконавчих документів про стягнення заборго-ваності з фізичних осіб на загальну суму 130 млн.грн. та 461 виконавчий документ про стягнення заборгованості з юридичних осіб на загальну суму 27,9 млн.грн. (а.с.73-75).

Враховуючи, що причиною неналежного виконання зобов'язання відповідачем є несвоєчас-ність оплати вартості теплової енергії споживачами, переліченими в п.1.2 договору, незначний період прострочення виконання зобов"язання, а також вжиття відповідачем всіх можливих заходів для погашення заборгованості перед позивачем (добросовісна поведінка відповідача), зменшення розміру пред"явленої до стягнення з відповідача пені здійснено господарським судом цілком правомірно.

З огляду на викладене, рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.

Доводи скаржника стосовно неприйняття до уваги господарським судом при зменшенні пені аргументів, доказів та взагалі інтересів компанії визнані колегією суддів необґрунтованими, оскільки оцінка майнового стану сторін, наданих ними доказів та їх інтересів в повній мірі знайшла своє відображення в позиції господарського суду, відповідно до якої сума пені зменшена саме до 50 процентів від заявленої до стягнення.

Керуючись ст.ст.101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.2015р. у справі №904/6411/15 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Герасименко

Суддя І.А.Сизько

Повна постанова складена 22.02.2016р.