Рішення № 55981711, 16.02.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2016 р. Справа № 918/13/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Заголдної Я.В. при секретарі судового засідання В"юненко І.І. за участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.01.2016р. (суддя Трускавецький В.П.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 918/13/16, справу призначено до слухання в засіданні на "02" лютого 2016 р.

Розпорядженням в. о. керівника апарату господарського суду Рівненської області №01-04/47/2016 від 01.02.2016р. у зв'язку з прийняттям Указу Президента України № 21/2016 від 23.01.2016 року "Про переведення суддів", який набрав чинності з моменту його прийняття, суддю господарського суду Рівненської області Трускавецького Василя Петровича переведено на роботу на посаду судді господарського суду Львівської області та відповідно до пунктів 2.3.50-2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 918/13/16.

Після чого справу № 918/13/16 передано на розгляд судді Заголдній Я.В.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02.02.2016р. справу № 918/13/16 прийнято до свого провадження та відкладено розгляд справи з підстав зазначених в ухвалі.

16.02.2016р. судом встановлено наступне.

На адресу господарського суду Рівненської області від ОСОБА_1 надійшла позовна заява про стягнення середнього заробітку за час затримки заробітної плати.

02.02.2016 року представником ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 63 032 грн. 32 коп. Відповідно до змісту поданого відзиву Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод" заперечує проти задоволення даного позову, з підстав зазначених у відзиві.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив щодо розрахунку середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 Проте, відповідач заперечив щодо задоволення позову в частині стягнення з ПАТ "Завод "Технопривод" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні, за період з 13.12.2013 року по 14.05.2015 в розмірі 63 032 грн. 32 коп. Заперечення обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 233 КЗпП України мав звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Таким чином, позивачем, на думку відповідача пропущено строк звернення до суду .

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Гр. ОСОБА_1 звернувся до господарського суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" у якому просив стягнути з ПАТ "Завод "Технопривод" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 13.12.2013 року по 14.05.2015 року та визнати його кредитором у справі № 918/111/15 про банкрутство ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем працюючи на посаді начальника відділу технічного контролю ЗАТ "Завод "Технопривод". 12 грудня 2013 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади за згодою сторін (п.1 ст.36 КЗпП України) відповідно до наказу № 63. При звільненні, з ним не був проведений розрахунок належних при звільненні розрахункових сум, по виплаті заборгованості по заробітній платі. 25.03.2014р. на підставі заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати Рівненським районним судом Рівненської області видано наказ від 25.03.2014р. у справі № 570/1416/14-ц, № провадження 2-н/570/89/2014 (наказне провадження) про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 4327 грн. 15 коп.

04.08.2014 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу від 25.03.2014р. Рівненським районним судом Рівненської області.

15.05.2015р. постановою державного виконавця Відділу ДВС Рівненського районного управління юстиції закінчено виконавче провадження про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 4327 грн. 15 коп. у зв'язку із фактичним виконанням рішення.

Суд, задовольняючи частково позовну заяву керувався наступним.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

У рішенні Конституційного Суду України від 22 лютого 2012року у справі №1-5/2012 зазначається, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплатити працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Порядок розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100. Відповідно до абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою вказаною постановою, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звільнився 13.12.2013 року, а днем фактичного розрахунку з позивачем є 15.05.2015р., оскільки 15.05.2015р. закінчено виконавче провадження про стягнення з ЗАТ "Завод "Технопривод" на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 4327 грн. 15 коп. у зв'язку із фактичним виконанням рішення.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні ОСОБА_1 за період з 13.12.2013 року по 14.05.2015року становить 63 032 грн. 32 коп.

Водночас, суд відмовляючи позивачу в частині позовної заяви про визнання його кредитором першої черги та включення його вимог до реєстру вимог кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" по справі №918/111/15 виходив з наступного.

Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Ухвалою суду від 12.03.2015 року порушено провадження у справі № 918/111/15 про банкрутство ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047), визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 1 535 924 грн. 09 коп., з яких 1 386 137 грн. 93 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 6 274 грн. 76 коп. - основний борг підтверджений документально, 12 850 грн. 43 коп. - штрафні санкції та 130 660 грн. 97 коп. - пеня, що обліковується по особовому рахунку. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 15.07.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_4 (ІН НОМЕР_1, свідоцтво № 272 від 02.04.2013р.).

Станом на 16.02.2016р. справа про банкрутство ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" перебуває в процедурі розпорядження майна.

Справа про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" № 918/111/15 перебуває в провадженні судді Пашкевич І.А.

У відповідності до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

В свою чергу у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Отже, ОСОБА_1, як кредитор з вимогами до ПАТ "Завод "Технопривод" має звернутись із відповідною заявою до боржника в межах справи №918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод".

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, положення норм ст.ст.32, 33, 34, 43 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи у сукупності, господарський суд визнає обґрунтованими та доведеними позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь 63 032 грн. 32 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України, за період з 13.12.2013 року по 14.05.2015 року.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору, зокрема, звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

За змістом статті 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (частина 4 вказаної статті).

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а для позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на викладене, оплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1 378, 00 грн. слід покласти на Публічне акціонерне товариство "Завод "Технопривод".

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) на користь ОСОБА_1 (33024, АДРЕСА_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 63 032 грн. 32 коп.

3. Відмовити ОСОБА_1 в частині позову про визнання його кредитором у справі №918/111/15 про банкрутство ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

4. Стягнути з ОСОБА_3 акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Привокзальна, буд. 2, ІК 32200047) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

"Повне рішення складено 19.02.2016р."

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Заголдна Я.В.