Ухвала суду № 55981538, 22.02.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

22.02.2016р. Справа № 917/211/16

Суддя Іванко Лідія Андріївна, розглянувши документи

за заявою Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція", м.Кременчук, ідент. код 01999589

про визнання банкрутом

встановив: голова ліквідаційної комісії Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка передбачає особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Дана заява подана без додержання вимог ст.95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі - Закон), а саме:

Стаття 95 Закону вказує, що у разі, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин, ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов"язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, тобто дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації (самоліквідації) юридичної особи.

Враховуючи приписи чинного законодавства, необхідними передумовами для звернення із завою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.95 Закону про банкрутство, зокрема, є:

внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ч.1 ст.105 Цивільного кодексу України); визначення строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, що не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи (ч.5 ст.105 ЦК України); публікація в друкованих органах повідомлення про ліквідацію суб"єкта господарювання та про порядок і строки заявлення кредиторами претензій та повідомлення явних (відомих) кредиторів персонально у письмовій формі; розгляд кожної окремої вимоги кредитора з прийняттям відповідного рішення та повідомленням про результати розгляду кредитора не пізніше тридцяти днів з дня отримання такої вимоги (ч.6 ст.105 Цивільного кодексу України); вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості та письмове повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи (ч.1ст.111ЦК України); повідомлення ліквідаційною комісією (ліквідатором) учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надання відомостей про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства (ч.2 ст.111 ЦК України); закриття рахунків, відкритих у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи (ч.3 ст.111 ЦК України); вжиття заходів щодо інвентаризації юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявлення та вжиття заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; у випадках, встановлених законом, забезпечення ліквідаційною комісією (ліквідатором) проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється (ч.4 ст.111 ЦК України); своєчасне надання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, реєстрів бухгалтерського та податкового обліку для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування (ч.7 ст.111 ЦК України); складення ліквідаційною комісією (ліквідатором) після закінчення строку для пред"явлення вимог кредиторами проміжного ліквідаційного балансу, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред"явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду; затвердження проміжного ліквідаційного балансу учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи (ч.8 ст.111 ЦК України).

Зокрема, частиною 8 статті 111 Цивільного кодексу України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред"явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред"явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проте, із поданої боржником заяви не вбачається дотримання вимог законодавства України щодо добровільної ліквідації (самоліквідації) юридичної особи як обов"язкової умови звернення із заявою про порушення справи про банкрутство боржника в порядку ст.95 Закону про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п’яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо зокрема, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.

Статтею 11 Закону встановлено загальні вимоги до оформлення та змісту заяви про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 11 Закону встановлено, що боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 12 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.13 № 01-06/606/2013 “Про Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)” слід мати на увазі, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником лише за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат (частина четверта статті 11 Закону). У визначенні таких витрат слід враховувати необхідність виплати винагороди арбітражному керуючому у мінімальному розмірі не менше ніж за дванадцять місяців його роботи, відшкодування витрат на публікацію оголошень у справі та судового збору, сплаченого кредиторами.

Як вбачається з поданої головою ліквідаційної комісії Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" заяви та доданих до неї документів, у боржника відсутнє будь-яке майно, грошові кошти, дебіторська заборгованість.

У разі відсутності майна, достатнього для покриття судових витрат, господарський суд повинен повернути заяву боржника про порушення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з тим, що заява не відповідає вимогам, зазначеним у Законі.

Крім того, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону до заяви про порушення справи про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті.

Пунктом 1 ст.15 Закону встановлено, що господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Як вбачається з поданої головою ліквідаційцної комісії Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" заяви, заявником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, зазначені заявником мотиви щодо відстрочення сплати судового збору не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільг для даної категорії осіб за подання заяви про порушення справи про банкрутство.

За таких обставин, підстави для порушення справи про банкрутство Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" відсутні, а тому, заява підлягає поверненню без розгляду.

При цьому, зазначаємо, що повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку (ст.15 п.2).

З врахуванням викладеного, керуючись ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернути без розгляду.

Додаток: Заява Державного закладу "Кременчуцька міська санітарно-епідеміологічна станція" (вих. №6 від 10.02.2016 року, вх.№ 255/16 від 16.02.2016 року) про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи

Суддя Іванко Л.А.