Рішення № 55981480, 16.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" лютого 2016 р.Справа № 916/4779/15

За позовом: Публічне акціонерне товариство „Одесагаз

до відповідача: Комунальної установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня

про стягнення 202154,71грн.

Суддя: Малярчук І.А.

Представники сторін

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №21/17-8 від 05.01.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, згідно довіреності

В судовому засіданні 16.02.2016р. приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: про стягнення з КУ „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня на користь ПАТ „Одесагаз 53322,20грн. основної заборгованості, 6919,88грн. три проценти річних за період з 11.04.2015р. по 20.11.2015р., 136460,17грн. пені за період з 11.04.2015р. по 20.11.2015р., 5452,46грн. індексу інфляції за період з 11.05.2015р. по 20.11.2015р.

Позивач позовні вимоги підтримує, подав доповнення до позовної заяви від 02.02.2016р. за вх.№2459/16, від 09.02.2016р. за вх.№3061/16, в їх обґрунтування зазначає, що 24.03.2015р. між ПАТ „Одесагаз та КУ „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня укладено договір №000233-БТ(15), згідно з яким позивач постачав відповідачу газ. У звязку з частковою оплатою відповідачем поставленого газу, у останнього утворилась заборгованість перед постачальником в сумі 53322,20грн. На суму простроченого боргу позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, три проценти річних, індекс інфляції.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 02.02.2016р. за вх.№2419/16, доповнення до відзиву від 09.02.2016р. за вх.№3063/16, де вказує, що протягом дії договору здійснював оплату послуг по газопостачанню та у червні липні 2015р. загалом сплатив 1600838,41грн. Додатковою угодою від 14.07.2015р. було розірвано договір №000233-БТ(15) від 24.03.2015р., та зафіксовано заборгованість в сумі 1600838,41грн. в якості загальної суми вартості договору та взагалі не вказано про пеню та штрафні санкції. Так, відповідач вказує, що сплатив суму боргу в розмірі 1600838,41грн., у звязку з чим вважає відсутніми у нього зобовязання щодо сплати основного боргу, що заявлений позивачем в сумі 53322,20грн. Відповідач вважає необґрунтованим розрахунок позивачем пені та трьох процентів річних, оскільки в ньому не враховано платежі в розмірі 686838,41грн., які зроблені у квітні 2015р.

15.02.2016р. за вх.№3560/16 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, із повідомленням про те, що відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заяви та клопотання сторін від 11.02.2016р. за вх.№310/16 про ознайомлення з матеріалами справи, від 12.01.2016р. за вх.№525/16 про відкладення розгляду справи, від 09.02.2016р. за вх.№3066/16 про долучення документів до матеріалів справи були судом задоволені.

Ухвалою суду від 12.01.2016р. за клопотанням сторін, згідно ч.3 ст.69 ГПК України, строк розгляду справи було продовжено.

У судовому засіданні 09.02.2016р. за умови присутності представників обох сторін у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 16.02.2016р.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

24.03.2015р. між ПАТ „Одесагаз (постачальник) та КУ „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня було укладено договір №000233-БТ(15) на постачання за регульованим тарифом та розподіл природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, за умовами якого за договором постачальник зобовязується надати споживачу послуги з постачання та розподілу природного газу товаророзподільними мережами до межі балансової належності обєктів споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Газ, що передається за договором, використовується виключно для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів. Використання газу споживачем для інших потреб не є предметом даного договору. Газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за адресами: м. Одеса, вул. Академіка Воробйова,3 (п.п.2.1., 2.1.2. 2.3. договору).

Відповідно до п.п.5.1., 5.5., 5.6. договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р. розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються НКРЕ. Оплата за спожитий у розрахунковому періоді (місяць) природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок постачальника протягом місця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу і складає 2957238,41грн. з урахуванням ПДВ. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи із ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.

За положеннями п.5.8. договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р. у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати вартості послуг по договору, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно з п.7.2.1. договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р. у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, зі споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У п.11.1. договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р. сторони погодили, що він укладається на термін до 31.12.2015р. та розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.02.2015р. згідно п.3 ст.631 ЦК України.

Позивач на протязі 2015р. поставляв відповідачу газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №000233/03 від 31.03.2015р., №000233/04 від 30.04.2015р., №000233/5 від 31.05.2015р., №000233/6 від 30.06.2015р.

Відповідач здійснював розрахунки за поставлений газ платіжними дорученнями №18 від 29.04.2015р. на суму 686838,41грн., №20 від 28.05.2015р. на суму 69000грн., №2 від 18.06.2015р. на суму 105000грн., №32 від 30.06.2015р. на суму 70000грн., №39 від 28.07.2015р. на суму 670000грн.

При цьому, подане відповідачем платіжне доручення №2 від 18.06.2015р. не приймається судом до уваги як доказ сплати заборгованості за спожитий газ за договором №000233-БТ(15), оскільки в ньому зазначено призначення платежу по договору №000233-БТ(14).

Додатковою угодою №1 від 14.07.2015р., підписаною позивачем та відповідачем, погоджено дію договору в частині реалізації газу до 30.06.2015р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п.1 додаткової угоди).

У п.2 додаткової угоди №1 від 14.07.2015р. сторонами викладено п.5.5. договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р. у наступній редакції: „Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу і складає 1600838,41грн..

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані сторонами докази та викладені ними правові позиції, суд вважає заявлені ПАТ „Одесагаз позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 53322,20грн. основної заборгованості по договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р. неправомірними, такими, що невідповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступні положення законодавства.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (п.п.1, 2, 3 ст.692 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач пояснив, що у 2014р. споживання природного газу здійснювалось за договором №000233-БТ(14), але споживання газу за вищевказаним договором припинилось у лютому 2015 року з вихідним сальдо (боргом) 595387,28грн. Позивач зарахував в рахунок погашення вказаної суми платіж, проведений відповідачем у квітні 2015р. в сумі 686838,41грн. у відповідній частині безвідносно до вказаного у платіжному дорученні призначення платежу. Такі свої дії позивач пояснив тим, що усі договори, що укладались між сторонами спору передбачають положення про можливість постачальника всі грошові кошти, отримані від споживача, зараховувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення. При цьому, сторонами спору не надано до суду договору №000233-БТ(14).

Так, умови договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р., невиконання яких позивач визначив підставою для даного позову, не містять посилання на те, що вони регулюють відносини сторін із заборгованості, що виникла за іншим договором №000233-БТ(14), або заборгованості, що виникла до 01.02.2015р. Визначених умов не містить і п.5.8. договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р., на який позивач посилається як на підставу зарахування оплати за квітень 2015р. в рахунок погашення заборгованості по договору №000233-БТ(14).

Правовідносини сторін по договору №000233-БТ(14) не є предметом спору у даній справі, тому, за умови того, що сторонами цього договору не надано до матеріалів справи, судом він не досліджувався.

За таких умов, є безпідставним зарахування вчиненої відповідачем оплати у квітні 2015р. в сумі 686838,41грн. в рахунок погашення заборгованості по іншому договору - №000233-БТ(14),з огляду на те, що таке не відповідає умовам договору №000233-БТ(15) від 24.03.2015р., а платіжне доручення №18 від 29.04.2015р. містить призначення платежу по договору №000233-БТ(15).

Отже, згідно наведеного позивачем у позові розрахунку за споживання газу у березні червні 2015р. відповідач мав сплатити позивачу 1058773,33грн., що вбачається із актів приймання-передачі природного газу №000233/03 від 31.03.2015р., №000233/04 від 30.04.2015р., №000233/5 від 31.05.2015р., №000233/6 від 30.06.2015р. При цьому, додатковою угодою №1 від 14.07.2015р. до договору №000233-БТ(15) сторони скоригували ціну договору та визначили її як 1600838,41грн., але докази постачання газу на всю суму договору №000233-БТ(15) з врахуванням даної додаткової угоди в матеріалах справи відсутні.

Так, відповідач платіжними дорученнями №18 від 29.04.2015р., №20 від 28.05.2015р., №32 від 30.06.2015р., №39 від 28.07.2015р. сплатив на користь позивача 1495838,41грн., тобто, більше ніж коштувала поставка газу за спірний період.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо відсутності заборгованості відповідача за договором №000233-БТ(15), у звязку з чим відмовляє позивачу у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 53322,20грн. основної заборгованості за договором №000233-БТ(15) за газ, спожитий у березні-червні 2015р.

Також, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 136460,17грн. пені за період з 11.04.2015р. по 20.11.2015р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зі змісту п.п.1, 2 ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частина 6 статті 223 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У звязку з тим, що судом встановлено вище, що позивачем неправомірно зараховано оплату за договором №000233-БТ(15) в рахунок погашення заборгованості за договором №000233-БТ(14), мало місце неправильне визначення сум та періодів заборгованості, що призвело до неправильного обрахунку пені. При цьому, мала місце несвоєчасна оплата відповідачем поставленого газу, із чого вбачається наявним у позивача право на нарахування пені в періоди прострочення сплати заборгованості.

Суд самостійно зробив розрахунок пені, який полягає у наступному:

Сума боргуКількість днів прострочення /періодОблікова ставка НБУРозрахунок Сума пені За газ, спожитий у березні 2015 594074,418/11.04.2015 28.04.201530%594074,4*30*2*18/365*10017578,09За газ, спожитий у квітні 2015 250318,0517/11.05.2015 27.05.201530%250318,05*30*2*17/365*1006995,19181318,0533/28.05.2015 29.06.201530%181318,05*30*2*33/365*1009835,88111318,0529/30.06.2015 28.07.201530%76318,05*30*2*29/365*1005306,67За газ, спожитий у травні 2015 82131,0148/11.06.2015 28.07.201530%82131,01*30*2*48/365*1006480,47За газ, спожитий у червні 2015 39485,8618/11.07.2015 28.07.201530%39485,86*30*2*18/365*1001168,35Загалом сума пені складає47364,65З врахуванням того, що сума пені за розрахунком суду складає 47364,65грн., позовні вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню на суму 47364,65грн., розрахованої за період з 11.04.2015р. (початок періоду прострочення сплати за газ за березень 2015р.) по 28.07.2015р. (останній платіж по договору).

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6919,88грн. три проценти річних за період з 11.04.2015р. по 20.11.2015р., 5452,46грн. індексу інфляції за період з 11.05.2015р. по 20.11.2015р.

У відповідності до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, зроблений позивачем, встановив, що він є помилковим відносно періодів існування заборгованості та її сум, у звязку з чим суд самостійно зробив розрахунок 3% річних, який полягає у наступному:

Сума боргуКількість днів прострочення /періодСтавка відсотків річних Розрахунок Сума 3% річних За газ, спожитий у березні 2015 594074,418/11.04.2015 28.04.20153%594074,4*3*18/365*100878,90За газ, спожитий у квітні 2015 250318,0517/11.05.2015 27.05.20153%250318,05*3*17/365*100349,76181318,0533/28.05.2015 29.06.20153%181318,05*3*33/365*100491,79111318,0529/30.06.2015 28.07.20153%76318,05*3*29/365*100265,33За газ, спожитий у травні 2015 82131,0148/11.06.2015 28.07.20153%82131,01*3*48/365*10032,47За газ, спожитий у червні 2015 39485,8618/11.07.2015 28.07.20153%39485,86*3*18/365*10058,42Загалом сума 3% річних складає2076,67Таким чином, за розрахунком суду сума 3% річних за період з 11.04.2015р. по 28.07.2015р. складає 2076,67грн., у звязку з чим позовна вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 2076,67грн., яка розрахована за період з 11.04.2015р. по 28.07.2015р.

Згідно абз.5, 6 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 „Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок, встановив, що він не відповідає дійсним обставинам фактичних оплат відповідачем послуг поставки газу, з огляду на що зробив самостійний розрахунок індексу інфляції:

Сума боргуКількість днів прострочення /періодПоказник інфляції Розрахунок Сума втрат від інфляціїЗа газ, спожитий у березні 2015 594074,418/11.04.2015 28.04.20151,140594074,4*1,14083170,41За газ, спожитий у квітні 2015 250318,0517/11.05.2015 27.05.20151,022250318,05*1,0225506,99181318,0533/28.05.2015 17.06.20151,004181318,05*1,004725,27111318,0529/30.06.2015 28.07.20151,00476318,05*1,004Показник відємний інфляція відсутняЗа газ, спожитий у травні 2015 82131,0148/11.06.2015 28.07.20150,99382131,01*0,993Показник відємний інфляція відсутняЗа газ, спожитий у червні 2015 39485,8618/11.07.2015 28.07.20150,9939485,86*0,99Показник відємний інфляція відсутняЗагалом сума індексу інфляції складає89402,67Отже, за розрахунком суду, з врахуванням періодів наявної заборгованості відповідача до моменту її сплати індекс інфляції складає 89402,67грн., але так як позивачем заявлено до стягнення з відповідача індекс інфляції у меншій сумі - 5452,46грн., позовна вимога щодо стягнення індексу інфляції підлягає задоволенню у розмірі, заявленому ПАТ „Одесагаз.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, та те, що позовні вимоги ПАТ „Одесагаз є частково доведеними та обґрунтованими, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 47364,65грн. пені за період з 11.04.2015р. по 28.07.2015р., 2076,67грн. три проценти річних за період з 11.04.2015р. по 28.07.2015р., 5452,46грн. індексу інфляції.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за розгляд позовної заяви пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 823,40грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 82- 85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Комунальної установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня (65031, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова, 3, код 01998532) на користь Публічного акціонерного товариства „Одесагаз (65003, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208) 47364 (сорок сім тисяч триста шістдесят чотири) грн. 65коп. пені, 2076 (дві тисячі сімдесят шість) грн. 67коп. три проценти річних, 5452 (пять тисяч чотириста пятдесят два) грн. 46коп. індексу інфляції, 823 (вісімсот двадцять три) грн. 40коп. судового збору.

3. Відмовити позивачу в задоволенні решти частини позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Наказ видати у відповідності до ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2016 р.

Суддя І.А. Малярчук