Рішення № 55981183, 16.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016Справа №910/30147/15

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" простягнення 38 457,50 грнСуддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаОСОБА_1 (особисто), ОСОБА_2 (представник за довіреністю від 18.01.2016)від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" про стягнення грошових коштів у сумі 36 936,00 грн. за договором від 23.04.2015 № 20150423-1 з надання послуг зі створення веб-сайту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/30147/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.01.2016.

Ухвалою від 19.01.2016 судом продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 09.02.2016.

За наслідками судового засідання 09.02.2016 судом продовжено строк вирішення спору та оголошено перерву в судовому засіданні на 16.02.2016.

В судове засідання 16.02.2016 з'явився представник позивача.

Відповідач уповноваженого представника в засідання суду не направив, подавши 16.02.2016 до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні з підстав обмеженості процесуального строку розгляду господарської справи, який у цій справі вже було двічі продовжено, розгляд справи неодноразово відкладено, чим було надано можливість сторонам подати усі необхідні на їх думку докази та ознайомитися з матеріалами справи.

Оскільки відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, зважаючи на обмеженість процесуальних строків, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав невиконання відповідачем договірних зобов'язань із розробки веб-сайту.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" (виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець) укладено договір № 20150423-1 зі створення веб-сайту (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по розробці веб-сайту (надалі сайт), функціонал якого викладений у Додатку 1 до цього договору, а також здійснити встановлення сайту на веб-хостинг замовника та провести навчання по роботі з сайтом.

Відповідно до п. 2.1 договору виконавець зобов'язався виконати роботи в термін 45 календарних днів.

Початковою датою для розрахунку строку виконання робіт вважається наступний день після дати здійснення оплати згідно п. 4.2 цього договору.

Згідно з п. 4.2 договору при укладанні даного договору замовник здійснює передплату в розмірі 38,46%, тобто 11 990,50 грн за виконання виконавцем робіт згідно з пунктом 1.2.1 цього договору.

Відповідно до п. 4.3 договору надалі замовник здійснює передплату в розмірі 30,77%, тобто 9 592,25 грн за виконання виконавцем робіт згідно з п. 1.2.2 цього договору.

Відповідно до п. 4.4 договору надалі замовник здійснює передплату в розмірі 30,77%, тобто 9 592,25 грн за виконання виконавцем робіт згідно з п. 1.2.3 цього договору.

Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів зобов'язується розглянути результати виконаних робіт і підписати Акт виконаних робіт за даним договором або подати свої вмотивовані зауваження в письмовій формі. Підписання замовником Акту виконаних робіт за договором свідчить про приймання їм результату робіт в цілому. (п. 3.3 договору).

Позивач стверджує, що ним виконано свої зобов'язання зі сплати відповідачу авансу за договором на загальну суму 20 999,50 грн, а відповідач роботи по розробці веб-сайту не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" отриманих від замовника коштів та пені за прострочення виконання зобов'язань.

На підтвердження передання коштів на виконання робіт за договором директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" ОСОБА_3 позивачем подано до суду розписки від 24.04.2015 та 15.05.2015.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_3 значиться керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" з 01.03.2011.

В матеріалах справи наявна розписка від 24.04.2015, підписана ОСОБА_3, в якій значиться про те, що ОСОБА_3 як директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" згідно договору № 20150423-1 від 23.04.2015 прийняла від ФОП ОСОБА_1 передплату в розмірі 38,46% тобто 11 990,50 грн для подальшого зарахування даної суми на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані".

Оскільки вказаний документ підписаний дійсним керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані", суд приймає його як доказ, що підтверджує факт отримання коштів відповідачем від позивача як передплату послуг за договором в сумі 11 990,50 грн.

Проте, розписку від 15.05.2015 про те, що ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_1 суму в розмірі 9 009,00 грн суд не вважає належним доказом здійснення позивачем оплати за договором, оскільки з її змісту не вбачається, що ОСОБА_3 діяла як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані", а ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець, а гроші прийняті були саме на виконання договору № 20150423-1 від 23.04.2015.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт оплати робіт по розробці веб-сайту за договором на суму 11 990,50 грн.

В ході розгляду справи відповідач не спростував факту отримання коштів від позивача, доказів здійснення робіт за договором, зокрема, передбаченого договором акта виконаних робіт, не подав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.п. 21 та 22 договору, початком виконання робіт слід вважати 25.05.2015 (день отримання коштів відповідачем у розмірі 11 990,50 грн), а днем їх закінчення - 08.06.2015 (45 днів від 25.05.2015).

В ході розгляду справи судом встановлено, що у визначений договором період відповідач роботи за по розробці веб-сайту не виконав, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Оскільки відповідач не виконав належним чином своїх договірних зобов'язань, то права на їх оплату відповідач не має, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з нього суми 11 990,50 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.3 договору за прострочення термінів виконання робіт виконавець несе відповідальність в розмірі 0,5% від загальної вартості договору, за кожний день прострочення оплати згідно умов договору.

За відсутності доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, здійснивши перевірку нарахування позивачем заявленої до стягнення пені, нарахованої на розмір загальної вартості робіт у період з 09.06.2015 по 28.09.2015, судом встановлено, що здійснені нарахування відповідають вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства та договору і є арифметично вірними, періоди прострочення боржника визначені правильно, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 458,00 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву та контр розрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Сума судового збору за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоексперт Компані" (02068, м. Київ, вул. Ахматової, б. 15, кв. 112, ідентифікаційний код 36482813) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (03035, АДРЕСА_1 ідентифікаційний код номер НОМЕР_1) 11 990 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн 50 коп. боргу, 17 458 (сімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн 00 коп. пені та 932 (дев'ятсот тридцять дві) грн. 67 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2.В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено: 19.02.2016 р.