Рішення № 55981136, 16.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.02.2016Справа №910/160/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/160/16

за позовом Державного комітету телебачення і радіомовлення України, м. Київ,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ,

про стягнення 236 339,99 грн.,

за участю представників:

позивача - Соловей О.М. (довіреність від 14.09.2015 № 3817/24/12);

відповідача - не з'явилися;

третьої особи - Черних Я.С. (довіреність від 02.07.2015 № 29).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державний комітет телебачення і радіомовлення України (далі - Комітет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) про стягнення за неналежне виконання умов договору оренди нерухомого майна від 26.07.2013 № 6528 (далі - Договір) та договору від 26.07.2013 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого приміщення та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договір про відшкодування): 136 177,46 грн. основної заборгованості за оренду майна; 59 481,01 грн. індексації орендної плати; 27 667,44 грн. пені; 4 085,32 грн. 3% штрафу; 2 613,33 грн. за послуги водопостачання та водовідведення; 2 500,43 грн. відшкодування податку на землю; 371,34 грн. пені, а всього 236 339,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 02.02.2016; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Відідлення).

02.02.2016 третя особа подала суду письмові пояснення по справі в яких позов підтримала та просила задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 розгляд справи було відкладено на 16.02.2016, у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2016 надав пояснення по справі; просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник третьої особи у судовому засіданні 16.02.2016 надав пояснення по справі; просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідача у судове засідання 16.02.2016 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.02.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2013 Відділенням (орендодавець) та ФОП ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення загальною площею 138,8 кв.м. у підвалі адміністративної будівлі, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, що перебуває на балансі Комітету (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про незалежну оцінку станом на 31.03.2013 і становить 1 856 000 грн. (пункт 1.1 Договору);

- орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу (далі - Методика), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 12 378 грн. Орендна плата за перший місяць оренди липень 2015 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за квітень, травень, червень, липень 2013 року (пункт 3.1 Договору);

- нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору);

- орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (пункт 3.3 Договору);

- у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою на основі орендної плати за відповідні місяці і пропорційно дням користування (пункт 3.4 Договору);

- орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (пункт 3.6 Договору);

- орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 Договору співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7 Договору);

- у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості (пункт 3.8 Договору);

- Договір укладено строком на два роки 11 місяців, що діє з 26.07.2013 до 26.06.2016 включно (пункт 10.1 Договору);

- чинність Договору припиняється, зокрема, внаслідок дострокового розірвання за згодою сторін або за рішенням суду (підпункт 10.6.3 пункту 10.6 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від третьої особи - начальником ОСОБА_5, який діяв на підставі положення та відповідачем ФОП ОСОБА_6, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений відповідачем та третьою особою Договір за своєю правовою природою є договором з оренди державного майна.

26.07.2013 Комітетом (балансоутримувач) і ФОП ОСОБА_1 (орендар) було укладено Договір про відшкодування, в який внесено зміни додатковою угодою № 1, за умовами якого:

- балансоутримувач забезпечує обслуговування і експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3619,6 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у відшкодуванні витрат балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі. Орендар користується приміщенням загальною площею 138,8 кв. м., яке знаходиться у підвалі адміністративної будівлі. Орендоване приміщення використовується для розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи (пункт 1.1 Договору про відшкодування);

- орендар зобов'язується, зокрема: не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача компенсацію за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення згідно з діючими розцінками і тарифами пропорційно площі зданого в оренду приміщення та податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду. Орендар здійснює оплату згідно з рахунком балансоутримувача протягом 10 днів з моменту його отримання банківським переказом на розрахунковий рахунок балансоутримувача. При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (підпункт 2.2.3 пункту 2.2 Договору про відшкодування);

- Договір про відшкодування набирає чинності з моменту підписання і діє до кінця терміну дії Договору (пункт 5.1 Договору про відшкодування).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - керівником ОСОБА_7, який діяв на підставі положення та відповідачем ФОП ОСОБА_6, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У провадженні Господарського суду міста Києва була справа № 910/29387/14 за позовом Відділення до ФОП ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комітету, про розірвання Договору та примусове звільнення орендованої площі.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2015 зі справи № 910/29387/14, яке набрало законної сили 13.05.2015, позов задоволено повністю; розірвано Договір; виселено ФОП ОСОБА_1 з орендованого державного нерухомого майна.

Вказаним рішення було встановлено таке:

- внаслідок невиконання ФОП ОСОБА_1 договірного обов'язку зі сплати орендної плати утворилась заборгованість за 9 місяців, яка станом на 30.10.2014 становить - 60 263,01 грн. (з січня 2014 року по вересень 2014 року), інфляційні нарахування - 4 441,95 грн., штраф - 1807,89 грн. та пеня - 4 762,96грн.;

- суд дійшов висновку, що несвоєчасне внесення ФОП ОСОБА_1 орендної плати є істотним порушенням договірного зобов'язання, що є підставою для розірвання договору оренди.

Таким чином, названим рішенням було підтверджено невиконання відповідачем Договору, а саме несплату орендної плати та розірвано Договір у судовому порядку.

Отже, з 13.05.2015 також припинив свою дію і Договір про відшкодування на підставі пункту 5.1 Договору про відшкодування.

Разом з тим, відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати та відшкодування витрат балансоутримувача не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі: 136 177,46 грн. з орендної плати (з листопада 2013 року по 12 травня 2015 року); 59 481,01 грн. індексації орендної плати; 2 613,33 грн. за послуги водопостачання та водовідведення; 2 500,43 грн. відшкодування податку на землю.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 136 177,46 грн. з орендної плати, 59 481,01 грн. індексації орендної плати, 2 613,33 грн. за послуги водопостачання та водовідведення, 2 500,43 грн. відшкодування податку на землю є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 27 667,44 грн. пені за прострочення орендної плати; 4 085,32 грн. штрафу; 486,94 грн. пені за прострочення сплати за послуги водопостачання; 371,34 грн. пені за прострочення оплати податку на землю; 507,66 грн. пені за відшкодування збору за спеціальне використання води.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною четвертою статті 231 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02097, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків: НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду на користь Державного комітету телебачення і радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2; ідентифікаційний код: 00013936): 136 177 (сто тридцять шість тисяч сто сімдесят сім) грн. 46 коп. основної заборгованості за оренду майна; 59 481 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн. 01 коп. індексації орендної плати; 27 667 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 44 коп. пені; 4 085 (чотири тисячі вісімдесят п'ять) грн. 32 коп. штрафу; 2 613 (дві тисячі шістсот тринадцять) грн. 33 коп. за послуги водопостачання та водовідведення; 486 (чотириста вісімдесят шість) грн. 94 коп. пені; 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 43 коп. відшкодування податку на землю; 371 (триста сімдесят одну) грн. 34 коп. пені; 2 449 (дві тисячі чотириста сорок дев'ять) грн. 06 коп. відшкодування збору за спеціальне використання води; 507 (п'ятсот сім) грн. 66 коп. пені та 3 545 (три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 10 судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 22.02.2016.

Суддя І.Д. Курдельчук