Рішення № 55980932, 03.02.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2016Справа №910/31708/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп»

до Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові»

про стягнення 158 170,70 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Гонцевич Я.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп» (далі - позивач) до Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові» (далі - відповідач) про стягнення 158 170,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2015 було порушено провадження у справі № 910/31708/15, розгляд справи призначено на 03.02.2016.

25.01.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 03.02.2016 представник позивача з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2016 не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" (далі - позивач) та Державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" (далі - відповідач) було укладено Договір на виконання робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації № 08-06/1 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25023/15 стягнуто з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп» 1 760 668,02 грн. Вказане рішення набрало законної сили.

В подальшому, господарським судом міста Києва було видано наказ у справі № 910/25023/15.

Позивач зазначає суду про те, що оскільки грошове зобов'язання відповідачем не виконано, рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25023/15 підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором, рішення в свою чергу, також не виконано, а тому у позивача наявні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.11.2012 по 14.11.2015.

З рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25023/15 вбачається, що судом встановлені наступні обставини.

08.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" та Державним підприємством "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" було укладено договір № 08-06/1 на виконання робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації, відповідно до умов якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується виконати роботи з додаткового коригування та завершення розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту "Будівництво стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові", а відповідач прийняти та оплатити проектно-кошторисну документацію.

Відповідно до п. 1.2. Договору, перелік робіт, що виконуються за Договором, визначається у переліку робіт (Додаток №3 до Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору, ціна є динамічною та становить 2 438 474,40 грн, в тому числі ПДВ 406 412,40 грн і визначається Протоколом погодження договірної ціни (Додаток №2 до Договору) та Зведеним кошторисом (Додаток №1 до Договору), які є невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно до пунктів 4.5. - 4.6. Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником виконаних робіт протягом 5 (п'яти) робочих днів після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. Сторони домовились про те, що затримка замовником будь-якої оплати, що не перевищує 60 (шістдесят) календарних днів, не розглядається як порушення умов Договору.

Строк виконання робіт, відповідно до п. 5.1. Договору, становить 35 (тридцять п'ять) календарних днів з моменту підписання Договору.

Згідно з п. 5.6. Договору, виконавець надсилає рекомендованим листом або передає супровідним листом результат виконаних робіт та підписаний ним акт приймання-передачі виконаних робіт замовнику.

Відповідно до пунктів 5.8. - 5.9. Договору, отримавши проектно-кошторисну документацію та акти приймання-передачі виконаних робіт, замовник зобов'язаний протягом 10 (десяти) календарних днів розглянути виконані роботи і за умови відсутності застережень до цих робіт підписати акт приймання-передачі виконаних робіт, та надіслати виконавцю один підписаний примірник. Такий акт є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи зазначені в акті, згідно погодженої договірної ціни та відповідно до умов Договору. За наявності застережень у замовника щодо виконання проектних робіт, він негайно повідомляє про це виконавця та у випадку необхідності повертає виконавцю виконані проектні роботи з письмовими застереженнями.

Відповідно до п. 6.3.5 Договору, замовник зобов'язаний своєчасно та у розмірі визначеному Договором оплачувати виконавцеві за виконані роботи.

Договір згідно з п. 10.1. набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до р. 12 невід'ємними частинами Договору є:

- Додаток 1 "Зведений кошторис (кошториси №1 - 13)";

- Додаток 2 "Протокол погодження договірної ціни";

- Додаток 3 "Перелік робіт".

08.06.2012 сторони підписали Додатки до Договору, а саме: Додаток 1 "Зведений кошторис (кошториси № 1-13"; Додаток 2 "Протокол погодження договірної ціни"; Додаток 3 "Перелік робіт".

09.07.2012 сторони підписали Додаткову угоду, якою внесли зміни до Договору, а саме сторони внесли зміни до пунктів 5.1. та 10.1. Договору.

05.09.2012 сторони підписали Додаткову угоду № 1, якою доповнили п. 3.1. Договору.

02.01.2013 сторони підписали Додаткову угоду № 2 , якою доповнили п. 5.1. Договору.

19.09.2012 сторони підписали акт приймання-передачі на виконаних робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., згідно з яким вартість виконаних позивачем робіт становить 677 806,38 грн.

Платіжним дорученням Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" грошові кошти за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р. у розмірі 677 806,38 грн.

08.11.2012 сторони підписали акт приймання-передачі виконаних робіт з коригування та завершення проектно-кошторисної документації за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., згідно з яким вартість виконаних позивачем робіт становить 1 760 668,02 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" звернулось до Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" з претензією №32-06/АУ від 30.06.2014 р. щодо виконання грошового зобов'язання у розмірі 1 760 668,02 грн.

Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" відповіддю на претензію №2014-92 від 04.08.2015 повідомило, що фінансування "Будівництва стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у м. Львові" здійснювалося в рамках виконання Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 № 357 (програма); підприємство у постійному режимі подає фінансову звітність в Укрєвроінфрапроект з інформацією про стан кредиторської заборгованості з проханням сприяти на урядовому рівні у вирішенні подальшого державного фінансування заборгованості з виконання програми; враховуючи чинний стан постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 956 підприємство очікує відновлення державного фінансування; після надходження цільових коштів на рахунок Державного підприємства "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові", останній гарантує оплату за Договором після приймання-передачі виконаних робіт.

Позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт за Договором, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 760 668,02 грн.

У вищевказаному рішенні суду також зазначено про те, що судом встановлено, що згідно з п. 4.5. договору акт приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 1 760 668,02 грн відповідачем підписано, будь-яких зауважень щодо проведених робіт у письмовому вигляді не викладено.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрдизайнгруп" було належним чином виконано умови Договору, однак Державне підприємство "Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у місті Львові" не розрахувалося за виконані позивачем роботи на загальну суму 1 760 668,02 грн.

Також судом в рішенні господарського суду міста Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25023/15 зазначено, що матеріали справи містять докази виконання позивачем робіт за договором № 08-06/1 від 08.06.2012 р., а відповідачем не надано суду доказів їх оплати, заявлених до нього вимог не спростовано, суд дійшов висновку про порушення відповідачем зобов'язань, що виникли на підставі вказаного Договору, а також приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вищезазначеним рішенням господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили, судом встановлено факт порушення відповідачем строків виконання свого грошового зобов'язання за Договором та встановлено розмір заборгованості, що, в свою чергу, свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача 3 % річних, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17 грудня 2013 року N 14 (далі - Постанова) грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому право кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Згідно з п. 1.2 Постанови правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1.3 Постанови з урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

З огляду на те, що згадану статтю 625 ЦК України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - "Загальні положення про зобов'язання", ця стаття застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язань.

Відповідно до п. 1.10 Постанови за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

Згідно з п. 4.1 Постанови сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідачем, в свою чергу, не надано суду жодного доказу на підтвердження виконання свого грошового зобов'язання за Договором, а також на підтвердження виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.11.2015 у справі № 910/25023/15.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних є обґрунтованими.

Здійснивши перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми 3% річних, суд встановив, що позивач вірно розрахував вказану суму, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 158 170,70 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 158 170,70 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дирекція з будівництва об'єктів до ЄВРО 2012 у м. Львові» (03118, м. Київ, вулиця Хотівська, будинок 4, літера "А"; ідентифікаційний код: 37122901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдизайнгруп» (79005, Львівська обл., місто Львів, вулиця Самійленка, будинок 38, квартира 17; ідентифікаційний код: 34668062) 3 % річних в розмірі 158 170 (сто п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят) грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 372 (дві тисячі триста сімдесят дві) грн 56 коп.

Повне рішення складено 19.02.2016.

Суддя О.В. Нечай