Рішення № 55980796, 11.02.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

_______________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.02.2016 Справа №905/28/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,

при секретарі судового засідання Величко Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, ЄДРПОУ 00131268,

до відповідача, Приватного виробничо-комерційного підприємства «Триумф», м.Донецьк, ЄДРПОУ 24072665,

про стягнення 38413,02 грн., -

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою №51юр-1961/15 від 23.12.2015р. до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Триумф», м.Донецьк, про стягнення 38413,02грн., у тому числі: суми боргу за спожиту активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2015р. у розмірі 24038,64грн.; суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень, лютий, березень 2015р. у розмірі 6018,11грн.; суми пені у розмірі 448,29грн. за період з 16.01.2015р. по 06.10.2015р., у розмірі 3150,47грн. за період з 15.02.2015р. по 06.10.2015р., у розмірі 3678,55грн. за період з 18.03.2015р. по 06.10.2015р., а всього 7277,31грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті спожитої активної електроенергії за період січень, лютий, березень 2015р.; суми 3% річних у розмірі 449,49грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електричної енергії за січень, лютий, березень 2015р.; суми інфляційних нарахувань у розмірі 629,47грн., нарахованої за несвоєчасне виконання зобовязань по оплаті активної електричної енергії за січень, лютий, березень 2015р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору про постачання електричної енергії №2548 від 29.05.1997р. із відповідачем, неналежне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості активної електроенергії за січень-березень 2015р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, а також, у зв'язку з перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання у січні-березні 2015р. та його неоплатою, виникли підстави для нарахування суми боргу.

На підтвердження викладених обставин позивачем надано додаток №1 до позовної заяви «Розрахунок заявлених позовних вимог», у копіях: договір про постачання електричної енергії №2548 від 29.05.1997р. із додатком №5 від 15.06.2009р. «Порядок розрахунків», додатком №7 б/д «Обсяги очікуваного споживання електричної енергії», додатком №б/н від 12.11.2014р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015р., додатковою угодою №8 від 15.06.2009р. до нього; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2015р. від 08.01.2015р., за лютий 2015р. від 09.02.2015р., за березень 2015р. від 10.03.2015р., рахунки за активну електричну енергію №2548 за січень-березень 2015р., рахунок №11/2548.091946 від 08.01.2015р. за перевищення договірної величини електроспоживання у січні 2015р., повідомлення №2548 від 08.01.2015р., рахунок №11/2548.075433 від 09.02.2015р. за перевищення договірної величини електроспоживання у лютому 2015р., повідомлення №2548 від 09.02.2015р., рахунок №11/2548.094921 від 10.03.2015р. за перевищення договірної величини електроспоживання у березні 2015р., повідомлення №2548 від 10.03.2015р., довіреності на представників позивача та відповідача, документи, що підтверджують правовий статус підприємства позивача.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.1, 3, 11, 16, 258, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 174, 193, 231-232 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 58 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п.3.4 розяснення Вищого арбітражного суду №02-5/298 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України».

10.02.2016р. позивачем надано клопотання №б/н б/д, у якому підтверджено відсутність на розгляді іншого суду даних позовних вимог, а також додано у копіях: додатки №1 до наказів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» та акт звірки взаємних розрахунків №2548 від 27.01.2016р.

Документи долучено до матеріалів справи.

У судових засіданнях позивач наполягав на задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, витребувані судом документи не представив.

Як зазначено в п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.1 ст.77 ГПК України. При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Так, враховуючи обєктивні обставини складної ситуації у державі, суть спору, загальну тривалість розгляду справи, а також належне забезпечення з боку суду можливості позивача та відповідача для реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі шляхом направлення поштою (іншим належним засобом звязку) відповідних доказів до суду, з огляду на таке суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та існуючою можливість розглянути спір за наявними в справі матеріалами, у цьому судовому засіданні, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-38 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

29.05.1997р. між Державною акціонерною електропостачальною компанією «Донецькобленерго» (нині Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» тадалі - Електропостачальна організація) та Виробничо-комерційним підприємством «Триумф» (нині Приватним виробничо-комерційним підприємством «Триумф» та далі-Споживач) укладено договір про користування електричною енергією №2548, згідно з яким предметом договору є умови поставки, порядок реалізації електроенергії та її використання на межі балансової приналежності електромережі між Електропостачальною організацією та Споживачем (п.1.1 договору).

Цей договір укладений до 29.05.2002р. та набирає чинності 29.05.1997р. та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про відмову від цього договору або його перегляд (р.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах, що ними не заперечується.

Відповідно до п.4.1.2 договору плата за договірну величину потужності здійснюється щомісячно 1 числа розрахункового періоду.

Плата за електроенергію здійснюється у формі планових платежів у наступні строки та в наступних розмірах самостійно Споживачем 1-го числа поточного розрахункового періоду 1-ий плановий платіж у розмірі 70% вартості середньомісячного споживання електроенергії та кінцевий розрахунок за попередній розрахунковий період протягом 5-ти днів після виставлення рахунку за електроенергію в поточному місяці (п.4.1.3 договору).

Розрахунки за електроенергію, яка вироблена з енергоносіїв при їх закупівлі у комерційних структурах, здійснюються за комерційними цінами. Ця електроенергія може бути поставлена зверх лімітів при згоді Споживача (п.4.2 договору).

У додатковій угоді №8 від 15.06.2009р. до договору сторони дійшли згоди прийняти порядок розрахунків, викладений у додатку №5 від 15.06.2009р. «Порядок розрахунків», що додається. Усі інші умови, викладені у договорі та додатках до нього, що стосуються порядку розрахунків та суперечать умовам, викладеним у додатку №5 від 15.06.2009р. «Порядок розрахунків» та у Правилах користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №910 від 17.10.2005р. зі змінами внесеними постановою НКРЕ №1497 від 22.11.2006р. вважати недійсними.

Пунктом 1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до означеного правочину розрахунковий період встановлений Споживачу з 7 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

Відповідно до п.7 вказаного додатку №5, остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком №22 «Акт прийняття-передавання товарної продукції».

Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений Споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції за січень-березень 2015р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств. Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем активної електроенергії наступні:

- у січні 2015 року 5269 кВт/год на суму 8353,06грн.;

- у лютому 2015 року - 6865 кВт/год на суму 10883,22грн.;

- у березні 2015 року - 7306 кВт/год на суму 12161,86грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за спожиту ним енергію відповідно до договору про користування електричною енергією №2548 від 29.05.1997р., у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. (далі-ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, поставив відповідачеві за період січень-березень 2015р. активної електричної енергії у обсязі 19440 кВт/год на загальну суму 31398,14 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується відповідними актами прийняття-передавання електроенергії.

Рахунок на оплату спожитої у січні 2015р. активної електроенергії на суму 8353,06грн. отримано відповідачем 08.01.2015р., рахунок за лютий 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 10883,22грн. отримано відповідачем 09.02.2015р., рахунок за березень 2015р. на суму вартості активної електроенергії у розмірі 12161,86 грн. отримано відповідачем 10.03.2015р., про що свідчать відповідні відмітки на цих документах.

Повноваження особи, що здійснила прийом цих розрахункових документів підтверджено довіреністю відповідача №б/н від 01.11.2014р.

Відповідно до п.7 вищезазначеного додатку №5 до договору рахунок, який отриманий Споживачем, має бути оплачений ним протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електроенергію повинно бути вчинено у термін протягом 5 банківських днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за січень 2015р. повинна бути здійснена: не пізніше 15.01.2015р.;

за лютий 2015р. - не пізніше 16.02.2015р.;

за березень 2015р. - не пізніше 17.03.2015р.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію у визначений спірний період здійснив з порушенням строків обумовлених сторонами у договорі.

Так, зважаючи на розрахунок ціни позову, наданий позивачем, який міститься в матеріалах справи, дані акта звірки взаємних розрахунків №2548 від 27.01.2016р., який підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств, відповідачем за спожиту активну електроенергію у січні 2015р. сплачено 7359,50 грн., залишок несплаченої вартості отриманої активної електроенергії у січні-березні 2015р. становить 24 038,64 грн.

Відповідачем доказів сплати вартості цієї поставленої активної електроенергії у загальному розмірі 24038,64 грн. суду не представлено.

Так, приймаючи до уваги викладені обставини справи, вбачається, що позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо поставки активної електроенергії за спірним правочином протягом січня-березня 2015р., вартістю у вищенаведених розмірах та невиконання відповідачем в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, цього грошового зобов'язання у встановлені договором строки.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у повному обсязі.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8 додатку №5 до договору про постачання електричної енергії №2548 від 29.05.1997р. сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань Постачальник проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати, пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 629,47 грн. (нарахування здійснено у період з 01.02.2015р. по 30.09.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р., на суму з урахуванням проведених відповідачем оплат, у період з 01.02.2015р. по 30.09.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на повну суму зобовязання та у період з 01.04.2015р. по 30.09.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на повну суму зобовязання);

3% річних 449,49 грн. (фактично нараховані у період з 16.01.2015р. по 27.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 5 434,16 грн. та з 28.02.2015р. по 06.10.2015р. на суму 993,56грн., у період з 15.02.2015р. по 06.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на повну суму зобовязання та у період з 18.03.2015р. по 06.10.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на повну суму зобовязання).

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення інфляційних витрат у межах заявлених позовних вимог, оскільки за розрахунком суду їх загальний розмір становить суму, більшу ніж заявлено до стягнення, та 3% річних частково, у загальному розмірі 447,71 грн..

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 7 277,31 грн. (фактично нараховані у період з 16.01.2015р. по 27.02.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у січні 2015р. на суму 5 434,16 грн. та з 28.02.2015р. по 15.07.2015р. на суму 993,56грн., у період з 15.02.2015р. по 14.08.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у лютому 2015р. на повну суму зобовязання та у період з 18.03.2015р. по 17.09.2015р. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної електроенергії спожитої у березні 2015р. на повну суму зобовязання).

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок пені, за результатами якого, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про їх задоволення у розмірі 7 183,38 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у січні-березні 2015р. обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 6018,11 грн.

За умовами вказаного договору величина поставки електроенергії встановлюється Електропостачальною організацією, виходячи з наявності енергоносіїв загалом та заявлених величин Споживача на електроенергію та сумарну підключену потужність його споживачів, у звязку з чим договірна величина поставки електроенергії та потужності можуть корегуватися протягом всього строку дії договору. Зміна договірної величини поставки електроенергії та потужності за ініціативою Споживача здійснюється шляхом подання про це заяви Електропостачальною організацією за місяць до строку планованої зміни договірної величини поставки електроенергії та потужності.

Вказані збільшення електроспоживання та потужності Електропостачальна організація задовольняє при наявності у неї можливостей.

Зміна договірної величини поставки електроенергії та потужності за ініціативою Електропостачальної організації здійснюється в односторонньому порядку, про що сповіщається Споживач не пізніше ніж за добу до періоду їх зміни. Вказані зміни є обовязковими для виконання Споживачем (п.2.1 договору).

Відповідно до додатку №б/н від 12.11.2014р. «Договірні величини споживання електричної енергії» на 2015 рік, узгодженими величинами споживання електричної енергії у січні 2015р. є 5000 кВт/год, у лютому 2015р. - 5000кВт/год та у березні 2015р. 5000 кВт/год.

Пунктом 4.4 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печаткою позивача, за січень 2015р. відповідач фактично спожив 5269 кВт/год., за лютий 2015р. 6865 кВт/год та за березень 2015р. - 7306 кВт/год.

Згідно з п.4.1.5 договору при перевищенні Споживачем договірних величин електроспоживання та потужності останній сплачує у безакцептному порядку понаддоговірне споживання у 10 кратній вартості середньовідпускного тарифу Споживача.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику», споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ (в редакції, яка діяла у спірний період), обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

За умовами п.9 додатку №5 до договору, нарахування за понаддоговірне споживання електричної енергії та електричної потужності, за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії з ПДВ, сум пені, 3% річних, індексу інфляції відображуються в окремому рахунку, який споживач електроенергії повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ у термін до 3 робочих днів після закінчення розрахункового місяця. Термін сплати такого рахунку визначається вимогами п.7 цього Порядку.

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунки:

№11/2548.091946 від 08.01.2015р. на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за січень 2015р. на суму 355,38 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №2548 від 08.01.2015р. отримано відповідачем 08.01.2015р.,

№11/2548.075433 від 09.02.2015р. на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за лютий 2015р. на суму 2463,85 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №2548 від 09.02.2015р. отримано відповідачем 09.02.2015р.,

та №11/2548.094921 від 10.03.2015р. на плату за перевищення договірної величини електроспоживання за березень 2015р. на суму 3198,88 грн., про що свідчить відповідна відмітки на цьому документі, а саме означений рахунок разом із повідомленням №2548 від 10.03.2015р. отримано відповідачем 10.03.2015р.

Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірних величин електроспоживання у січні-березні 2015р. в загальному розмірі 6018,11грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 6018,11грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Краматорськ Донецької області, до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Триумф», м.Донецьк, про стягнення 38413,02грн., у тому числі: суми боргу за спожиту активну електроенергію за період січень, лютий, березень 2015р. у розмірі 24038,64грн.; суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень, лютий, березень 2015р. у розмірі 6018,11грн.; суми пені у розмірі 448,29грн. за період з 16.01.2015р. по 06.10.2015р., у розмірі 3150,47грн. за період з 15.02.2015р. по 06.10.2015р., у розмірі 3678,55грн. за період з 18.03.2015р. по 06.10.2015р., а всього 7277,31грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті спожитої активної електроенергії за період січень, лютий, березень 2015р.; суми 3% річних у розмірі 449,49грн., нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної електричної енергії за січень, лютий, березень 2015р.; суми інфляційних нарахувань у розмірі 629,47грн., нарахованої за несвоєчасне виконання зобовязань по оплаті активної електричної енергії за січень, лютий, березень 2015р., задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Триумф» (83045, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 24072665, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Островського, 8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Войніч, 2, ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 38317,31грн., у тому числі 24038,64грн. суми боргу за спожиту активну електроенергію, 6018,11 грн. суми боргу за перевищення договірних величин споживання електроенергії, 447,71 грн. суми 3% річних, 629,47грн. інфляційних витрат та 7183,38грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору в сумі 1214,97грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 11.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2016р.

Суддя О.В. Кротінова