Ухвала суду № 55979521, 10.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3216/15-а

Категорія: 3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Кіселик Д.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

24.09.2015р. ОСОБА_2 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління МВС України в Херсонській області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення (висновок) №7/23-3506 від 15.09.2015р. про анулювання дозволу № НОМЕР_2, виданого УГБ УМВС України в Херсонській області терміном до 12.03.2017р. на зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії «Вій», калібру 9 мм, № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно, з підстав нібито участі позивача в проникненні у приміщення 03.09.2015р. (вказана подія зареєстрована в НОМЕР_3 Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області), анульовано дозвіл на зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу гумових патронів «Вій» калібру 9 мм. Насправді ж, як зазначив позивач, він участі у будь-яких подіях 03.09.2015р. не приймав та не міг приймати, оскільки в той день взагалі був відсутній в м.Херсоні.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) №7/23-3506 від 15.09.2015р. про анулювання дозволу № НОМЕР_2 виданого УГБ УМВС України в Херсонській області терміном до 12.03.2017р. на зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії «Вій», калібру 9 мм, № НОМЕР_1.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Управління МВС України в Херсонській області 23.12.2015р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.10.2015р. та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відповідача не погодився та підтримав позовні вимоги.

Представники відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції з невідомих причин не прибули, про день, час та місце слухання справи були своєчасно та належним чином повідомлені.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

12.03.2014р. позивачу ОСОБА_2, на підставі листа-клопотання голови ГФ «Явір 200 ОХОРОНА», УГБ УМВС України в Херсонській області видало дозвіл № НОМЕР_2 на зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії «Вій», калібром 9 мм, НОМЕР_1, терміном дії до 12.03.2017р.

15.09.2015р. відповідачем було прийнято рішення (висновок) №7/23-3506 про анулювання вищезазначеного дозволу № НОМЕР_2. Підставою для анулювання дозволу слугувало те, що позивач 03.09.2015р. був учасником події, яка зареєстрована в НОМЕР_3 Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області.

В подальшому, на підставі вказаного вище висновку та вимог п.12.20 Наказу МВС України від 21.08.1998р. №622 (зареєстр. в МЮ України за №637/3077 07.10.1998р.), позивача було зобов'язано в 15-денний термін вирішити питання щодо комісійного продажу цієї травматичної зброї або переоформити її на іншу особу, яка має дозвіл на придбання такої зброї.

Не погоджуюсь з зазначеними діями та рішенням відповідача, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту приписів п.9 «Положення про дозвільну систему» (затв. Постановою КМУ від 12.10.1992р. №576), видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, зокрема на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

На виконання вищевказаного Положення, МВС своїм наказом №622 від 21.08.1998 року затвердило відповідну «Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів».

У відповідності до п.1.3 цієї Інструкції №622, основними завданнями органів внутрішніх справ є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, бойових припасів до зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Також, п.7.7 даної Інструкції передбачено, що контроль за зберіганням вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами внутрішніх справ відповідно до законодавства.

У відповідності до вимог абз.2 п.22 ч.1 ст.11 Закону України «Про міліцію», міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право, зокрема, анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Як видно з п.4.1 вказаної вище Інструкції, органи внутрішніх справ, зокрема, у разі виявлення порушень правил дозвільної системи мають право анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї та боєприпасів, видані громадянам, у разі порушення порядку її зберігання або використання та у випадках, передбачених п.5.1 цієї Інструкції.

Абзацом пункту 5.1 Інструкції, окрім того, встановлено, що органи внутрішніх справ не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб'єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

- наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю;

- наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім'ї, що підтверджується документально;

- пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину;

- наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

- відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

- відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

Також, в пункті 5.1 Інструкції одночасно міститься і вичерпний перелік підстав для не видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію. Зазначений перелік також застосовується для анулювання вказаних дозволів.

Як встановлено судом 2-ї інстанції та вже зазначалося вище, підставою для анулювання дозволу послугувало те, що він 03.09.2015р. нібито був учасником події, пов'язаної з незаконним проникненням у приміщення, розташованого по АДРЕСА_1, яка, в свою чергу, була зареєстрована в НОМЕР_3 Суворовським РВ УМВС України в Херсонській області.

Проте, як вбачається з наявного в матеріалах справи висновку ДІМ СДІМ Суворовського РВ ХМУ від 07.09.2015 року, за результатами матеріалів, зареєстрованих 03.09.2015р. в журналі ЄО під №16783 за рапортом ОСОБА_3, по факту проникнення у приміщення, затвердженого начальником Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області, встановлено, що 03.09.2015 року до Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області каналом « 102» надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_1 невідомі проникають у приміщення. Однак, в ході перевірки даного факту при виїзді співробітників міліції за вищевказаною адресою дана інформація не знайшла свого підтвердження і осіб, порушуючих громадський порядок виявлено не було. В подальшому, із заявами або скаргами по цьому факту до Суворовського РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області ніхто з громадян не звертався. Враховуючи вищевикладене, зміст події, а також те, що обставини встановлені перевіркою не становлять складу будь-якого кримінального правопорушення передбаченого КК України, а тому, подальшу перевірку за даним фактом слід закінчити, а матеріали справи - списати до справи.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що позивачу було анульовано дозвіл за участь у подіях зареєстрованих 03.09.2015 року в журналі ЄО під №16783, в яких він участі фактично не приймав та яких, в свою чергу, згідно наведеного вище висновку, взагалі не відбувалося.

Крім того, суд звертає увагу на те, що п.5.1 Інструкції передбачає анулювання дозволів на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам у разі коли особі пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину.

Проте, судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що на момент розгляду даної справи відносно позивача будь-яка кримінальна справа не порушена, повідомлення про підозру не вручалося та відповідно, обвинувальний акт не складався.

Даний факт також підтверджується і вищенаведеним висновком від 07.092015р., зі змісту якого видно, що за фактом перевірки події, яка мала місце 03.09.2015 року та була зареєстрована в журналі ЄО під №16783, теж не встановлено складу будь-якого кримінального правопорушення, передбаченого КК України.

Отже, за таких обставин, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність, безпідставність та передчасність прийнятого відповідачем спірного рішення (висновку) №7/23-3506 від 15.09.2015 року про анулювання дозволу НОМЕР_2, законно виданого позивачу Управлінням ГБ УМВС України в Херсонській області терміном до 12.03.2017 року на зберігання і носіння пристрою вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядженого гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії «Вій», калібром 9 мм, НОМЕР_1.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко