Рішення № 55979114, 17.02.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 681/2155/14-ц

Провадження № 22-ц/792/67/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Янчук Т.О.,

суддів:Купельського А.В., Фанди В.П.,

при секретарі: Дубовій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2015 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» (далі - ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ») звернулося до суду з вищезазначеним позовом.

Зазначало, що 05 березня 2007 року Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» ( далі ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11125315000 у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 151 тис. дол. США. зі сплатою процентів за користування кредитом 13% річних, строком до 04 березня 2018 року. Додатковою угодою №2 від 03 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту №11125315000 від 05 березня 2007 року змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 04 березня 2022 року.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено договір відступлення права вимоги за кредитними зобов'язаннями, в тому числі за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3. Оскільки відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконав, позивач просив стягнути з відповідача з урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог заборгованість за кредитним договором у розмірі 231281,54 дол. США, за курсом національної валюти на день прийняття рішення суду, вирішити питання про судовий збір.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2015 року в задоволенні позову ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції ____________________

Головуючий у першій інстанції: Бобяк Б.В. Категорія: 19,27

Доповідач: Янчук Т.О

норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В судовому засіданні представник ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.

Заслухавши учасників судового засідання та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Суд першої інстанції не застосував закон (ст.ст. 256, 257, 267, 516, 526 ЦК України), який підлягав застосуванню, та неправильно витлумачив положення ст. 517 ЦК України.

У зв'язку з порушенням судом норм матеріального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України має бути змінений розподіл судових витрат.

Встановлено, що 05 березня 2007 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк», який у подальшому змінив свою назву на ПАТ «УкрСиббанк», і ОСОБА_3 уклали договір про надання споживчого кредиту № 11125315000, за умовами якого банк надав останньому кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 151000,00 доларів США на строк не пізніше 04 березня 2018 року під 13,00 % річних, затверджено щомісячний графік погашення кредиту, який є невід'ємною частиною договору.

Додатковою угодою №2 від 03 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту №11125315000 від 05.03.2007 року, змінено кінцевий термін повернення кредиту не пізніше 04 березня 2022 року.

Додатковою угодою №3 від 03 лютого 2009 року до договору про надання споживчого кредиту №11125315000 від 05.03.2007 року, ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 дійшли згоди, що для ідентифікації договору в системі обліку банку може застосовуватись також номер №11125315001. Відповідно до п.2.1. зазначеної додаткової угоди ОСОБА_3 зобов'язувався повернути кредит та сплачувати проценти за кредитом шляхом сплати ануїтентних платежів в день сплати ануїтентного платежу. Розмір ануїтентного платежу складає 2110,31 дол. США. День сплати ануїтентного платежу 05 число кожного місяця строку кредитування, протягом якого Позичальник зобов'язаний сплатити ануїтентний платіж.

12 грудня 2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого банк за плату відступив позивачеві своє право грошової вимоги до боржників за цілим рядом кредитних договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання споживчого кредиту №11125315000.

ПАТ «УкрСиббанк» направляло на адресу ОСОБА_3 лист № 12-22/26983 від 15.12.2011 року про передання ним ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» своїх прав за кредитним договором, однак відомості про вручення цього листа відповідачу відсутні.

ОСОБА_3 не виконує зобов'язання за кредитним договором, унаслідок чого за період з січня 2009 року по 09 вересня 2015 року виникла заборгованість по кредиту 124 599,87 доларів США, та процентами у розмірі 106 681,67 доларів США.

Зазначені обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

В силу ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як передбачено ч. 2 ст. 517 ЦК України, боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 23 вересня 2015 року (справа № 6-979цс15), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів, що зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між ПАТ «УкрСиббанк» і ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» договір факторингу є чинним, а позивач набув право вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі права вимоги на виконання зобов'язання, яке виникає після відступлення клієнтом права вимоги.

При цьому судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_3 не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору.

Не врахувавши вказаних обставин і норм чинного законодавства, суд першої інстанції помилково виходив з того, що позов ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є передчасним і не підлягає задоволенню.

Доводи представника відповідача про непередачу банком позивачеві права вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3, не відповідає письмовим доказам (а.с. 41-78).

Цивільний кодекс України, який регулює принципи та зміст зобов'язальних правовідносин, визначив, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).

Укладаючи кредитний договір, сторони визначили, що строк його дії встановлюється з дня укладення договору і до повного погашення позичальником суми кредиту, заборгованості по процентам, комісії та/або пені у разі її нарахування (пункт 9.5).

При цьому сторони визначили строки виконання ними окремих зобов'язань за кредитним договором, зокрема ОСОБА_3 зобов'язувався повернути кредит та сплачувати проценти за кредитом шляхом сплати ануїтентних платежів в день сплати ануїтентного платежу, 05 число кожного місяця строку кредитування, протягом якого Позичальник зобов'язаний сплатити ануїтентний платіж.

ОСОБА_3 не виконує зобов'язання за кредитним договором з січня 2009 року, не сплачує ні заборгованість за кредитом, ні проценти за його користування, останній платіж, як по самому кредиту та за відсотками відповідачем було здійснено 08 грудня 2008 року.(а.с.97-99).

Розрахунок заборгованості (а.с.141-143 ) вказує на те, що у ОСОБА_3 перед позивачем існує заборгованість за кредитом та процентами за період з січня 2009 року по 09 вересня 2015 року в розмірі за тілом кредиту - 124599,87 дол. США, за процентами - 106681,67 дол. США, а всього 231281,54 дол. США.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Із положень ч.ч. 1, 5 ст.261; ч.4 ст.267 ЦК України вбачається, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг трирічного строку позовної давності (ст. 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (ст. 261 ЦК України).

Зазначені висновки відповідають правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України в постановах від 6 листопада 2013 року (справа № 6-116цс13) і від 17 вересня 2014 року (справа № 6-95цс14).

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом про захист свого порушеного права 03 грудня 2014 року. В ході судового розгляду ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про застосування позовної давності (а.с. 91).

З урахуванням визначених сторонами строків і порядку сплати відповідачем кредиту та процентів, з нього на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» слід стягнути кредит та проценти в межах позовної давності, а саме за період з 04 грудня 2011 року 09 вересня 2015 року в розмірі 97074,25 дол. США., з яких 62050,43 дол. США - заборгованість за кредитом, 35023,83 дол. США заборгованість за процентами.

За змістом п.11 ч.1 ст.4 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон № 2664-ІІІ) факторинг відноситься до фінансових послуг.

В силу ч.ч. 1,5 ст.5 Закону № 2664-ІІІ фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами - підприємцями. Фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону. Фінансова установа, що надає послуги з факторингу, може надавати послуги з пов'язаного з цим ведення обліку грошових коштів, надання поруки за виконання боржником свого обов'язку за грошовими вимогами постачальників товарів (послуг) та пред'явлення до сплати грошових вимог від імені постачальників товарів (послуг) або від свого імені, а також інші послуги, спрямовані на одержання коштів від боржника.

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» є фінансовою установою, про що державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 8 грудня 2011 року видано відповідне свідоцтво. Згідно додатку до цього свідоцтва ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» має право здійснювати факторинг без отримання ліцензій та/або дозволів відповідно до законодавства.

За договором факторингу до ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила щодо валюти кредитування. Згідно умов договору ОСОБА_3 мав сплачувати банку кредит та проценти у валюті кредиту.

Отже, посилання представника відповідача на відсутність у ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, в зв'язку з чим у ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відсутні правові підстави для стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, є необґрунтованими. Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, ст.ст. 192, 533 ЦК України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», така ліцензія необхідна при укладенні особами кредитного договору, а не договору факторингу.

Крім того, відповідно до п.1.1. договору про надання споживчого кредиту № 11125315000 від 05.03.2007 року банк надав ОСОБА_3 кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в іноземній валюті в сумі ліміту поновлюваної кредитної лінії, що дорівнює 151 000,00 доларів США. Вказана сума кредиту зазначена в самому договорі в еквіваленті 762 550,00 грн. за курсом Національного банку України на день укладення цього договору

Якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на зазначене, визначених строків і порядку сплати відповідачем кредиту і процентів, з ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути кредит та проценти в межах позовної давності, а саме за період з 04 грудня 2011 року по 09 вересня 2015 року в розмірі 97074,25 дол. США, з яких 62050,43 дол. США - заборгованість за кредитом, 35023,83 дол. США - заборгованість за процентами, в гривневому еквіваленті, який визначається за офіційним курсом Національного банку України на день платежу.

Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року по цивільній справі № 6-145цс14.

При розподілі судових витрат, апеляційний суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» задоволено на 42% (97074,25 х100 :231281,54), отже, з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню 3222,83 коп. судового збору ((3654+4019,40 )х 42:100).

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» задовольнити частково.

Рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 30 вересня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» 97074,25 дол. США заборгованість за кредитом, з яких 62050,43 дол. США - заборгованість за тілом кредиту, 35023,83 дол. США - заборгованість за процентами, в гривневому еквіваленті, який визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» 3222,83 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Т.О. Янчук