Постанова № 55975615, 28.01.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/983/2012

Провадження № 2-а/521/102/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2016 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Мирончук Н.В.,

судді - Граніна В.Л.,

судді - Поліщук І.О.,

при секретарі - Варналій К.О.,

за участі сторін: позивача - ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

представника відповідача 1 - Єрмакова А.В.,

представника відповідача 2 - Крилова М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій щодо відмови в виплаті одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю, яка настала внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання обов'язків військової служби, стягнення одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій щодо відмови в виплаті йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку з інвалідністю, яка настала внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання обов'язків військової служби, стягнення одноразової грошової допомоги.

Свої позовні вимоги, з урахуванням уточнених, позивач обгрунтував наступним.

Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України, був звільнений наказом Начальника Одеського інституту Сухопутних військ від 13.12.1994 року на підставі наказу Міністра оборони України № 715 від 26.11.1994 року, за пунктом 65, підпункт «в» за станом здоров'я.

Після звільнення з військової служби, 22.08.2011 року, на підставі АКТУ судово-медичного дослідження (обстеження) № 2245 від 10.08.2010 року, виданого Бюро судово-медичної експертизи Управління охорони здоров'я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрацїї та довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 17.09.2011 року, серії 2-18 ОД № 088682, позивачу була встановлена друга група інвалідності, що настала внаслідок контузії, травми, яка мала місце в період проходження військової служби. В подальшому ОСОБА_1, згідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 03.09.2014 року, серії 10 ААВ № 738286, була продовжена дія другої групи інвалідності, що настала внаслідок контузії, травми, що мала місце в період проходження військової служби.

На підставі викладеного, на думку позивача, він має право на отримання разової грошової допомоги, згідно положень ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Невиплату відповідачами відповідної одноразової грошової допомоги, позивач вбачає протиправною, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернувся з даним позовом в суд, в якому, уточнивши заявлені вимоги, просив визнати протиправними дії Одеського обласного військового комісаріату в відмові виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, інвалідність 2-ої групи якого настала після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби, згідно ст. 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у складі грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»; визнати право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення за останньою посадою, як військовослужбовця, інвалідність 2-ої групи якого настала після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби, згідно ст. 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у складі грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»; зобов'язати Міністерство оборони України, виділити 252706,50 грн. Одеському обласному військовому комісаріату за цільовим призначенням - виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як військовослужбовцю, інвалідність 2-ої групи якого настала після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби, згідно ст. 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», ч.2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у складі грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»; а також стягнути з Одеського обласного військового комісаріату на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» - у розмірі 252706,50 гривень.

Позивач ОСОБА_1 та його представник прибули у судове засідання, підтримали заявлені вимоги у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача Одеського обласного військового комісаріату, заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у повному обсязі.

Також в ході судового розгляду, представником Одеського обласного військового комісаріату, було надано письмові заперечення, в яких зазначено, що позовні вимоги безпідставні, посилаючись на наступне: Відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції Закону України від 03.11.2006 №328-V (набрав чинності з 1 січня 2007 року), та ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в редакції Закону України від 4 квітня 2006 року №3597-ІV (набрав чинності з 10 травня 2006 року), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідач зазначив, що враховуючи дату набрання чинності Законом України від 4 квітня 2006 року №3597-ІV, зазначена правова норма у Законі щодо виплати військовослужбовцям чи особам, звільненим з військової служби, одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності набула чинності у часі з 10 травня 2006 року.

На думку відповідача, оскільки позивач був звільнений з військової служби у грудні 1994 року, тобто до 10 травня 2006 року - права на призначення одноразової грошової допомоги він не має.(а.с. 165-166)

Представник відповідача Міністерства оборони України підтримав заперечення представника відповідача Одеського обласного військового комісаріату, заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у повному обсязі.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд прийшов до наступного.

Згідно наказу Міністра оборони України №715 від 26 листопада 1994 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був звільнений з військової служби в запас із направленням для зарахування на військовий облік до Приморського РВК міста Одеси, за п.65 п/п.«в» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, за станом здоров'я.(а.с.5).

Наказом начальника Одеського інституту сухопутних військ №247 від 13 грудня 1994 року, ОСОБА_1 з 15 грудня 1994 року виключено зі списків особового складу інституту, усіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Приморського РВК міста Одеси.(а.с.6).

Відповідно до проведеного обстеження та висновку МСЕК від 20 серпня 2011 року позивачу було встановлено інвалідність другої групи за травмою, пов'язаною із виконанням обов'язків військової служби.(а.с.3, 38, 122-155).

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей,

Пунктом 4 частини 2 статті 16 вказаного Закону, встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується, у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною третьою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, за умов, визначених Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Статтею 40 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначено про гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни

Відповідно до статті 41 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги, у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів, під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Пунктом 9 статті 16-3 вказаного Закону встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги, у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб (далі - постанова № 449, Порядок відповідно).

Пунктом 2 постанови № 499 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Згідно Абзацу сьомого підпункту 2 пункту 2 (із змінами, внесеними згідно з

Постановою КМ № 815 від 25.07.2011року) Порядку (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин - дата встановлення позивачу інвалідності), одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, у разі настання інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби, одноразова грошова допомога інвалідам II групи виплачується у розмірі 30- місячного грошового забезпечення.

Відповідно до Абзацу п'ятого підпункту 4 пункту 2 Порядку, (в редакції Постанови КМ N 815 від 25.07.2011р.), грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно Абзацу шостого підпункту 4 пункту 2 Порядку, у разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі,

виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

З урахуванням викладеного, суд не може погодитись з посиланням позивача на редакцію Закону України від 4 квітня 2006 року №3597-ІV (що набрав чинності з 10 травня 2006 року), відповідно до якої: у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, оскільки п. 12 Закону Україн и «Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", від 21.01.2010 № 1834-VI було встановлено зазначену статтю 41 викласти в такій редакції: виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Також, суд не може погодитись з вимогами позивача про стягнення на його користь 54-місячного грошового забезпечення, як інваліду II групи, оскільки вказана норма була передбачена Постановою КМ від 14 січня 2009 р. № 10 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців Державної прикордонної служби та інвалідності звільнених з військової служби осіб».

Проте, доказів, що позивач був військовослужбовцем Державної прикордонної служби, до суду не надано. Крім того, зазначена Постанова та Порядок втратили чинність.

Тобто, позивач звертаючись з позовом щодо правовідносин, що виникли після встановлення йому - 22.08.2011року другої групи інвалідності, посилався у своєму позову на не чинні, на час виникнення спору, норми Закону.

Суд же виходив з норм, встановлених Постановою від 28 травня 2008 р. № 499 зі змінами, внесеними Постановою КМ № 815 від 25.07.2011, тобто на норми Закону, що діяли на 22.08.2011року - на час встановлення позивачу другої групи інвалідності, згідно до якого, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 30 - місячного грошового забезпечення за останньою посадою, як військовослужбовця, інвалідність 2-ої групи якого настала внаслідок виконання ним обов'язків військової служби.

Щодо визнання протиправними дій Одеського обласного військового комісаріату по відмові в виплаті одноразової грошової допомоги, суд прийшов до висновку про таке.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що особи, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) чи в разі настання

інвалідності, подають за місцем проходження служби (зборів) або до військомату (далі - уповноважений орган) такі документи: - заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом) чи настанням інвалідності; -рішення відповідної військово-медичної установи щодо визнання поранення (контузії, травми або каліцтва); - копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження; -довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності; -копію сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

-копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що керівник уповноваженого органу подає в 15-денний строк, з дня реєстрації документів, головному розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 3 і 4 цього Порядку.

Головний розпорядник коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів на їх підставі рішення про призначення одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або в разі відмови

для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Позивач звернувся до відповідача - Одеського обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку з настанням інвалідності, що сторонами у судовому засіданні не заперечувалось.

Проте, доказів, які саме документи було позивачем надано відповідачу, позивач до суду не надав.

На заяву позивача, відповідачем - Одеським обласним військовим комісаріатом, було надано відповідь позивачу.

Так, згідно до письмової відповіді Одеського обласного військового комісаріату №6275 від 09 грудня 2011 року, позивачу, звернення позивача розглянуто і йому роз'яснено, що оформлення документів та виплата одноразової грошової допомоги, у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) або інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервісті, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (зборів) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 28 травня 2008 року, проводиться особам, звільненим з військової служби після 12 травня 2006 року.(а.с.7).

Отже, відповідачем було надано відповідь позивачу та роз'яснено його право звернення у даному випадку до суду.

Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції.

Здійснення у даному випадку дій відповідачем, являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині, не відповідає об'єкту порушеного права.

Відповідно пункту 9 Порядку, фінансування витрат, пов'язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", згідно до якої фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин, досліджених у судовому засіданні, оскільки, інвалідність позивача встановлено 22.08.2011року, тобто після набрання чинності нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд приходить до висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку, з дня його звільнення зі служби, але внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 листопада 2014 року по справі № 21-446а14, та ухвалі Верховного Суду України від 19 червня 2015 року по справі №756/9313/14, згідно до яких колегії суддів Судової плати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшли висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За таких обставин, суд приходить до висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог та стягнення на користь позивача одноразової грошової допомоги у розмірі 30 - місячного грошового забезпечення за останньою посадою, як військовослужбовцю, інвалідність 2-ої групи якого настала по закінченню тримісячного строку після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби.

Керуючись ст.ст. 10,11,12,17,69,71,86,122,158 - 160,163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Одеського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій щодо відмови в виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, яка настала внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання обов'язків військової служби, стягнення одноразової грошової допомоги, - задовольнити частково.

Визнати право ОСОБА_1 на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 30 - місячного грошового забезпечення за останньою посадою, як військовослужбовця, інвалідність 2-ої групи якого настала по закінченню тримісячного строку після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби, згідно статті 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», частини 2 статті 9 та 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

Зобов'язати Одеський обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, як особі звільненій з військової служби, інвалідність 2-ої групи якого настала по закінченню тримісячного строку після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби, у відповідності до статей 9 та 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» у розмірі 30-місячного грошового забезпечення.

Зобов'язати Міністерство оборони України виділити Одеському обласному військовому комісаріату за цільовим призначенням - виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, як військовослужбовцю, інвалідність 2-ої групи якого настала по закінченню тримісячного строку після звільнення з військової служби, внаслідок контузії, травми, заподіяних під час виконання ним обов'язків військової служби, у відповідності до статей 9 та 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», згідно статті 41 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 01 лютого 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Мирончук

судді : В.Л. Гранін

І.О. Поліщук