Рішення № 55975257, 16.02.2016, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 16.02.2016

Справа № 501/3527/15-ц

2/501/153/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Журавля П.І,

при секретарі Тейбаш Н.Д.,

позивача - ОСОБА_1,

довіреної особи відповідача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллічівську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» з залученням у якості третьої особи ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору у звязку з порушенням прав споживача, -

В С Т А Н О В И В:

20.07.2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом (а.с.2-4)

Позивач просить суд:

-визнати недійсним кредитний договір №ОDTIG 10000004070 від 07.12.2007 року укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк».

Свою вимогу позивач обґрунтовує тим, що Банком не було дотримано всіх істотних умов договору при його укладенні, оскільки інформація що мала бути оприлюднена Банком, не була надана йому в письмовому вигляді до укладення кредитного договору. При цьому позивач посилається на положення ст.ст.203, 215 ЦК України, ст.124 Конституції України.

В судовому засіданні позивач, третя особа по справі підтримали вимогу позову, просять задовольнити її, при цьому нічого не змогли пояснити в обґрунтування цієї вимоги.

Представник відповідача заперечує проти заявленої позовної вимоги, надав суду письмові заперечення (а.с.17-18).

Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що позовна заява подана не з мотивів захисту прав споживачів.

Банком на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів» позивачеві було надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого став факт підписання сторонами кредитного договору.

Заслухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07.12.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про іпотечний кредит №ОDTIG 10000004070, за яким відповідач надав позивачу грошові кошти в сумі 459550,00 гривень, а позивач зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 459550,00 гривень, сплатити відсотки за користування Кредитом в розмірі 15% річних, а також інші платежі в порядку на умовах та в строки, визначені цим Договором.

Кредит надається строком погашення не пізніше 07.12.2021 року на поліпшення якості окремої квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1(а.с.5-8)

В самому Договорі викладені всі суттєві умови отримання, користування і повернення отриманого кредиту.

Посилання позивача на порушення відповідачем вимог ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» ст.ст.203 і 215 ЦК України, є безпідставними, так як в самому тексті Договору викладено всі обставини, які необхідно при складанні такого договору.

В Постанові №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування, судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначається, що при вирішення спорів про визнання кредитного договору недійсним суди мають враховувати вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину зокрема ЦК (статті 215, 1048-1052, 1054-1055) статті 18-19 Закон України «Про захист прав споживачів» (п.14).

Позивач не надав суду будь-яких обґрунтувань, щодо порушення відповідачем зазначених норм законів. Суд теж не виявив цих порушень в тексті оспорювоного Договору.

У своїх запереченнях на позов представник відповідача заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимоги позивача (а.с.17-18), так як оспорюваний договір було укладено в 2007 році, а позивач звернувся в суд в 2015 році.

В постанові колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.02.2015 року по справі №6-239 цс 15 зазначається, що у відповідності із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесеним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин вимога позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 360-7 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені вимоги позову ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсним кредитного договору у звязку з порушенням прав споживачів відмовити.

На рішення може бути подана апеляція в строки і порядку передбачених законом.

Суддя Журавель П.І.