Ухвала суду № 55973900, 22.02.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/1106/13-к

1-кп/465/69/16

У Х В А Л А

22.02.2016 року

Колегія суддів Франківського районного суду м. Львова у складі:

Головуючого-судді Лозинського Б.М.

Суддів: Дзеньдзюри С.М., Ванівського Ю.М.

секретаря судових засідань- Попика А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000130 від 30 листопада 2012 року, відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, п.11 ч.2 ст. 115 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора- Костишина Д.Ю.

захисників- ОСОБА_3, ОСОБА_2

обвинуваченого- ОСОБА_1., суд,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Франківського районного суду м. Львова на розгляді знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012150080000130 від 30 листопада 2012 року, відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.3 ст.27, п.11 ч.2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1- ОСОБА_2 заявив клопотання про відвід колегії суддів.

В обґрунтування заявленого клопотання посилається на те, що не довіряє колегії суддів у зв'язку з тим, що попередні клопотання про продовження тримання під вартою розглядались у відсутності обвинуваченого та захисника, без повного складу суду. А також, що суд зобов'язав прокурора під час підготовчого засідання надати суду матеріали кримінального провадження.

Прокурор Костишина Д.Ю. в судовому засіданні з приводу даного клопотання заперечив, вказав, що таке є безпідставним та необґрунтованим.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника ОСОБА_2, просив його задовольнити з тих самих підстав, що вказав захисник.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 клопотання захисника ОСОБА_2, просила задовольнити з тих самих підстав, що вказав захисник ОСОБА_2

Заслухавши учасників процесу, вивчивши заяву про відвід, колегія суддів дійшла до висновку, про необхідність відмови у задоволенні заяви про відвід суддів Лозинського Б.М., Ванівського Ю.М. та Дзеньдзюри С.М. виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно п.п. 1.1, 1.2, 1.4,1.5, 1.6,2.1,2.2,2.3 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. У тих випадках, коли рішення у справі має бути прийняте суддею одноособово, він діє незалежно від своїх колег по суду. Суддя відстоює та підтримує гарантії виконання суддями своїх обов'язків з метою збереження та підвищення інституціональної та оперативної відповідальності суддів. Суддя виявляє та підтримує високі стандарти поведінки суддів з метою укріплення суспільної довіри до судових органів, що має першочергове значення для підтримки незалежності судових органів. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильносте, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів. Суддя по можливості обмежує себе у здійсненні дій, що можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та виносити рішення у справах.

Відповідно до п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зав'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на спосібність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довір'ям не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від любого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довір'я до незалежної судової влади буде підірвано.

Разом з цим, згідно ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя зобов'язаний: 1) своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;2) дотримуватися правил суддівської етики; 3) виявляти повагу до учасників процесу; 4) додержуватися присяги судді тощо.

Згідно ж ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Ст. 75 КПК України передбачено загальний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні. Ст.76 КПК України встановлені обставини недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні. У своїй заяві захист покликається на п.4 ч.1 ст. 75 КПК України, згідно якої суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його упередженості. Щодо мотивів так це те, що попередні клопотання про продовження тримання під вартою розглядались у відсутності обвинуваченого та захисника, без повного складу суду, а також, що суд зобов'язав прокурора під час підготовчого засідання надати суду матеріали кримінального провадження.

Відповідно до ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Даною нормою Закону не передбачена обов'язкова участь обвинуваченого при розгляді такого питання.

Щодо заявленого клопотання про витребування матеріалів кримінального провадження на стадії підготовчого засідання колегія не вважає дану обставину порушення норм КПК України, оскільки це носить формальний характер та на об'єктивність розгляду не впливає.

Крім того, нормами ст.75, 76 КПК України визначено підстави для відводу судді чи колегії суддів.

Враховуючи, що в клопотанні не наведено підстав представлених в ст.75,76 КПК України, а доводи адвоката ОСОБА_2 є неприхованою і незаконною спробою створити штучні підстави для затягування розгляду даного кримінального провадження, що суперечить принципу внутрішнього переконання суду при здійсненні правосуддя, а тому колегія суддів розцінює чергову заяву про відвід суду, як неприховану спробу тиску на суд з метою домогтися прийняття завідомо бажаного для цієї сторони процесуального результату, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.

Керуючись ст.75, 76, 81, 331, 369, 372 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_1- ОСОБА_2. про відвід колегії суддів відмовити за безпідставністю.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Лозинський Б.М.

Судді: Дзеньдзюра С.М.

Ванівський Ю.М.