Рішення № 55971864, 12.02.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/3314/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 лютого 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючої - Готра Т.Ю.,

суддів - Кожух О.А., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28 жовтня 2015 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі Банк) звернулося до суду з даним позовом, в якому вказувало на те, що 06 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11139228000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер кредитного договору було змінено на 11139228001), згідно якого позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 26100,00 швейцарських франків, зі сплатою 9,99% річних строком повернення до 06.04.2017 року, який додатковою угодою №1 до кредитного договору було збільшено до 06.04.2027 року. Згідно додаткової угоди №2 до кредитного договору сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, відповідно до якої позичальник з дати підписання цієї угоди зобов'язався повертати кредит і сплачувати плату за кредитом шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в розмірі 255,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 06.04.2007 року, згідно якого іпотекодавець передала в іпотеку нерухоме майно - двохкімнатну квартиру, загальною площею 48,30 кв.м., житловою 28,10 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладенодоговір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набув прав нового кредитора за вказаним кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Посилаючись на те, що позичальник ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 06.04.2015 року у нього виникла заборгованість в сумі 650451,59 гривень, яка складається із суми заборгованості за кредитом - 517877,16 грн. і суми заборгованості за відсотками - 132574,43 грн., позивач просив в рахунок погашення кредитної заборгованості в сумі 650451,59 гривень звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме- двокімнатну квартиру, загальною площею 48,30 кв.м., житловою 28,10 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1, шляхом визнання права власності на квартиру за ПАТ «Дельта Банк». А також визнати за ПАТ «Дельта Банк» право власності на вказану квартиру.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 жовтня 2015 року у задоволенні позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

У апеляційній скарзі ПАТ «Дельта Банк» просить скасувати зазначене рішення, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити. На обґрунтування апеляційної скарги посилається про безпідставність застосування судом Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», та звертає увагу на те, що відповідач порушив умови кредитного договору, а відтак згідно приписів ЦК України та Закону України «Про іпотеку» наявні всі підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 та 3-я особа ОСОБА_2 апеляційну скаргу банку не визнали, просили таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Представник апелянта ПАТ «Дельта Банк» у судове засідання не з»явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, а тому його неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 06 квітня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступник АТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11139228000 (відповідно до додаткової угоди реєстраційний номер кредитного договору було змінено на 11139228001), згідно якого позичальник отримав кредитні кошти в розмірі 26100,00 швейцарських франків, зі сплатою 9,99% річних строком повернення до 06.04.2017 року, який додатковою угодою №1 до кредитного договору було збільшено до 06.04.2027 року. Згідно додаткової угоди №2 до кредитного договору сторони дійшли згоди про зміну схеми погашення кредиту, відповідно до якої позичальник з дати підписання цієї угоди зобов'язався повертати кредит і сплачувати плату за кредитом шляхом щомісячної сплати ануїтетних платежів в розмірі 255,00 доларів США.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки від 06.04.2007 року, згідно якого іпотекодавець передала в іпотеку нерухоме майно - двохкімнатну квартиру, загальною площею 48,30 кв.м., житловою 28,10 кв.м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Однак, позичальник ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього, згідно доданої до позовної заяви довідки, виникла заборгованість, яка станом на 06.04.2015 року складає 26802,45 швейцарських франків, що еквівалентно650451,59 грн., з яких: 21339, 60 швейцарських франків, що еквівалентно 517877,16 грн. - заборгованість за кредитом, 5462,85 швейцарських франків, що еквівалентно132574,43 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.33).

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, згідно якого ПАТ «Дельта Банк» набув прав нового кредитора за вказаним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відмовляючи у позові Банку, суд першої інстанції виходив із підстав, передбачених Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Згідно ч.1 ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ «Дельта Банк» позов пред'явив до ОСОБА_1 (іпотекодавця), а третьою особою зазначив ОСОБА_2 (позичальника), тоді як останній також має відповідати за цим позовом. Однак, суд не залучив ОСОБА_2 в якості відповідача.

Отже Банк пред'явив позов не до всіх відповідачів, які мають відповідати за даним позовом.

Пред'явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови в його задоволенні.

Оскільки Банком позов було пред'явлено не до всіх відповідачів, які мають відповідати за даним позовом, і судом не було залучено ОСОБА_2 в якості відповідача, тому відсутні передбачені законом підстави для його задоволення.

Окрім цього, позивач у відповідності до вимог статей 10, 60 ЦПК України не довів належними і допустимими доказами суму заборгованості позичальника за вказаним кредитним договором, оскільки в матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості ОСОБА_2 Не є таким доказом, в розумінні вимог статей 58, 59 ЦПК України, наявна в матеріалах справи довідка банку від 06.04.2015 року, оскільки з неї не вбачається за який період виникла заборгованість позичальника, яким чином вона була нарахована та чи здійснювалося її погашення ОСОБА_2

А тому у позові банку слід відмовити саме з цих підстав.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України слід змінити в частині його правового обґрунтування, а апеляційну скаргу Банку задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313,316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Дельта Банк» - задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 28 жовтня 2015 року змінити в частині його правового обґрунтування.

Резолютивну частину рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :

Судді :