Рішення № 55971292, 18.02.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/10606/15-ц

Номер провадження №2/243/54/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

18 лютого 2016 року м. Словянськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Чемодурової Н.О.,

при секретарях Жмарьові П.Б., Лінник О.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Словянської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2015 року позивач звернулась до суду з дійсною уточненою позовною заявою до Словянської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 23 лютого 2015 року помер її двоюрідний брат ОСОБА_3. Вона єдиний спадкоємець пятої черги на власність померлого. 07 травня 2015 року вона звернулась до Першої словянської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте постановою від 22 жовтня 2015 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, розташовану за адресою:м.Словянськ, пров.Чубаря, 2-А/1, у звязку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкову квартиру. Вказана квартира в порядку приватизації належала за свідоцтвом про право власності на житло, що видане Словянською міською радою народних депутатів від 30 серпня 1994 року, зареєстрованому в книзі 7 БТІ м.Словянська №5992 в рівних долях за її братом ОСОБА_3 та її тіткою, матірю ОСОБА_3 ОСОБА_4, яка померла 16 квітня 2002 року. На день її смерті ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після своєї матері, але за життя він не отримав свідоцтва про право власності по закону після померлої. Свідоцтво від 30 серпня 1994 року не збереглось на даний момент і вона позбавлена можливості отримати його дублікат.

На підставі вищезазначеного, позивач просила суд винести рішення яким визнати за нею право власності на квартиру № 1 в будинку № 2-А, що розташований по пров.Чубаря у м. Словянську Донецької області, в порядку спадкування після смерті двоюрідного брата ОСОБА_3, померлого 23 лютого 2015 року.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, пояснення надала аналогічні викладеним у позові, додатково зазначила, що 23 лютого 2015 року помер її двоюрідний брат, після смерті якого вона є єдиним спадкоємцем всього його майна. Її мати - ОСОБА_3 (після шлюбу Переденко) ОСОБА_5. Її тітка, мати ОСОБА_3 ОСОБА_3 (після шлюбу ОСОБА_4) ОСОБА_6.

Представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі договору на представництво інтересів від 30 жовтня 2015 року (а.с.1), в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Словянської міської ради в судове засідання не зявився. Про день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином. Суду надана письмова заява про розгляд справи за відсутності їх представника, винести рішення на розсуд суду, із урахуванням наявних у справі матеріалів (а.с.32).

Суд, допитавши позивача, представника позивача, розглянувши надані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Наданими по справі доказами встановлено, що ОСОБА_3 помер 23 лютого 2015 року, про що 27 лютого 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Словянську Словянського міськрайонного управління юстиції складено відповідний актовий запис №371 (а.с.8).

Зі свідоцтв про народження ОСОБА_7 серія ІІІ-НО №322122, виданого 16 вересня 1976 року (а.с.14) та посвідкою про народження ОСОБА_8 серія УТ №066421 (а.с.13) вбачається, що мати ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 дійсно були рідними сестрами, оскільки їх батьком зазначено ОСОБА_9, матірю ОСОБА_10.

Згідно свідоцтва про шлюб серії ІІ-НО №347836, виданого 16 вересня 1976 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб 05 січня 1952 року з ОСОБА_11 та змінила прізвище на ОСОБА_11 (а.с.14).

Так, згідно свідоцтва про народження І-НО №395799 від 08 жовтня 1996 року ОСОБА_1 (до шлюбу ОСОБА_12) Л.О. народилася 08 березня 1955 року та її батьками вказано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с.11)

Відповідно до свідоцтва про шлюб ІІ-НО №321986 від 06 березня 1976 року ОСОБА_14 зареєструвала шлюб 06 березня 1976 року з ОСОБА_15 та змінила прізвище на ОСОБА_15 (а.с.12).

Зі свідоцтва про народження серії IV-УР №966173, виданого 14 квітня 1962 року вбачається, що матірю ОСОБА_3 вказано ОСОБА_7 (а.с.9).

Отже, в судовому засіданні, наданими належними письмовими доказами підтверджений факт того, що позивач є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_3

Постановою державного нотаріуса Першої словянської державної нотаріальної контори від 22 жовтня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру № 1 будинок № 2-А, що розташований за адресою: Донецька область, м.Словянськ, пров.Чубаря, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, померлого 23 лютого 2015 року через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві (а.с. 23).

Згідно довідки КП «ЖЕК №7» №472 від 05 травня 2015 року вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав в квартирі №1, що знаходиться в будинку №2-А, провулок Чубаря, м.Словянськ Донецької області з 26 січня 1988 року по день своєї смерті 23 лютого 2015 року (а.с.10).

Як вбачається з довідки КП «Бюро технічної інвентаризації» №1158-2/045/01 від 18 травня 2015 року, право власності на однокімнатну квартиру №1, розташовану за адресою: Донецька область, м.Словянськ, провулок Чубаря, будинок 2-А, станом на 01 січня 2013 року зареєстроване за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 30 серпня 1994 року виконкомом Словянської міської ради народних депутатів, зареєстрованого Словянським бюро технічної інвентаризації 19 вересня 1994 року (а.с.15).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта №50174255 від 18 грудня 2015 року вбачається, що 1/2 однокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 19,6 кв.м. зареєстрована за ОСОБА_3, інші відомості відсутні (а.с.36-37).

Відповідно до відповіді Першої словянської державної нотаріальної контори №3492/02-14 від 23 грудня 2015 року вбачається, що наявна спадкова справа №284/2015 після померлого 23 лютого 2015 року ОСОБА_3. з Заявою про прийняття спадщини за законом звернулася його двоюрідна сестра ОСОБА_1. Інших заяв не надходило (а.с.40-41).

З відповіді ВДРАЦС по м.Словянську Словянського міськрайонного управління юстиції №5385/03.2-45 від 22 грудня 2015 року вбачається, що 16 квітня 2002 року зареєстровано смерть ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №665 (а.с.42).

Відповідно до відповіді Першої словянської державної нотаріальної контори №3554 від 28 грудня 2015 року вбачається, що спадкова справа після померлої 16 квітня 2002 року ОСОБА_16 відсутня (45-46).

З копії свідоцтва про право власності на житло - будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, виданого виконкомом Словянської міської ради народних депутатів 30 серпня 1994 року. Дата реєстрації 19 вересня 1994 року, номер запису 5992 в книзі 7 (інвентаризаційна справа №7106) вбачається, що право власності на квартиру в рівних долях було зареєстровано за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.55).

Таким чином, суд приходить до висновку, що за своє життя спадкодавець ОСОБА_3 після смерті своєї матері не зміг належним чином переоформити на себе право власності на вищевказану квартиру.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За правилами статей 10 і 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 1216 і 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщина) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності з ч.1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно з ст.1265 ЦК України, у пяту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до розяснень, наданих у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Постановою державного нотаріуса Першої словянської державної нотаріальної контори від 22 жовтня 2015 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Спірна квартира, яка належала в рівних частках ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тривалий час знаходилися в їх користуванні на підставі свідоцтва про право власності на житло, проте спадкоємець ОСОБА_3, за життя, не переоформив право власності на себе після смерті своєї матері ОСОБА_4

Оскільки на теперішній час у відповідності до ст. 25 ЦК цивільна правоздатність ОСОБА_3 припинилась у звязку з його смертю, тому позивач у справі не може в іншому порядку, ніж шляхом ухвалення судового рішення про визнання за нею права власності на спадкове майно, реалізувати своє право на спадщину.

З огляду на викладене, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем, як спадкоємцем пятої черги, права власності на однокімнатну квартиру № 1, що розташована за адресою: Донецька область, м.Словянськ, провулок Чубаря, будинок 2-А.

Виходячи з вищенаведеного, з огляду на перелічені обставини справи закон прямо не забороняє суду ухвалити рішення щодо визнання за позивачем права власності на квартиру, що створене на законних підставах, оскільки зробити це у якийсь іншій спосіб є неможливим, тому право позивача є порушеним і підлягає захисту.

На підставі ст.ст. 25, 328, 1216, 1218, 1265, ч.5 1268, ч.3 ст.1296 ЦК України, керуючись ст.ст.1, 3, 10, 11, 60, 61, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Словянської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН:НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, пров.Парковий, 3/28, право власності в порядку спадкування за законом на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 19,6 кв.м., вартістю 49520 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайоннийсуд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 19 лютого 2016 року.

Суддя Н.О. Чемодурова