Ухвала суду № 55971223, 19.02.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/11313/13-ц

провадження № 6/243/37/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Хміль О.М.,

за участю:

заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи ОСОБА_2Я,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Словянськ, Донецької області) заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду та стягнення безпідставно отриманих стягувачем грошових коштів за виконавчим листом, -

ВСТАНОВИВ :

13 січня 2016 року до Словянського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із заявою про поворот виконання рішення суду та стягнення безпідставно отриманих стягувачем грошових коштів за виконавчим листом. В обґрунтування своєї заяви зазначив, що 12 грудня 2014 року Словянським міськрайонним судом Донецької області був виданий наказ про стягнення з ОСОБА_1, на користь Словянського управління по газопостачанню та газифікації публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз» заборгованості за спожиті послуги з газопостачання у розмірі 651 грн. 87 коп., інфляційних 18 грн. 60 коп.; 3% річних 30 грн. 62 коп., а також судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. Ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2015 року, судовий наказ №2-н/243/2583/2013, виданий за заявою ПАТ «Донецькоблгаз» в інтересах філії Словянського управління по газопостачанню та газифікації про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_1 боргу за постачання природного газу у сумі 651 грн. 87 коп., 3% річних у сумі 30 грн. 62 коп. та судового збір у розмірі 114 грн. 70 коп. скасовано. У звязку із чим, просив суд винести рішення, яким здійснити поворот виконання судового рішення, а саме, судового наказу №2-н/243/2583/2013 виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області 12 грудня 2013 року, та стягнути безпідставно отримані стягувачем, за виконавчим листом, грошові кошти у розмірі 651 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 30 грн. 62 коп., та судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп.

18 лютого 2016 року заявник ОСОБА_1, подав заяву в якій уточнив свої вимоги, зазначивши, що грошові кошти у розмірі 651 грн. 87 коп. йому повернуті, натомість просив суд стягнути безпідставно отримані стягувачем, за виконавчим листом 3% річних у розмірі 30 грн. 62 коп., судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп., інфляційні 18 грн. 60 коп., а також інші стягнення у тому числі виконавчий збір.

У судовому засіданні, заявник ОСОБА_1, на задоволенні уточнених вимог наполягав, пояснення надав аналогічні викладеним у заяві. Крім того, зазначив, що бажає, щоб із стягувача ПАТ «Донецькоблгаз» на його користь судом було стягнуто витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме витрати, на правову допомогу, які складають 300 грн. 00 коп.

Представник стягувача ПАТ по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності від 10 грудня 2015 року, у судовому засіданні підтвердила надані письмові заперечення. Крім того зазначила, що вона як представник визнає, що дійсно ними не були повернуті кошти в сумі 163 грн. 92 коп., до яких входять зокрема 3% річних у розмірі 30 грн. 62 коп., судовий збір у сумі 114 грн. 70 коп., інфляційні 18 грн. 60 коп., що інших вимог вважає, що вони не підлягають стягненню, оскільки за судовим наказом такі суми на користь підприємства не стягувалися. Крім того щодо витрат на правову допомогу, то зазначила, що сама по собі квитанція про оплату коштів в сумі 300 грн. не є доказом витрат на правову допомогу, оскільки з неї незрозуміло за які саме заяви та консультації витратив кошти заявник. У наданих на адресу суду письмових запереченнях зазначенов, що 25 червня 2015р ОСОБА_1 подав документи, які підтверджують зміну власників житла 13 грудня 2010 року АДРЕСА_1, та просив вирішити питання припинення утримання ПФУ з його пенсії за судовим наказом 2-н-243-2583-2013р. Утримана ПФУ з його пенсії сума 297,01 х 2 = 594,02 грн (травень, червень 2015р) поступила на рахунок його доньки - ОСОБА_4 АДРЕСА_2 - за колишньою адресою реєстрації, яка станом на червень 2015 року значилася як адреса проживання ОСОБА_1 Утримана сума 57,85 грн перерахована із ПФУ одразу на його адресу - провул. Щербакова, 28 згідно із його заявою. На інші адреси ( в т.ч і на адресу ОСОБА_5 АДРЕСА_3) перерахування утриманих з його пенсії сум не провадилося. Його заява до Словянського УГГ від 25 червня 2015 року про повернення коштів була задоволена та 07 липня 2015 року виконана. А саме: знята сума 594,02 грн з адреси АДРЕСА_4 та переведена на адресу провул. Щербакова 28. У звязку із тим, що за провиною ОСОБА_1, який не повідомив газопостачальне підприємство про зміну власника житла та не опломбував газові приладу у звязку з міною житла в порушення Правил надання населенню послуг із газопостачання №2249 від 09 грудня 1999 року, тому утримана сума 163 грн. 90 коп. (судові витрати та 3% річних) за його погодження, залишена у якості компенсації збитків газопостачального підприємства. За таких умов, 15 липня 2015 року, до ВДВС була подана заява про відмову від стягнення та повернення виконавчого документу. Який і було повернуто УГГ 15 липня 2015 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та обєктивно оцінивши всі докази, приходить до переконання, що заява ОСОБА_1 поворот виконання рішення суду та стягнення безпідставно отриманих стягувачем грошових коштів за виконавчим листом підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що 12 грудня 2014 року Словянським міськрайонним судом Донецької області був виданий наказ № 2-н/243/2583/2013 про стягнення з ОСОБА_1, на користь Словянського управління по газопостачанню та газифікації публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз» заборгованості за спожиті послуги з газопостачання у розмірі 651 грн. 87 коп., інфляційних 18 грн. 60 коп.; 3% річних 30 грн. 62 коп., а також судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп. (а.с. 14).

Згідно із відомостями матеріалів виконавчого провадження, наданих на адресу суду відділом державної виконавчої служби Словянського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, виконавче провадження з виконання судового наказу №2-н/243/2583 виданого 12 грудня 2013 року, державним виконавцем було відкрито 05 березня 2014 року, що підтверджується копією постанови ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції (а.с.73).

12 березня 2014 року, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 65 грн. 19 коп., оскільки останнім у наданий строк судовий наказ не виконано (а.с. 74).

Постановою ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції від 12 березня 2014 року, вирішено стягнути з боржника ОСОБА_1 витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30 грн. 00 коп. (а.с. 75).

Постановою ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції від 14 квітня 2015 року, винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1, оскільки при проведенні виконавчих дій було встановлено, що боржник отримує пенсію в УПФУ України у м. Словянську та Словянському районі (а.с. 76).

15 липня 2015 року, постановою ВДВС Словянського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області (а.с. 79), виконавче провадження з примусового виконання судового наказу №2-н/243/2583 виданого 12 грудня 2013 року закінчено, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 49, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки стягувачем було подано заяву про відмову від стягнення ц повернення виконавчого документа в порядку ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 77). Постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 відкликано (а.с. 78).

Ухвалою Словянського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2015 року, судовий наказ №2-н/243/2583/2013, виданий за заявою ПАТ «Донецькоблгаз» в інтересах філії Словянського управління по газопостачанню та газифікації про видачу судового наказу та стягнення з ОСОБА_1 боргу за постачання природного газу у сумі 651 грн. 87 коп., 3% річних у сумі 30 грн. 62 коп. та судового збір у розмірі 114 грн. 70 коп. скасовано (а.с. 29).

За змістом ст. 380 ЦПК України, питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації. За судовим рішенням про поворот виконання видається виконавчий лист у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно ст. 381 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності. За подання заяви про поворот виконання судовий збір не сплачується. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

За розясненнями викладеними у Листі ВССУ « Про практику розгляду судами

процесуальних питань, повязаних із виконанням судових рішень у цивільних справах»,

Відповідно до Рішення КСУ від 02 листопада 2011 року у справі № 13-рп/2011 поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 380 ЦПК питання про поворот виконання рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобовязати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Отже, поворот виконання це повернення позивачем відповідачеві всього одержаного ним за скасованим чи зміненим рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 381 ЦПК, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Заяву про поворот виконання можна подати у межах позовної давності.

Отже, правом звернення із заявою про поворот виконання рішення наділений лише відповідач, оскільки по суті поворот виконання спрямований на відновлення саме його прав.

Таким чином, на відміну від інших процесуальних питань, які передбачені розділом VI ЦПК, питання про поворот виконання рішення розглядає за своєю ініціативою суд, до якого справу передано на новий судовий розгляд і лише в разі невирішення цього питання судом відповідач звертається з такою заявою до суду.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що судовий наказ, яким були стягнуті кошти із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Донецькоблгаз», скасовано, як і достовірно встановлено, що кошти стягувачем були отримані.

Також, у судовому засіданні встановлено, що стягувач повернув заявникові кошти в сумі 651 грн. 87 коп., а кошти в сумі 163 грн. 92 повернуті не були.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи, а також визнані представником стягувача.

У звязку з цим, з врахуванням встановлених у судовому засіданні обставин та відповідних їм доказів, суд приходить до висновку, що слід здійснити поворот виконання рішення суду та стягнути з ПАТ «Донецькоблгаз» на користь ОСОБА_1 інфляційні в сумі 18 грн. 60 коп.; 3% річних в сумі 30 грн. 62 коп., а також суму судового збору у розмірі 114 грн. 70 коп., а всього 163 грн. 92 коп.

Щодо вимог ОСОБА_1 в частині стягнення виконавчого збору та інших стягнень, які були з нього стягнуті, суд відмовляє у задоволенні цих вимог, виходячи з таких міркувань.

Так, як видно із Постанов від 12 березня 2014 року з ОСОБА_1 було стягнуто кошти в сумі 65 грн. 19 коп. та 30 грн. виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Нормами чинного законодавства про поворот виконання рішення не передбачено у разі скасування рішення обовязок стягувача повернути суму виконавчого збору та виконавчих витрат боржникові.

Суд зазначає, що у ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема вказано, що у разі закінчення виконавчого провадження у звязку зі скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

З огляду на норми ЗУ «Про виконавче провадження», питання про повернення виконавчого збору мають бути вирішені у іншому порядку.

У звязку з цим, суд не находить підстав для задоволення заяви в цій частині, та вважає, що поворот виконання рішення повинен бути обмежений лише стягнутою із боржника сумою за рішенням суду, яке скасоване(у вказаній конкретній справі судовим наказом від 12 грудня 2013 ркоу).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив із положень ст.79, 88 ЦПК України та положення ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», положень ЗУ «Про судовий збір».

Склад та розмір витрат, повязаних з оплатою судових витрат входить до предмету доказування по справі.

Відповідно частини 1 статті 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

За ч. 3 ст. 79 ЦПК України до витрат, повязаних із розглядом справи належать витрати на правову допомогу.

Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-VI «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» встановлений граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах та зазначено, що розмір компенсації витрат не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій та під час ознайомлення з матеріалами справи у суді.

На підтвердження витрат, повязаних з оплатою правової допомоги суду надано квитанцію № 119 від 04 лютого 2016 року, за якою видно, що юридичною консультацією отримані кошти за надання юридичної допомоги(консультаційні послуги, підготовка заяви про скасування судового наказу ПАТ «Донбасенерго», підготовку заяви про поворот виконання рішення суду, стягнення коштів в сумі 300 грн.

Втім доказів того, що між ОСОБА_1 та особою, яка надала правову допомогу був укладений договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші) суду не надані, також суду не представлені документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Крім того, суду не наданий акт виконаних робіт із зазначенням часу, який був витрачений на виготовлення документів правового характеру та надання консультації.

Суд зазначає, що із згаданої квитанції видно, що правова допомога була надана як для підготовки заяви про скасування наказу так і заяви про поворот виконання рішення суду. Втім незрозуміло скільки часу, було витрачено на виготовлення документів правового характеру та надання консультації по справі про поворот виконання рішення суду, адже поверненню підлягають судові витрати саме при розгляді цієї конкретної справи.

У звязку із викладеним, суд позбавлений можливості стягнути витрати, пов'язані із наданням правової допомоги, відповідно ст. 88 ЦПК України, згідно вимог якої судом стягуються лише документально підтверджені судові витрати.

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду та стягнення безпідставно отриманих стягувачем грошових коштів за виконавчим листом задовольнити частково.

Здійснити поворот виконання судового рішення, а саме, судового наказу №2-н/243/2583/2013 виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області 12 грудня 2013 року.

Стягнути з Словянського управління по газопостачанню та газифікації публічного акціонерного товариства «Донецькоблгаз» на р/р 26000190494001, КБ «Приватбанк» м. Краматорська, МФО 335548, ОКПО 20316969, на користь ОСОБА_1, 05 вересня 1939, року народження, ІПН: НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, інфляційні 18 (вісімнадцять) грн. 60 коп.; 3% річних 30 (тридцять) грн. 62 коп., а також судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., а всього 163 (сто шістдесят три) грн. 92 коп. безпідставно одержані на підставі судового наказу № №2-н/243/2583/2013 виданого Словянським міськрайонним судом Донецької області 12 грудня 2013 року.

В іншій частині вимог відмовити.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвалу складено та підписано у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Повний текст ухвали виготовлений 19 лютого 2016 року.

Головуючий суддя: О.В. Ільяшевич