Ухвала суду № 55969045, 17.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/17879/15-ц Провадження № 22-ц/772/457/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 58Доповідач Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Кучевського П.В.

Суддів: Берегового О.Ю., Іванюка М.В.,

При секретарі: Топольській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ВАТ «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року у справі за позовом ВАТ «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2015 року ВАТ«Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 звернулося до суду із позовом, у якому просило витребувати з незаконного володіння гр. ОСОБА_3 комплекс будівель за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10, та зобовязати передати їх ВАТ «Промжитлосільбуд». Позовна зава мотивована тим, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 13 липня 2015 року визнано недійсним договір купівлі-продажу спірного комплексу будівель від 10 квітня 2013 року укладений між ВАТ «Промжитлосільбуд» та гр. ОСОБА_4, а відтак, на думку позивача, спірне майно вибуло з володіння власника не з його волі та підлягає витребування з незаконного володіння відповідача на підставі п. 3 ч. 1 статті 388 ЦК України.

Суд першої інстанції розглядаючи справу прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, зазначивши в рішенні від 24 грудня 2015 року, що у позивача була воля на відчуження майна, та на час подання позову нерухоме майно зазнало значних змін, а тому обґрунтування позовних вимог п. 3 ч. 1 статті 388 ЦК України є безпідставним.

Не погоджуючись з рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року ВАТ «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 звернулося до Апеляційного суду Вінницької області з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року вказаним вимогам закону відповідає.

Так, судом встановлено, що постановою Господарського суду Вінницької області від 21 вересня 2012 визнано ВАТ «Промжитлосільбуд» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

28 лютого 2013 року Відкрите акціонерне товариство «Промжитлосільбуд» та Перша українська міжрегіональна біржа уклали договір про проведення аукціону з продажу спірного комплексу будівель і споруд.

05 березня 2013 року на засіданні комітету кредиторів ВАТ «Промжитлосільбуд» прийнято рішення про затвердження оцінки та порядку продажу спірного комплексу будівель та споруд ВАТ «Промжитлосільбуд».

22 березня 2013 року було проведено аукціон з продажу майна ВАТ «Промжитлосільбуд», про що свідчить протокол проведення аукціону на Першій українській міжрегіональній товарній біржі.

За наслідками аукціону 10 квітня 2013 року між ВАТ «Промжитлосільбуд» та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу спірного майнового комплексу, що завірений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5

У цей же дань ОСОБА_4 отримав Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на комплекс будівель за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10, серії ЕАВ №881216.

В подальшому, 23 вересня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким передано у власність ОСОБА_3 комплекс будівель за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10, та відповідно на підставі договору ОСОБА_3 видано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Поряд з цим, Голова комітету кредиторів ОСОБА_6 багатопрофільного малого підприємства «Будмонтажсервіс» представник акціонерів та колективу ВАТ «Промжитлосільбуд» оскаржили результати аукціону продажу майна банкрута, проведеного 22.03.2013 року Першою українською міжрегіональною товарною біржею.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області, що набрала законної сили згідно із постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22 листопада 2013 року, визнано недійсними результати аукціону 22 березня 2013 року, проведеного Першою українською міжрегіональною товарною біржою.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13 липня 2015 року визнано недійсним договір купівлі-продажу від 10 квітня 2013 року, укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «Промжитлосільбуд», посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5 та який зареєстрований за №1434 (із змінами внесеними на підставі договору про внесення змін від 11.04.2013 року посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрованого за №1442).

На підставі вищевказаних судових рішень ВАТ «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_2 звернулося до суду із віндикаційним позовом про витребування майна з незаконного володіння.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону не заслуговують на увагу з наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України пов'язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Указана норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав його, не з їхньої волі іншим шляхом.

Як слідує із позовної заяви ВАТ «Промжитлосільбуд», вимоги про витребування спірного комплексу будівель заявлені на підставі п. 3 ч. 1 статті 388 ЦПК України. Зокрема, позивач вказує на те, що майновий комплекс, розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10, вибув з володіння ВАТ «Промжитлосільбуд» без його волі.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність в учасника правочину волевиявлення на його вчинення, суду слід виходити з ретельного дослідження наявних у справі доказів як кожного окремо, так і їх сукупності.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції установив, що спірний комплекс будівель вибув з володіння власника ВАТ «Промжитлосільбуд» з його волі, з метою погашення боргів та вимог кредиторів.

Так, зокрема, 28 лютого 2013 року було укладено договір про проведення аукціону з продажу спірного комплексу будівель між ВАТ «Промжитлосільбуд» та Першою українською міжрегіональною товарною біржою, за умовами якого замовником аукціону є ВАТ «Промжитлосільбуд» (Т.1 а.с. 63-64).

Рішенням комітету кредиторів ВАТ «Промжитлосільбуд» від 05 березня 2013 року вирішено продаж спірного майна та затверджено оцінку про його ринкову вартість (а.с. 61, 62).

Вказане рішення комітету кредиторів про продаж майна та замовлення послуг з проведення аукціону насамперед свідчать про наявність волі ВАТ «Промжитлосільбуд» на відчуження майна.

Крім того, Договір купівлі-продажу від 10.04 2013 року укладений між ВАТ «Промжитлосільбуд» та ОСОБА_4 був визнаний судом недійсним з підстав недотримання процедури проведення аукціону, при цьому волевиявлення учасника правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі, спрямованій на відчуження спірного комплексу будівель.

Ураховуючи вимоги ст. 10 ЦПК України та виходячи зі змісту п.3 ч.1 ст. 388 ЦК Українивласник зобовязаний довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі.

Доведення вільності волевиявлення учасника правочину, було процесуальним обов'язком позивача під час розгляду справи (ст. ст. 10, 60 ЦПК України), однак він його не виконав.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України, висловлену у Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, де вказано, що у разі відчуження майна за відплатним договором відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункти 1-3 зазначеної норми). Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Отже, за наявності волі власника на відчуження майна відсутні підстави для витребування цього ж майна за п. 3 ч. 1 статті 388 ЦК України.

Крім цього, з матеріалів справ вбачається, що ВАТ «Промжитлобуд» в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_7 в результаті укладення договору купівлі-продажу отримало кошти від покупця ОСОБА_4 в сумі 1339425 грн. та використало їх для погашення вимог кредиторів.

За таких обставин, письмові докази справи у взаємозвязку із аналізом вказаних норм, свідчать, що ОСОБА_3 є добросовісним набувачем та, згідно закону, набув права власності на спірні обєкти нерухомості. А також ОСОБА_3 на час розгляду справи є власником земельної ділянки за адресою м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10.

Також у позовних вимогах ВАТ «Промжитлосільбуд» заявлено про витребування з незаконного володіння індивідуально визначене нерухоме майно, що складається з комплексу будівель за адресою Вінницька область, м. Вінниця, вул. Айвазовського, 10, до складу якого входить: 1) адміністративна будівля літ «А» площею 636, 4 кв.м.; 2) прохідна літ «Б» площею 12,1 кв.м.; 3) котельня, в тому числі будівля котельні літ «В» площею 34,5 кв.м; димова труба 4) механічна майстерня літ «Г» площею 754, 7 кв.м.; 5) матеріальний склад в тому числі: будівля складу літ «Д» площею 590, 6 кв.м.; 6) гараж літ «Е» площею 68,7 кв.м.; 7) вбиральня літ «З» площею 13.6 кв.м.; 8) прохідна №2 літ «І» площею 15,3 кв.м.; 9) навіс літ «К» площею 61,1 кв.м; 10) автоматизований склад цементу в тому числі: постамент під силос для цементу, силоса для цементу №1, №2; 11) розчинно-бетонний вузол №3 в тому числі: службова будівля площею 27,5 кв.м.; фундамент під ПРБу-81; підпірні стінки складу заповнювачів; заглиблене сховище гашеного вапна; 12) огорожа території, в тому числі: огорожа із залізобетонних плит №5, площею 141,8 кв.м., ворота металеві автомобільні (2 шт) №4, №6 площею 25 кв.м.; 13) трансформаторна підстанції, в тому числі: фундамент під КТП-160, 3,9 кв.м.; 15) замощення території площею 2716 кв.м.

Згідност. 184 ЦК Україниріч є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Судом першої інстанції встановлено факт реконструкції спірного майна, здійсненого відповідно до Декларацій про готовність обєкта до експлуатації від 18.09.2014р., згідно із якими закінчені будівництвом обєкти є готовими до експлуатації.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд перейняв функції спеціаліста та самостійно встановив факт реконструкції спірного майнового комплексу не заслуговують на увагу.

Так, за правилами статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Суд першої інстанції дослідивши відомості про складові частини обєкту нерухомого майна, наведені у Технічному паспорті на виробничий будинок, майновий комплекс по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці від 24.01.2013р., виготовленому КП «Вінницьке МБТІ» на імя ВАТ «Промжитлосільбуд» та у Технічному паспорті на комплекс будівель від 16.09.2014р., виготовленому ТОВ «Перше приватне БТІ» на ім?я ОСОБА_3, а також відомості про складові частини обєкта нерухомого майна, наведені у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.09.2013р. та Витязі з Державного реєстру речових прав від 24.09.2014р., встановив зміну загальної площі обєкту з 2112,3 кв.м. до 1985,8 кв.м., та суттєву різницю у переліку складових частин комплексу.

Позивач не ставив під сумнів достовірність технічних паспортів на виробничий будинок, майновий комплекс по вул. Айвазовського, 10 від 24.01.2013р. та від 16.09.2014р., (Т.1, а.с. 103-117), а тому для порівняння зміни площі будівель та складових частин комплексу, зазначених у технічних паспортах виданих на ім?я ВАТ «Промжитлосільбуд» (продавця) та ім?я ОСОБА_3 (власника добросовісного набувача) не потребує спеціальних знань.

Крім цього, у Звіті №556/13 про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж адміністративної та виробничих будівель по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці від 27.09.2013р. виконаного ТОВ «Вінстратегія-Будекспертиза» ( на момент набуття права власності відповідачем)технічний стан обєктів визначено як непридатний до нормальної експлуатації чи задовільний, але потребує проведення ремонтних робіт, а також зазначено про відсутність опалення, водопостачання, каналізації, електропостачання не функціонує, в результаті зроблено висновок про невідповідність надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд. У Звіті №007-14-ТЗ «Про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж адміністративно-виробничих будівель по вул. Айвазовського, 10 в м. Вінниці, виконаного ТОВ «Він-Гідінжиніринг» станом на 16.09.2014 р. (після набуття права власності відповідачем) технічний стан обєктів задовільний або нормальний, функціонує електропостачання, опалення, системи водопроводу та водовідведення, вентиляція та зроблено висновок про відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд.

При цьому, предметом віндикаційного позову виступає вимога власника, який не володіє майном, до особи, яка незаконно заволоділа цим майном, про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння. За віндикаційним позовом може бути витребувана лише індивідуально визначена річ, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи.

Верховним Судом України у Аналізі деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ зазначено, що обєктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову. Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобовязально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦК України.

Колегія суддів, враховуючи вільність волевиявлення ВАТ «Промжитлосільбуд» на продаж нерухомого майна, зміну площі, перебудову, добудову, реконструкцію спірного комплексу будівель, приходить до висновку про неможливе задоволення позовних вимог шляхом повернення індивідуально визначеного майна на підставі п. 3 ч. 1 статті 388 ЦК України.

Таким чином, суд першої інстанції повно та обєктивно дослідивши всі обставини справи, надавши належну оцінку доказам у справі дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ВАТ «Промжитлосільбуд» в особі ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ ОСОБА_8

Судді: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

Згідно із оригіналом

Головуючий: П.В. Кучевський