Постанова № 559679, 01.03.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Ухвала

Іменем України

Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції

№ АC-42/591-06 Суддя –Яризько В.О.

Доповідач по 2-й інстанції

Суддя –Бабакова Л.М.

26 лютого 2007 року м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Карбань І.С., суддів Бабакової Л.М., Шутенко І.А.

За участю секретаря судового засідання: Крупі О.В.

За участю представників сторін:

позивача –Лещенко О.С. –директор –прот. № 1 від 15.03.2000р., Лещенко І.О. –дов. № 86 від 07.11.2006р.

відповідача –Межирицький А.О. –дов. № 583/9/10-035 від 21.02.2007р., Сліденко А.В. –дов. № 502/9/10-035 від 13.02.2006р.

прокурора –Мірошниченко М.Л. – посвідчення № 149 від 29.10.2001р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційного суду заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу (вх. 366Х/2-4) відповідача, ДПІ у Московському районі, на Постанову господарського суду Харківської області від 11.12.2006 року по справі № АС-42/591-06

за позовом РТБ "Вента", м. Харків

до ДПІ у Московському районі м. Харкова

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Встановила:

Постановою господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. (суддя Яризько В.О.) позов було задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова № 0001121702/0 від 07.08.2006р., № 0001121702/1 від 04.10.2006р. В решті вимог в позові було відмовлено. Стягнуто з держбюджету на користь позивача 3,40 державного мита.

Відповідач, ДПІ у Московському районі, з Постановою господарського суду не згодний, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу, в яких просить апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Позивач, РТБ "Вента", у запереченні на апеляційну скаргу просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Вважає, що постанова по справі обґрунтована і прийнята з урахуванням матеріального та процесуального права, а доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню.

Прокурор у судовому засіданні підтримав вимоги відповідача.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши представників позивача, відповідача та прокурора колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Московському районі м. Харкова було проведено перевірку РТБ "Вента", за результатами якої було складено акт від 28.07.06р. №1222/23/30881518 "Про результати виїзної планової перевірки РТБ "Вента" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2003 по 31.03.2006р." та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001121702/0 від 07.08.06р. у зв'язку з порушенням п.1.15 ст.1 п. 8.1 ст. 8, п.12.3 ст.12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 2197875,44грн. та штрафних санкцій на суму 4395750,88грн.

Відповідно до вказаного акту перевірки були встановлені в діяльності РТБ "Вента" порушення п.7.1, 8.1, п.12.3 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: РТБ "Вента" не утримувався податок з доходів фізичних осіб, при укладанні договорів купівлі-продажу транспортних засобів.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону № 889 визначено, що рухоме майно - це майно, відмінне від нерухомого. До рухомого майна, зокрема, відносяться транспортні засоби. Згідно з п.1.2 ст. 1 Закону № 889 термін "дохід" фізичної особи охоплює суму будь-яких коштів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел на території України та за її межами.

Пунктом 4.2.6 ст. 4 Закону № 889 встановлено, що доходи від операцій з майном (включаючи операції з рухомим майном) включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно та зобов'язується сплатити певну грошову суму. Сума, що вказана в договорах купівлі-продажу є базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Згідно з ст. 15 Закону України від 10.12.1991 р. № 1956-ХІІ "Про товарну біржу" угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, при проведенні біржової операції з купівлі-продажу рухомого майна одна із сторін угоди (покупець) набирає право власності на придбане майно, а друга сторона угоди (продавець) одержує дохід від такого продажу.

У ст.1 Закону України "Про товарну біржу" зазначено, що товарна біржа за своїм правовим становищем має статус юридичної особи і має за мету, зокрема, надання послуг в укладенні біржових угод.

Виходячи з наведеного та на підставі п. 12.3. ст. 12 Закону № 889 відповідачем було зроблено помилковий висновок, що при укладенні на товарній біржі угод купівлі-продажу рухомого майна, яке належить продавцю - фізичній особі, податковим агентом такого платника - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є РТБ "Вента". Податок з доходів фізичних осіб сплачується продавцем самостійно до чи під час реєстрації біржової угоди, однак Закон № 889 не містить вимоги, щоб біржі контролювали сплату податку так само, як нотаріуси.

Згідно п.1.15 ст.15 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону податковим агентом є особа, яка нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і утримує податок від суми такого доходу за його рахунок.

Згідно п.12.3 ст.12 цього Закону якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу, а пунктом 12.5 визначено, що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією статтею, є нотаріус.

Згідно ст. 1 Закону України „Про товарну біржу" № 1956-ХІІ та п.7 ст. 279 Господарського кодексу України товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Згідно матеріалів справи, позивач за весь перевірений відповідачем період, договори з продавцем та покупцем (фізичними особами) на надання посередницьких послуг, передбачених цивільним законодавством України не укладав, а тому ніякого посередництва при укладанні біржових угод на біржі не здійснюється. Крім цього при укладанні біржових угод між продавцями та покупцями рухомого майна біржа не нараховує дохід стороні, що виступає продавцем рухомого майна, не веде звітності та не звітує податковим інспекціям по цим питанням.

Біржа як організація, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні і юридичному оформленні біржових угод, і саме за надання послуг РТБ "Вента" отримує плату, однак, грошові кошти за реалізоване майно на власний рахунок РТБ "Вента" не отримує і з такого рахунку не виплачує.

Також, позивач у біржових контрактах не виступав ні повіреним, ані комісіонером. Відповідно, позивач не мав можливості і не повинен був утримувати податок з доходів фізичних осіб.

Таким чином, товарна біржа в Законі України "Про податок з доходів фізичних осіб" за ознаками, наведеними у Законі України "Про товарну біржу", податковим агентом не визначена, оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі, не здійснює. У зв’язку з чим, відповідальності за несплату продавцем рухомого майна податку з доходів фізичних осіб біржа не несе.

Матеріали перевірки позивача були передані до відділу податкової міліції для притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками ст.212 ч.3 КК України винних працівників позивача. Згідно листа №4287/10/26-009 від 23.08.06р. відділом податкової міліції ДПІ у Московському районі м. Харкова повідомлено, що в порушенні кримінальної справи відносно директора РТБ "Вента" відмовлено на підставі ст.6 п.2 КПК України за відсутністю складу злочину. Такий висновок органу дізнання є додатковим підтвердженням того, що біржа не несе відповідальності за сплату податків фізичними особами при укладанні договорів купівлі-продажу рухомого майна на біржі.

Товарна біржа на займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку, а забезпечує, зокрема, створення умов для проведення біржової торгівлі, надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг.

Аналіз наведених норм свідчить, що податковим агентом по операціях з об'єктами рухомого майна є юридичні особи, які здійснюють посередницькі функції по угодах з рухомим майном або нотаріус.

Враховуючи вищенаведене, позивач не може бути податковим агентом за визначенням закону, тому донарахування відповідачем позивачу 2197875,44 грн. прибуткового податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4395750,88 грн. є необґрунтованим.

Крім того, відповідачем був нарахований податок з доходів фізичних осіб, але фактично ним не була перевірена сплата конкретними фізичними особами цього податку в доход бюджету та донарахування податку без фактичної перевірки не виключає сплату подвійного податку в доход бюджету. Згідно рахунку правильності утримання податку з доходів фізичних осіб позивача (додаток № 6 до акту перевірки) неправомірно в колонці "Утримано" по всім фізичним особам вказано "0" без проведення перевірки даного факту.

Згідно з п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності прийняття ним повідомлень-рішень № 0001121702/0 від 07.08.2006р., № 0001121702/1 від 04.10.2006р.

На підставі вищевикладеного, судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок, що зазначені повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія вважає, що постанова господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача –без задоволення.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 11.12.2006р. по справі № АС-42/591-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Карбань І.С.

Судді Бабакова Л.М.

Шутенко І.А.