Рішення № 55966320, 15.01.2016, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9389/15-ц

Провадження № 2/727/103/16

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНО)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2016 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» звернувся в суд із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилаються на те, що 15.03.2005 року відповідач ОСОБА_4 отримав від ПАТ «КБ «ПриватБанк», відповідно до укладеного договору № CVX0R002922945, кредит у розмірі 4642,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Зазначають, що у звязку з порушенням відповідачем взятих на себе кредитних зобовязань, станом на 24.11.2015 року утворилася заборгованість, що становить 35343,91 грн., яка складається: із заборгованості по кредиту в розмірі 2817,84 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 11567,26 грн.; заборгованості з пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 20958,81 грн. Вказують, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.12.2010 року з відповідача ОСОБА_4 на користь ПАТ КЮ ПриватБанку було стягнуто 22291,14 грн., суму заборгованості за рішенням віднімається від суми заборгованості станом на 24.11.2015 року, і різниця становить 13052,77 грн., загальна заборгованість становить 13052,77 грн. Просять, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості у зазначеній вище сумі і судових витрат задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 банк «ПриватБанк», за довіреністю, ОСОБА_5 будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи в порядку ст. 74 ч. 4 ЦПК України не зявився, від останнього в суд поступила письмова заява із клопотанням розгляду справи у відсутність представника позивача; позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання, повторно не зявився, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи в порядку ст. 74 ч. 4 ЦПК України, відомостей про поважність причини неявки в засідання, суду не повідомив.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача і зі згоди представника позивача у наданій письмовій заяві, в заочному порядку з ухваленням заочного рішення в справі.

Вивчивши і розглянувши матеріали справи, обєктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в їх сукупності у межах заявлених вимог, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом, належними доказами по справі встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Зокрема, 15.03.2005 року відповідач ОСОБА_4 отримав від ПАТ «КБ «ПриватБанк», відповідно до укладеного договору № CVX0R002922945, кредит у розмірі 4642,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а.с.10-11).

У звязку з порушенням відповідачем ОСОБА_4 взятих на себе кредитних зобовязань, станом на 24.11.2015 року утворилася заборгованість, що становить 35343,91 грн., яка складається: із заборгованості по кредиту в розмірі 2817,84 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 11567,26 грн.; заборгованості з пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 20958,81 грн.

Судом також встановлено, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 01.12.2010 року з відповідача ОСОБА_4 на їх користь стягнуто 22291,14 грн. (а.с.5-7), суму заборгованості за рішенням віднімається від суми заборгованості станом на 24.11.2015 року, і різниця становить - 13052,77 грн., загальна заборгованість становить 13052,77 грн.

Наведене узгоджується і з дослідженим розрахунком заборгованості по кредиту № CVX0R002922945 від 15.03.2005 року (а.с.8-9) відповідача ОСОБА_4 перед ОСОБА_2 акціонерним товариством ОСОБА_3 банк «ПриватБанк» станом на 24.11.2015 року, з якого вбачається, що сума заборгованості по наведеній вище сумі відповідачем не погашена.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст.598,ст.599 ЦК Українизобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2ст. 589 ЦК Українипередбачено, що за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1-2ст. 590 ЦК Українизвернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Указана позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14 та від 23 вересня 2015року у справі № 6-979цс15; у справі № 6-511цс15 від 01.04. 2015р.

З урахуванням норм частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою третьою, пятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у звязку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, законним є рішення, яки суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно ї законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, повно і всебічно зясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані відповідно сторонами в їх сукупності, виходячи з позиції представника позивача щодо задоволення позовних вимог за обраним способом захисту та системного аналізу співмірності заявлених вимог з вимогами закону, суд вважає, що заявлені позовні вимоги грунтуються на законі і підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 88 ч.1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати по справі, в повернення оплаченого банком судового збору, належним чином підтвердженого відповідним платіжним дорученням від 27.11.2015 року, в розмірі 1218,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 212- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КР № 244765, виданий 02.10.1997 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області, мешканця 58000, м. Чернівці, вулиця Ентузіастів, 5/34 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» розрахунковий рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором №CVX0R002922945 від 15.03.2005 року в розмірі 13052,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії КР № 244765, виданий 02.10.1997 року Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області, мешканця 58000, м. Чернівці, вулиця Ентузіастів, 5/34 на користь ОСОБА_2 акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» розрахунковий рахунок №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати по сплаті судового збору, документально підтвердженого платіжним дорученням від 27.11.2015 року, в розмірі 1218,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в засіданні при проголошенні рішення в цей же строк з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Слободян Г.М.