Ухвала суду № 55964074, 18.02.2016, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коротких О.Г.

Справа № 409/2471/15-ц

Провадження № 22ц/782/811/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Коротких О.Г.

суддів Стахової Н.В.,Карайван Т.Д.

за участю секретаря Коротенка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу ПАТ

« Держаний експортно-імпортний банк України» на рішення Білокуракінського районного суду Луганської області від 27.10.2015року по цивільній справі за позовом ПАТ « Держаний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Млін-Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановила:

У липні 2015 року ПАТ « Держаний експортно-імпортний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Млін-Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ПАТ « Держаний експортно-імпортний банк України» і ТОВ «Млін-Сервіс» 11.10.2013року укладено кредитний договір №6111V10 із змінами і доповненнями. Відповідно до ст.1 Кредитного договору овердрафт означає позичковий капітал у грошовій формі, який банк надає позичальнику на умовах, визначених Кредитним договором, у строкове використання для фінансування витрат останнього. Згідно з кредитним договором банк надає овердрафт відповідачу ТОВ «Млін-Сервіс» 750000грн. з кінцевим терміном погашення 11.10.2013року зі сплатою процентів за користування кредитом 16% річних, зі сплатою комісії за управління кредитом у формі овердрафт в розмірі 0,1% від ліміту овердрафту у кожному календарному місяці.

З метою забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Млін-Сервіс» за кредитним договором з усіма змінами і доповненнями між ПАТ « Держаний експортно-імпортний банк України» і відповідачем ОСОБА_2 11.10.2013року укладено договір поруки № 61113Р15.

ТОВ «Млін-Сервіс» припинило виконання своїх зобов»язань за кредитним договором, у зв»язку з чим станом на 10.07.2015року утворилася заборгованість в сумі 1 315 793,44грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість за кредитом-650 529,44грн.;

- прострочені проценти за користування кредитом-108 529,86грн.;

- прострочена комісія за управління кредитом-2 419,35грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту-11 7438,63грн.;

- пеня за несвоєчасну оплату процентів-1 6057,9грн.;

- пеня за несвоєчасну оплату комісій-558,06грн.;

- 3%річних згідно ст.625 ЦК України-15 749,91грн.;

- втрати від інфляції згідно ст.625 ЦК України-357335,27грн.;

- штрафні санкції-47175,00грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 вище зазначену заборгованість, судові витрати в сумі 3654грн.

Заочним рішенням Білокуракінського районного суду Луганської області від 27.10.2015року позовні вимоги задоволено частково, суд стягнув на користь позивача наступні суми:

- прострочену заборгованість за кредитом-650 529,44грн,;

- прострочені проценти за користування кредитом-108 529,86грн.;

- прострочену комісію за управління кредитом-2 419,35грн.;

-пеню за несвоєчасну оплату процентів-16 057,9грн.;

- пеню за несвоєчасну оплату комісій-558,06грн.;

- 3%річних згідно ст.625 ЦК України-15 749,91грн.;

- втрати від інфляції згідно ст.625 ЦК України-357335,27грн., що становить 1151179,87грн.

Відповідно до ст.88ЦПК України на користь банку стягнуто судовий збір в сумі 3196,88грн.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у стягненні пені за несвоєчасне погашення кредиту-11 7438,63грн.; штрафних санкцій-47175,00грн., ПАТ « Держаний експортно-імпортний банк України» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити і стягнути на їх користь зазначені суми.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.213,ст.214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення ,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» і ТОВ «Млін-Сервіс» 11.10.2013року укладено кредитний договір №6111V10 із змінами і доповненнями. Відповідно до ст.1 Кредитного договору овердрафт означає позичковий капітал грошовій формі, який банк надає позичальнику на умовах, визначених Кредитним договором, у строкове використання для фінансування витрат останнього. Згідно з кредитним договором банк надає овердрафт відповідачу ТОВ «Млін-Сервіс» 750000грн. з кінцевим терміном погашення 11.10.2013року зі сплатою процентів за користування кредитом 16% річних, зі сплатою комісії за управління кредитом у формі овердрафт в розмірі 0,1% від ліміту овердрафту у кожному календарному місяці.

З метою забезпечення виконання зобов»язань ТОВ «Млін-Сервіс» за кредитним договором з усіма змінами і доповненнями між ПАТ « Держаний експортно-імпортний банк України» і відповідачем ОСОБА_2 11.10.2013року укладено договір поруки № 61113Р15.

ТОВ «Млін-Сервіс» припинило виконання своїх зобов»язань за кредитним договором, у зв»язку з чим станом на 10.07.2015року утворилася заборгованість в сумі 1 315 793,44грн., яка складається з:

- прострочена заборгованість за кредитом-650 529,44грн.;

- прострочені проценти за користування кредитом-108 529,86грн.;

- прострочена комісія за управління кредитом-2 419,35грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення кредиту-11 7438,63грн.;

- пеня за несвоєчасну оплату процентів-1 6057,9грн.;

- пеня за несвоєчасну оплату комісій-558,06грн.;

- 3%річних згідно ст.625 ЦК України-15 749,91грн.;

- втрати від інфляції згідно ст.625 ЦК України-357335,27грн.;

- штрафні санкції-47175,00грн.

Після відкриття апеляційного провадження по справі відповідач ОСОБА_2 звернувся з заявою про перегляд заочного рішення суду, про яке йому стало відомо з отриманої апеляційної скарги, тому ухвалою судової колегії з цивільних справ від Апеляційного суду Луганської області 14.01.2016року справу було повернуто до Білокуракінського суду Луганської області для перегляду заочного рішення суду від 27.10.2015року.

Ухвалою Білокуракінського суду Луганської області від 27.01.2016року заяву про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Задовольняючи частково позовні вимоги Банку, суд першої інстанції виходив з вимог ст.553 ЦК України, згідно з якими за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником, а також ст.554 ЦК України, яка визначає, що у разі порушення боржником зобов»язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором.

Крім цього, згідно з п.3.1 ст.3 договору поруки поручитель зобов»язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зоов»язання. За умовами ст.1 договору поруки основним є зобов»язання позичальника, передбачені кредитною угодою щодо відшкодування суми кредитів, процентів, штрафних санкцій, а також всіх витрат, пов»язаних з наданням та обслуговуванням кредиту, тобто зобов»язань, передбачених кредитною угодою.

Відмовляючи ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту і штрафу, суд першої інстанції виходив з вимог ч.1 ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де зазначено, що на час антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов»язань за кредитним договором та договорами позики з 14 квітня 2014року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де здійснювалася антитерористична операція.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають вимогам діючого законодавства, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Послання позивача на те, що перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, не є визначеним, а тому суд безпідставно застосував ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», є необгрунтованими, оскільки розпорядженням КМУ №1275-р від 02.12.2015року затверджено «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», згідно з яким м. Луганськ входить до цього переліку.

Крім цього, судова колегія вважає необхідним зазначити, що 07.10.2015року господарським судом Луганської області розглянуто справу за позовом ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» до ТОВ «Млін-Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням суду стягнуто з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором №6111V10 від 11.102013року в сумі 1 315793,44грн. Постановою Донецького господарського суду від 22.12.2015року рішення господарського суду Луганської області змінено, відмовлено у стягненні пені і штрафних санкцій. 11.01.2016року видано наказ про примусове стягнення заборгованості з ТОВ «Млін-Сервіс» на користь банку.

Таким чином, рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права, а тому відповідно до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308,315 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України»» відхилити, рішення Білокуракінського районного суду Луганської області від 27.10.2015року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Суддя: