Справа №173/13/15-а
Провадження №2-а/173/9/2015
ПОСТАНОВА
іменем України
29 квітня 2015 р. м. Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Трофимової Н.А.
при секретарі Зубачевській О.А.
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 122, 128 КАС України в порядку письмового провадження, адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплаченої суми тимчасової державної допомоги на дітей, -
В С Т А Н О В И В:
08.01.2015р. позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплаченої суми тимчасової державної допомоги на дітей, посилаючись на те, що відповідно до заяви ОСОБА_2 про призначення усіх видів соціальної допомоги від 24.02.2010р. їй було призначено тимчасову державну допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, а саме на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01.02.2010р. по 31.01.2013р. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», при наданні документів, на підставі яких ОСОБА_4 було призначено допомогу, остання зобов»язувалася повідомляти управління про всі обставини, що впливають на виплату допомоги. 07.07.2014р. на адресу управління надійшла довідка про доходи ОСОБА_1 від ТОВ з іноземними інвестиціями «Вортекс», в якій зазначено про сплату аліментів. Відповідно до п.10 Постанови КМУ від 22.02.2006р. № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливість утримувати дитину або місце проживання їх не відоме», виплата тимчасової допомоги припиняється у разі добровільного виконання рішення суду особою, зобов»язаною виплачувати аліменти. В зв»язку з цим, з 01.02.2013р. ОСОБА_4 втратила право на одержання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та була знята з обліку. За період з 01.02.2010р. до 01.02.2013р. ОСОБА_4 було виплачено тимчасову державну допомогу у сумі 10822.80 грн., на підставі чого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради 10822.80 гривень.
09 січня 2015 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради був залишений без руху для усунення недоліків, так як у наданих суду матеріалах відсутній доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.
22 січня 2015 року до Верхньодніпровського районного суду надійшла заява Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради з усуненими недоліками.
В судове засідання представник позивача не зявився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду заяву в якій просив розглянути справу за відсутністю представника позивача, позов підтримав в повному обсязі (а.с.27-28).
Відповідач в судове засідання не зявився, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 30), про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутністю не надав.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду не прибули всі особи, які беруть участь в справі та надали клопотання про розгляд справи за їх відсутністю, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи сторін та дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 мають неповнолітню дитину: сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, Свідоцтво про народження серії 1-КИ № 188428, видане відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 26.03.2003р. (а.с.15).
Згідно виконавчого листа справа № 2-1512/06, виданого Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області 16 вересня 2006 року відповідно до Рішення Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: Верхньодніпровський район, с.Любомировка, вул.Гвоздовського, 3-10, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка мешкає за адресою: м.Дніпродзержинськ, пр. Дружби Народів, 65-108, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі ? частини його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 22.08.2006 року до досягнення дитиною віку повноліття (а.с.14).
24 лютого 2010 року ОСОБА_4 звернулася до позивача з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги (а.с.3), та позивачем по справі було призначено тимчасову державну допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до довідок про неотримання аліментів, виданих відділом державної виконавчої служби Верхньодніпровського районного управління юстиції: № 03-26/113 від 18.02.2010 р. ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, від ОСОБА_1 за період з 01.08.2009 року по 31.01.2010 року (а.с.8); № 03-26/431 від 19.08.2010 р. ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, від ОСОБА_1 за період з 01.02.2010 року по 31.07.2010 року (а.с.9); № 03-57/165 від 03.03.2011 р. ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, від ОСОБА_1 за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року (а.с.10); № 03-57/487 від 01.09.2011 р. ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, від ОСОБА_1 за період з 01.03.2011 року по 31.08.2011 року (а.с.11); № 03-57/164 від 01.03.2012 р. ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, від ОСОБА_1 за період з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року (а.с.12); № 03-57/543 від 06.09.2012 р. ОСОБА_4 дійсно не отримувала аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, від ОСОБА_1 за період з 01.03.2012 року по 31.08.2012 року (а.с.13).
Згідно ч. 8, ч. 9 ст. 181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 189 від 22 лютого 2006 року затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
Відповідно абз. 1 п. 2 Порядку «Про призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення.
Відповідно до п. 6 Порядку «Про призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування), крім іншого, довідку державної виконавчої служби про неможливість стягнення аліментів з одного з батьків дитини внаслідок ухилення від їх сплати.
Починаючи з 01 лютого 2010р. по 31 січня 2013р. ОСОБА_4 нараховувалася та сплачувалася державна допомога на дитину, що підтверджується Рішенням про призначення допомоги сім»ям з дітьми від 25.02.2010 року (а.с.5) та Довідкою позивача про отримання допомоги від 24.12.2014р. № 2476 (а.с. 16-17).
07.07.2014 року на адресу позивача надійшла довідка про доходи ОСОБА_1 від Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Вортекс», в якій зазначено про сплату аліментів за період з січня 2013 року по вересень 2013 року (а.с. 7).
За період з 01.02.2010р. до 31.12.2012р. ОСОБА_4 було виплачено тимчасову державну допомогу на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів у сумі 10459.80 грн. (а.с.16-17).
Частиною 2 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189 «Про затвердження Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливість утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» визначено, що виплата тимчасової допомоги припиняється у разі добровільного виконання рішення суду особою, зобов»язаною виплачувати аліменти. В зв»язку з цим, з 31.12.2012 року ОСОБА_4 втратила право на одержання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів та була знята з обліку.
Згідно з п. 10 ст. 181 СК України суми надані дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України в судовому порядку.
Відповідно до п. 12 Порядку "Про призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме", якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до Державного бюджету.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню виплачена тимчасова державна допомога в сумі 10459 грн. 80 коп., нарахована та сплачена за період з 01.02.2010 р. по 31.12.2012 р. оскільки законодавством передбачений обов'язок відшкодувати суму виплаченої тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, у разі виникнення можливості стягнення аліментів з платника аліментів, тому суд задовольняє позовні вимоги в зазначеній частині.
Не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача надміру сплаченої суми тимчасової державної допомоги за січень 2013 р. з огляду на наступне.
Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Згідно ст.22 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" одержувачі державної допомоги зобов'язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян стягуються згідно з законом.
Відповідно до п. 10, 11 Порядку "Про призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме», виплата тимчасової допомоги припиняється у разі, зокрема добровільного виконання рішення суду особою, зобов'язаною сплачувати аліменти. Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган соціального захисту населення.
Як убачається із довідки про Доходи відповідача від 23 червня 2014 року, в січні 2013 року відповідачем сплачені аліменти в сумі 534 грн.17 коп.
Оскільки нормами Сімейного кодексу України, ст.22 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", Порядку "Про призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме» не передбачають можливість подвійного стягнення з платника аліментів і державної допомоги й аліментів за той самий період, то відповідач сплативши аліменти за січень 2013р. не зобовязаний відшкодовувати позивачеві державну допомогу сплачену ним (позивачем) за січень 2013р.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача надміру сплаченої суми тимчасової державної допомоги за січень 2013 р. в сумі 363 грн. 00 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 58Конституції України, ст.ст.6, 17-19, 94, 105, 158, 161- 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру сплаченої суми тимчасової державної допомоги на дітей, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м.Дніпродзержинську ради (місцезнаходження: м.Дніпропетровськ, пр. Перемоги, 45; код ЄРДПОУ 03192537, р/р № 3541009037771 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) надміру сплачену суму тимчасової державної допомоги у розмірі 10459 (десять тисяч чотириста п»ятдесят дев»ять) грн. 80 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строкз дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.А. Трофимова
Судове рішення № 55960033, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 29.04.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 173/13/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: