Рішення № 55959927, 22.02.2016, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8941/15-ц

(2/199/454/16)

РІШЕННЯ

Іменем України

17 лютого 2016 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

при секретарі Лавріщевій Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом Прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_1» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів, витрачених на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.04.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та на підставі ст.69 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2015 року змінено, та ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст. 121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Вказаним вироком встановлено, що відповідач заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження, згідно з висновком експерта № 5033е від 29.12.2014 року у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3-го ступеню з контузійним вогнищем в правій тім'яній долі, вдавленого перелому тім'яної кістки праворуч, перелому лобної кістки з переходом на основу черепа, пневмоцефалії, гемосинусу, саднин в тім'яно-скроневій області праворуч, синців та субкон'юктивальних крововиливів в обох параорбітальних областях, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Також ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта №5033е від 29.12.2014 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця по передній поверхні грудної клітини ліворуч між середньо-ключичною та передньо-пахвовою лініями в проекції 3-го міжребір'я, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Згідно з довідкою калькуляції Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» №3/948 від 29.09.2015 року, вартість лікування ОСОБА_3, який перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» з 20.12.2014 року по 14.01.2015 року становить 9 047 грн. 00 коп..

Прокурор, посилаючись на те, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_1» для зарахування в обласний бюджет витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 9047 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні прокурор Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 підтримала позовні вимоги у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти позову заперечувала, посилаючись на те, що вона є матір'ю засудженого ОСОБА_2 та особисто відшкодувала батькам ОСОБА_3 витрати на лікування у розмірі 10000,00 грн., про що надала письмові докази. Оскільки медична допомога в Україні має надаватись на безоплатній основі, тому у лікарні відсутні підстави для пред'явлення позову про відшкодування витрат ОСОБА_2М на лікування ОСОБА_3.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.

Вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.04.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та на підставі ст.69 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.07.2015 року вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.04.2015 року змінено, та ОСОБА_2 засуджено за ч.1 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки позбавлення волі.

Вказаним вироком встановлено, що відповідач заподіяв ОСОБА_3 тілесні ушкодження, згідно з висновком експерта № 5033е від 29.12.2014 року у вигляді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку 3-го ступеню з контузійним вогнищем в правій тім'яній долі, вдавленого перелому тім'яної кістки праворуч, перелому лобної кістки з переходом на основу черепа, пневмоцефалії, гемосинусу, саднин в тім'яно-скроневій області праворуч, синців та субкон'юктивальних крововиливів в обох параорбітальних областях, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя. Також ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта №5033е від 29.12.2014 року заподіяно тілесні ушкодження у вигляді синця по передній поверхні грудної клітини ліворуч між середньо-ключичною та передньо-пахвовою лініями в проекції 3-го міжребір'я, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з довідкою калькуляції Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» №3/948 від 29.09.2015 року, вартість лікування ОСОБА_3, який перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» з 20.12.2014 року по 14.01.2015 року становить 9 047 грн. 00 коп., з яких заробітна плата 3819,00 грн., предмети, матеріали, обладнання та інвентар 60,75 грн., медикаменти та перев'язувальні матеріали 1295,50 грн., продукти харчування 324,75 грн., утримання бюджетної організації 109,50грн. та комунальні платежі 2051,25 грн.. Відповідно до листа КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» №3/96 від 29.01.2016 року, вартість по статтям витрат розраховується на підставі затвердженого плану асигнувань, шляхом визначення витрат на один ліжко-день, виходячи з планової кількості ліжко-днів на рік.

Ст.1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.3 ст. 1206 ЦК України).

Відповідно п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року.

Згідно з п.4 вказаного Порядку стягненні в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.

Відповідно до ст.18 Закону України «Про основи Законодавства України про охорону здоров'я» фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно з п.12 Положення про Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 28.12.2012 року №Р-981/0/3-12, Департамент охорони здоров'я Дніпропетровської ОДА здійснює фінансування закладів охорони здоров'я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, контролює ефективне використання ними фінансових, матеріальних та трудових ресурсів.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що відповідачем витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 Комунальному закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова» не відшкодовані, доказів спростування наданого розрахунку витрат відповідачем суду надано не було, тому суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_1» для зарахування в обласний бюджет на розрахунковий рахунок №35412001027258 в ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220, МФО 805012, ОКПО 01985423, витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 9047 гривень 00 копійок.

Що стосується посилань представника відповідача з приводу відшкодування витрат на лікування у розмірі 10 000,00 грн. ОСОБА_3 суд вважає зазначити, що вказана сума була відшкодована для придбання окремих ліків саме потерпілому, а не закладу охорони здоров'я, де він проходив лікування, оскільки в суму 9047 гривень 00 копійок входить заробітна плата працівників та лікарів; предмети, матеріали, обладнання та інвентар; медикаменти та перев'язувальні матеріали; продукти харчування на хворого; утримання бюджетної організації та комунальні платежі, які винною у скоєнні злочину особою не відшкодовані.

Також суд вважає, відповідно до ст.88 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_2 551 гривню 20 копійок судового збору на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_1» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про стягнення витрат, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, на користь Комунального закладу «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені ОСОБА_1» для зарахування в обласний бюджет на розрахунковий рахунок №35412001027258 в ГУДКСУ Дніпропетровської області КЕКВ 2220, МФО 805012, ОКПО 01985423, витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_3 в сумі 9047 (дев'ять тисяч сорок сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, 551 гривню 20 копійок судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.

Суддя: