Ухвала суду № 55957552, 18.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 537/532/15-ц Номер провадження 22-ц/786/700/16Головуючий у 1-й інстанції Фадєєва С. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Чумак О.В.,

Суддів: Кривчун Т.О., Дряниці Ю.В.,

Секретаря: Лимар О.М.,

за участі: представника відповідача ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2015 року

за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача ОСОБА_1, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2015 року відкрито провадження по цивільній справі за вищезазначеним позовом. Справу призначено до судового розгляду на 07 квітня 2015 року на 14:00 годин.

21 жовтня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області з заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 5310436500:09:001:0420, розташованої за адресою вул. Леонова, 21 в м. Кременчуці.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2015 року заяву позивача задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 5310436500:09:001:0420, зареєстровану у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за адресою: вул. Леонова, 21 в м. Кременчуці на праві власності за ОСОБА_3.

Із зазначеною ухвалою місцевого суду не погодилась відповідач, оскарживши її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_4 про забезпечення позову відмовити. Зазначає, що суд першої інстанції не пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вказує, що суд помилково посилається на довідку КП «КМБТІ» від 03 вересня 2012 року, оскільки внаслідок втрати чинності наказу Міністерства юстиції № 715 від 07 лютого 2002 року «Про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно» зазначена довідка не є належним доказом підтвердження реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 травня 2015 року, земельна ділянка за адресою: вул. Леонова, 21 у м. Кременчуці, кадастровий № 5310436500:09:001:0420, зареєстрована на праві власності за відповідачем ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12 червня 2014 року. За вказаним договором продавцем земельної ділянки є відповідач ОСОБА_5

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02 грудня 2014 року, яке набрало законної сили, в тому числі визнано незаконним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області від 18.07.2013 року № 169-Р, яким обєднано присадибні ділянки № 21 та № 23 на вул. Леонова у м. Кременчуці з присвоєнням однієї поштової адреси «вул. Леонова, 21»; визнано недійсним свідоцтво про право власності від 15 серпня 2013 року на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1 000 кв.м.(кадастровий № 5310436500:09:001:0420), розташовану за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Леонова,21, видане ОСОБА_5; скасовано державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку.

З довідки КП «КМБТІ» від 03 вересня 2012 року № 741 вбачається, що за даними реєстрації прав власності за ОСОБА_4 зареєстровано на праві власності 1/6 частина житлового будинку по вул. Леонова, 23 в м. Кременчуці на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Задовольняючи заяву представника позивача про забезпечення позову місцевий суд виходив з того, що існують обставини, які в подальшому можуть ускладнити виконання рішення, а тому є необхідність забезпечити позовні вимоги, шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду, з огляду на наступне.

За змістом ч.ч.1, 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 153 ЦПК передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з п.1 ч.1 ст.152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до розяснень, що містяться у п., п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в лютому 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, в якому посилаючись на невідповідність укладеного між сторонами договору купівлі-продажу вимогам законодавству України, просив визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зареєстровану за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 червня 2014 року. Відповідачі позовні вимоги ОСОБА_4 не визнають, а тому, колегія суддів приходить до висновку, про існування між сторонами спору.

Так само матеріалами справи підтверджується існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Спір сторін щодо земельної ділянки, розташованої за адресою м. Кременчук, вул. Леонова, 21, розглядався судами різних інстанції неодноразово. Так, під час розгляду Автозаводським районним судом м. Кременчука цивільної справи за позовом ОСОБА_4 до до Кременчуцької міської ради Полтавської області та Крюківської районної ради м. Кременчука, ОСОБА_5 про визнання протиправними та не чинними рішень Кременчуцької міської ради від 30 жовтня 2012 року та від 26 лютого 2013 року «Про надання чи відмову в наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та в оренду в м. Кременчуці в частині надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 та в частині відмови в даванні дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 та визнання протиправним та не чинним рішення Крюківської районної ради від 27.08.2013 року «Про передачу земельних ділянок у власність громадянам у м. Кременчуці» в частині передачі у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м. по вул. Леонова, 21 ОСОБА_5, ОСОБА_5 здійснив відчуження спірної земельної ділянки ОСОБА_3, згідно договору купвлі-продажу від 12 червня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі № 1517. Зазначена обставина, на думку колегії суддів, дає підстави припускати, що відповідачі можуть знову вчинити дії для утруднення виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_4

Крім того, враховуючи, що земельна ділянка, є спірним обєктом, колегія суддів вважає, що вид забезпечення позову є співмірним з заявленими позивачем позовними вимогами.

Таким чином, колегія суддів вважає, що проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, суд прийшов до вірного висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову, оскільки спір між сторонами дійсно існує, позивачем обґрунтовано наведено припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у справі та, як вбачається з матеріалів справи, призвести до порушення його прав та законних інтересів. Вид забезпечення позову, запропонований позивачем у заяві про забезпечення позову, суд обґрунтовано вважав співмірним із заявленими позивачем позовними вимогами.

Доводи апеляційної скарги про відсутність права власності позивача на спірну земельну ділянку не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки зазначені обставини підлягають перевірці при розгляді цивільної справи по суті.

Також безпідставними, на думку колегії суддів, є доводи апеляційної скарги щодо помилковості посилання суду на довідку КП «КМБТІ» від 03 вересня 2012 року, у звязку зі втратою чинності наказу Міністерства юстиції № 715 від 07 лютого 2002 року «Про затвердження тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно», оскільки зазначена довідка про реєстрацію за ОСОБА_4 права власності на 1/6 частину житлового будинку за адресою: вул. Леонова, 21 м. Кременчук була видана 03 вересня 2012 року, на момент чинності зазначеного положення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому колегія суддів вважає, що вони в повній мірі ґрунтуються на законі та місцевим судом було правильно встановлено характер правовідносин сторін у справі та застосовано норми матеріального і процесуального права, які регулюють ці правовідносини.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п .1 ч. 1 312, 314, 315, 317, 319ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 21 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підпис) ОСОБА_6

(підпис) ОСОБА_7

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1