Рішення № 55957421, 11.02.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/360/15-ц Номер провадження 22-ц/786/102/16Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді: Хіль Л.М.

суддів: Кузнєцової О.Ю., Чічіля В.А.

при секретарі Колодюк О.П.

за участі представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника НБУ ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Товраиства з обмеженою відповідальністю "Астра-М", Головного Управліннвя Національного банку України по м. Києву та Київській області, Акціонерного комерційного банку "Східно-Європейський банк" про визнання недійсним договору застави майнових прав, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом та просила визнати недійсним договір застави майнових прав №08/09/9/ЗМП-2 від 04.03.2009 року, укладеного між ТОВ «Астра-М», АКБ «Східно-Європейський банк» та НБУ в особі Начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що вона є фізичною особою, інтереси якої зачіпає оспорюваний договір та впливає на її ділову репутацію та імідж.

Вказувала, що будучи директором ТОВ «Астра-М» не укладала, не підписувала та не скріплювала печаткою договір застави майнових прав №08/09/9/ЗМП-2 від 04.03.2009 року.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено з підстав недоведеності порушення відповідачами її прав та інтересів.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_2, просила скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме неврахування того, що спірний договір порушує її права та інтереси.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 04 березня 2009 року укладено договір застави майнових прав №08/09/9/ЗМП-2між Національним банком України (Заставодержатель) в особі виконуючого обов'язки начальника Головного управління НБУ по м. Києву і Київській області ОСОБА_5, АКБ «Східно-Європейський банк» в особі Голови Правління ОСОБА_6 (Заставодавець) та ТОВ «Астра-М» в особі директора ОСОБА_2, предметом якого є передача НБУ майнових прав та права вимоги до боржника, що випливає з кредитного договору №2006-43 від 16.05.2006 року укладеного між ТОВ «Астра-М» та АКБ «Східно-Європейський банк» на загальну суму 4 490 074,72 грн.

Встановлено, що внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 19.12.2013 року спірний договір застави майнових прав припинив дію на підставі ст. 599 ЦК України. В результаті укладення договору про відступлення права вимоги від 19.12.2013 року Національний банк України набув право вимоги до ТОВ "ОСОБА_5 -М" за кредитним договором від 16.05.2006 року № 2006 -43.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є, зокрема, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, а саме, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не будучи його стороною не навела достатніх доказів щодо порушення її прав у звязку з укладенням оспорюваного договору, який на час звернення до суду припинив свою дію.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до розяснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту договору застави майнових прав №08/09/9/ЗМП-2 від 04 березня 2009 року ОСОБА_2 не є його стороною, договір не містить жодних посилань на її права та обовязки.

При цьому, колегія суддів вважає надуманими посилання ОСОБА_2 на те, що договором, який припинив свою дію з 19.12.2013 року, було порушено її права та інтереси.

Доводи ОСОБА_2 щодо необхідності захисту її іміджу та ділової репутації не вказують на необхідність звернення до суду із позовом про визнання договору недійсним. У разі, якщо позивач вважає, що відповідачами було порушено її ділову репутацію та імідж, вона маж право на звернення до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Посилання позивача на те, що висновком судово-почеркознавчої експертизи КНДІСЕ від 09 липня 2015 року встановлено, що підпис від імені директора ТОВ "ОСОБА_5 -М" на оспорюваному договорі був виконаний іншою особою, не спростовує висновків місцевого суду, оскільки ТОВ "ОСОБА_5 -М" не зверталось до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом не надано.

В апеляційному суді представник апелянта не навів доказів порушення прав позивачки, а його твердження з цього приводу носять характер припущень щодо майбутніх подій.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308,314,315, ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.М. Хіль

Судді О.Ю. Кузнєцова

ОСОБА_7

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: ОСОБА_1