Рішення № 55954680, 17.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/2773/15-ц Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Заполовського В.Й., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання: Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі,

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс"

на заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" (надалі ТОВ "Кредекс Фінанс" або позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1О.(надалі позичальник, боржник або відповідач). Просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 15 січня 2012 року у сумі 4 937,70 грн. В обґрунтування позову посилалося на те, що ОСОБА_1 належним чином не виконала зобовязання за кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Заочним рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Кредекс Фінанс" подало апеляційну скаргу. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є обовязковим. Суд на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України не сприяв всебічному і повному зясуванню обставин справи, оскільки не повідомив позивача про необхідність подання відповідних документів та не витребував їх.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання позичальником коштів від ПАТ «Платинум банк» за кредитним договором від 15 січня 2012 року в сумі 4937,70 грн. та не надано договорів про передачу заборгованості від первісного кредитора ПАТ «Платинум Банк» першому фактору ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС», а також від ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» наступному фактору ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів», а, виходячи з принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, суд позбавлений можливості самостійно витребування та збирання доказів по справі і надання оцінки обсягу доказів, який би був достатній для задоволення вимог позивача.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що принцип змагальності передбачає також сприяння судом всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обовязків, попередження про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (ч.4 ст.10 ЦПК України).

Згідно з ч.2 ст.303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Із матеріалів справи вбачається та судом апеляційної інстанції встановлено, що з метою купівлі відповідачем ліжка 4u спальні «Віта», вартістю 3800 грн., між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» 15 січня 2012 року був укладений кредитний договір №1793/2071ES5DIP на суму 4667,10 грн., із кінцевим строком повернення кредиту та сплати процентів за користування коштами, за процентною ставкою - 0,0001% та щомісячною комісією - 2,5000%, до 15 липня 2014 року згідно з графіком платежів, встановленим додатком №1 до договору (а.с.6-7).

За умовами договору ПАТ «Платінум Банк» зобовязалося перерахувати підприємцю ОСОБА_2 на рахунок №26000055902742, відкритий у Житомирському РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», 3800 грн. за товар для ОСОБА_1

Відповідно до меморіального ордеру від 16 січня 2012 року № 88316080 ПАТ «Платинум Банк» перерахував за товар, куплений відповідачем, 3800 грн. (а.с.60).

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України та умов договору ПАТ «Платинум Банк» свої зобовязання виконав у повному обсязі, а відповідач належно кредит не повернула та проценти за користування кредитом не сплатила.

Так, із руху коштів по особистим рахункам та розрахунку заборгованості вбачається, що на повернення тіла кредиту та погашення процентів і комісії за користування коштами відповідач сплатила ПАТ «Платинум Банк» всього 1092 грн.(а.с.61,62-63).

Умовами договору передбачено, що у разі прострочення сплати процентів за користування кредитом та/або частини суми кредиту, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 0,3% від простроченої частини суми кредиту за кожний день прострочення (пункт 6.3 кредитного договору).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1ст.1077 ЦК України).

Як убачається з належно завірених копій договору, акту прийому-передачі реєстру заборгованостей, реєстру заборгованостей, витребуваних за клопотанням позивача апеляційним судом у сторін договору, між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» 26 вересня 2012 року був укладений договір про відступлення права вимоги №20120926-Г, за умовами якого, первісний кредитор за плату відступив Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» своє право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 15 січня 2012 року №1793/2071ES5DIP (належно завірені копії документів приєднані до матеріалів справи).

Перехід права вимоги відбувся в момент підписання сторонами договору акта прийому-передачі реєстру заборгованостей (пункт 5.2 договору про відступлення права вимоги).

Пункт 5.4 договору допускає наступне відступлення права грошової вимоги.

У подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «БІЗНЕСФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 15 жовтня 2012 року був укладений договір факторингу №3, за умовами якого, ТОВ «ФК «БІЗНЕСФІНАНС» за плату відступило, набуте ним право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 15 січня 2012 року №1793/2071ES5DIP, Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 40-48, копії належно завіреного договору факторингу №3 та витягу з реєстру заборгованостей).

Відповідно до витягу з реєстру заборгованостей за кредитним договором від 15 січня 2012 року №1793/2071ES5DIP Товариству з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на: тіло кредиту у сумі 4043,10 грн., проценти та комісію за користування кредитом у сумі 585 грн., пеню у сумі 309, 60 грн., тобто на заборгованість загальною сумою 4937,70 грн.

Пункт 5.4 договору допускає наступне відступлення права грошової вимоги будь-якій третій особі.

Чергове відступлення права вимоги до відповідача та перехід до позивача права вимоги до відповідача відбулися 08 травня 2015 року за договором факторингу №1/15-ФКю, укладеним між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (клієнтом) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредекс Фінанс» (фактором) (а.с.49-59).

У пункті 5.1 договору факторингу №1/15-ФКю сторони домовилися, що клієнт відступає фактору, а фактор набуває права вимоги та зобовязується сплатити клієнту ціну продажу. Разом з правами вимоги фактору переходять всі повязані з ними права, зокрема, права грошової вимоги щодо нарахованих та неоплачених боржниками процентів.

Перехід від клієнта до фактора права вимоги за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі реєстру заборгованостей (з одночасною передачею реєстру заборгованостей в електронному вигляді). Після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно портфеля заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписані сторонами акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підтверджують факт переходу від клієнта до фактора відповідних прав вимоги та є невідємними частинами цього договору. Акти прийому-передачі реєстру заборгованостей (в електронному та паперовому вигляді) підписуються в день укладення цього договору(п.5.2 договору факторингу №1/15-ФКю).

Сторонами підписано акт прийому-передачі реєстру заборгованостей та реєстр заборгованостей (а.с.55 зворот, 57).

У реєстрі заборгованостей за номером п/п 10958 вказано: ПІБ боржника ОСОБА_1, ІПН -НОМЕР_1, номер кредитного договору -1793/2071ES5DIP, сума заборгованості за тілом -4043,10 грн., сума заборгованості за процентами та комісією 585 грн., сума заборгованості за пенею 309,60 грн., сума заборгованості разом 4937,70 грн. (а.с.58).

Таким чином, до позивача перейшли права кредитора у зобовязанні в обсязі 4937,70 грн.

Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

У матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у погашення грошового зобовязання більше ніж 1092 грн., а тому не доведено належне виконання ОСОБА_1 свого обовязку первісному кредитору. Відтак, вона не звільняється від відповідності перед позивачем.

Неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права та неповне зясування обставин, що мають значення для справи, є підставами, відповідно до ст.309 ЦПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду скасовує заочне рішення суду першої інстанції та ухвалює нове рішення, яким задовольняє позов у повному обсязі, стягуючи з відповідача на користь позивача 4937,70 грн. заборгованості за кредитним договором. Понесені та документально підтверджені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 243,60 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки з її вини спір доведено до суду та рішення ухвалюється на користь позивача (а.с.1).

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,309,313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" задовольнити.

Заочне рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 серпня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" 4937 грн. 70 коп. заборгованості за кредитним договором від 15 січня 2012 року №1793/2071ES5DIP та 243 грн. 60 коп. витрат, понесених на оплату судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: