Ухвала суду № 55950070, 11.02.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа №645/4035/15-ц Головуючий суддя І інстанції Бабкова Т. В.

Провадження № 22-ц/790/894/16 Суддя доповідач Коваленко І.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Коваленко І.П

суддів Довгаль А.П., Бездітко В.М.,

при секретарі Калюжній Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Управління ДАІ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомото» про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля в частині покупця, зміні договору купівлі продажу автомобіля в частині покупця, переведення прав покупця в частині реєстрації автомобілю, зобов»язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що 03.05.2012 року на підставі договору купівлі-продажу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомото» (далі ТОВ «Автомото») вона придбала у власність автомобіль марки Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1.

04.05.2012 року вона надала нотаріально посвідчену довіреність на імя ОСОБА_1, якою уповноважила останнього керувати та розпоряджатися вказаним автомобілем. 03.05.2013 року ОСОБА_1 без її згоди, яка на той час перебувала за кордоном, продав автомобіль марки Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1 .гр. ОСОБА_5 за 283 964 грн. 60 коп., гроші від продажу автомобіля позивачці відповідач не передав.

Посилаючись на положення цивільного законодавства, яке передбачає обовязок повіреного негайно передати довірителеві все одержане у звязку із виконанням доручення, просила стягнути з відповідача на свою користь гроші, отримані від продажу належного їй автомобілю у розмірі 283 964 грн. 60 коп. Беручи до уваги обовязок боржника, який прострочив виконання грошового зобовязання, сплатити суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів річних, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_1 442 690 грн. 60 коп., а саме грошову суму від проданого автомобілю в розмірі 283 964 грн. 60 коп., три проценти річних - 16 501 грн. 05 коп., інфляційні витрати - 142 224 грн. 95,коп.

30.06.2015 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з зустрічним позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1, укладеного між Овінніковою.В.А. та ТОВ «Автомото» 03.05.2015 року в частині покупця, просив змінити договір в частині покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1, перевести права покупця з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 в частині реєстрації, зазначивши власником ОСОБА_1 на період з 04.05.2012 року по 03.05.2013 року, зобовязати ОСОБА_6 України в Харківській області внести відповідні зміни в книгу обліку, базу даних автоматизованих інформаційних систем «Автомобіль» та Єдиний державний реєстр Державтоінспекції.

Представник позивачки ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вмоги підтримав. Зазначав, що у відповідність до положень ст.1006 ЦК України ОСОБА_1, як повірений на підставі довіреності ОСОБА_2, зобовязаний був негайно передати позивачці всі одержані гроші у звязку з продажем належного їй на праві власності автомобіля Нуundаі Santa FЕ, номерний знак НОМЕР_1. Відповідно до довідки рахунку Торгівельної фірми «Автолюбитель» від 03.05.2013р. вказаний автомобіль був проданий ОСОБА_5 за 283 964 грн. 60 коп., а тому вказана сума, фактично отримана від імені продавця повіреним ОСОБА_1, підлягає стягненню з останнього на корить позивачки, у відповідність до ст.625 ЦК України з урахуванням інфляційних витрат та трьох процентів річних. Доводи відповідача, що гроші, сплачені 03.05.2012 року при купівлі автомобіля Нуundаі Santa FЕ, номерний знак НОМЕР_1, належали ОСОБА_1 а не ОСОБА_2, він вважав безпідставними. При цьому просив врахувати, що доводи відповідача про придбання спірного автомобілю за рахунок грошей, отриманих від продажу автомобілю Тоуоtа RАV4, а також позичання, частини грошей 20 000 дол.США у ОСОБА_3, не заслуговують на увагу, тому що власником, автомобілю Тоуоtа RАV4 також була ОСОБА_2, а договір займу з ОСОБА_3 письмово не підтверджений. Посилання на пояснення свідків ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також не свідчать на користь відповідача, враховуючи, що вказані свідки безпосередніми очевидцями придбання спірного автомобілю не були, обставини подій знають лише зі слів відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні проти первісного позову заперечували, зустрічний позов підтримали. Відповідач посилався на те, що при придбанні 03.05.2012 року автомобіля Нуundаі Santa FЕ, номерний знак НОМЕР_1, сплачувалися належні йому гроші, які він отримав від продажу автомобіля Тоуоtа RАV4 та частково у сумі 20 000 дол. США позичив .у, ОСОБА_3 Через те, що на час придбання автомобіля ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 в якості власника була записана позивачка, з матірю якої ОСОБА_12 на той час перебував у інтимних стосунках. Для підтвердження усіх повноважень власника по відношенню до автомобіля в день його придбання ОСОБА_2 видала на його імя довіреність, користуючись якою відповідач 03.05.2012 року продав автомобіль Нуundаі Santa FЕ, номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_5, гроші ОСОБА_2 він не передавав, тому що не вважає її власником автомобілю.

3-тя особа ОСОБА_4, який на теперішній час є власником спірного автомобілю, в судовому засіданні покладався на розсуд суду, при постановлені рішення просив врахувати, що він придбав автомобіль Нуundаі Santa FЕ, номерний знак НОМЕР_1, у ОСОБА_5 на законних підставах.

Представник Управління ОСОБА_6 України в-Харківській області в судове засідання не зявився, розгляд справи просив проводити за його відсутності, рішення постановити на розсуд суду. З боку 3-ї особи Управління ОСОБА_6 України в Харківській області було надано письмові заперечення проти позову, в яких зазначалося наступне. Автомобіль Нуundаі Santa FЕ, номерний знак НОМЕР_1 було вперше зареєстровано на території України на імя ОСОБА_2 04.05.2012 року, на її ж імя видано свідоцтво про реєстрацію. 03.05.2013 року вказаний автомобіль було знято з обліку для реалізації на підставі нотаріально посвідченої довіреності ОСОБА_1 та в цей же день зареєстровано за ОСОБА_5 та автомобілю НОМЕР_2 та видано свідоцтво про реєстрацію САО934642. 20.03.2014 року автомобіль знову було знято з обліку для реалізації та 27.03.2014 року зареєстровано за ОСОБА_4, автомобілю НОМЕР_2 та видано свідоцтво про реєстрацію САТ819375. Реєстраційні дії з транспортним засобом здійснювалися підрозділами ДАІ у відповідності до ст.34 Закону України «Про дорожній рух» та Постанови Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів». У вказаному Порядку немає технічної операції - зміни запису державної реєстрації власника, а передбачено лише здійснення реєстраційних операцій на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу

Представник 3-ї особи ТОВ «Автомото» в судове засідання не зявився, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошові кошти 283 964 грн. 60 коп., три проценти річних 16 501 грн. 05 коп., інфляційні витрати 142 224 грн. 95 коп., а всього 442 690 грн. 60 коп., а також судовий збір 3 654 грн. та 121 грн. 80 коп. судові витрати за подання заяви про забезпечення позову.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1, від 03.05.2012 року в частині покупця, ,зміну договору купівлі-продажу автомобілю в частині покупця, переведення прав покупця в частині реєстрації автомобілю, зобовязання вчинити певні дії - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, ухвалене з порушенням норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, що інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Одним із видів правочинів є договір-купівлі-продажу.

Відповідно до ст.655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судовим розглядом встановлено, що 03.05.2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Автомото» було укладено письмовий договір купівлі-продажу № 0305-2, відповідно до якого вона придбала у власність автомобіль марки Hyundai Santa FE, номерний знак НОМЕР_1 , кузов «KMTSH81XDCU889050, 2012 року, визначений у товарній накладній, яка є невідємною частиною договору, за 235 000 грн. На підтвердження факту передання вказаного автомобілю покупцю між сторонами договору 03.05.2012 року було складено акт приймання-передачі автомобіль марки Hyundai Santa FE 2.2л, кузов № НОМЕР_3, 2012 року (а.с.76,77).

Згідно електронних інформаційних баз даних УДАІ ГУМВС України в Харківській області, легковий автомобіль Hyundai Santa FE 2.2л,, кузов .№ KMTSH81XDCU889050, 2012 року 04.05.2012 року вперше зареєстровано на території м. Харкова та області у ВРЕР №2 ГУМВС України в Харківській області на імя ОСОБА_2 на підставі вантажної митної декларації №12/121926, довідки-рахунку №КІМ778173, квитанції про сплату податку з ТЗ, на автомобіль НОМЕР_4 та видано свідоцтво про реєстрацію САК766285 (а.с. 15,101-в103).

Доводи ОСОБА_1 щодо недійсності вказаного правочину суд вважає безпідставними.

Так, про виконання умов договору щодо сплати вартості придбаного автомобілю саме ОСОБА_2 свідчить зміст договору купівлі-продажу, акт прийому-передачі у її власність автомобіля Hyundai Santa FE 2.2л, кузов № KMТSH81XDCU889050, отримання на імя ОСОБА_2 довідки-рахунку, сплата нею податку з транспортного засобу та видача органами ДАІ свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Будь-яких заперечень з приводу не виконання ОСОБА_2 умов договору купівлі-продажу № 0305-2 від 03.05.2012 року в частині обовязку покупця оплатити придбаний товар ТОВ «Автомото» не висував.

Твердження відповідача про придбання спірного автомобіля НОМЕР_5 за рахунок належних йому грошових коштів, отриманих від продажу автомобілю Toyota RAV4, а також позичених ним у сумі 20 000 дол. США у свідка ОСОБА_3, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося самим відповідачем власником автомобіля Toyota RAV4 також буда ОСОБА_2, а договір займу з ОСОБА_3, яка на теперішній час є його дружиною, письмово не підтверджений, сама ОСОБА_3 при укладенні 03.05.2012 року договору купівлі-продажу присутньою не була, факт сплати ОСОБА_1 коштів ТОВ «Автомото» підтвердити не може.

Посилання відповідача на пояснення свідків ОСОБА_1 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції, оскільки вказані свідки безпосередніми очевидцями придбання спірного автомобілю не були, обставини подій знають лише зі слів відповідача.

В судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_11, яка доводиться колишньою дружиною відповідача, конкретних обставин придбання автомобілів Toyota RAV4 та Hyundai Santa FE вона не знає, під час їх придбання та продажу присутньою не була, документів з цього приводу не дивилася, фактично освічена зі слів самого відповідача, з яким на час придбання спірного Hyundai Santa FE номерний знак НОМЕР_6 вже фактично однією сімєю не мешкала.

З пояснень свідка ОСОБА_9 встановлено, що він надавав відповідачу рекомендації щодо вдалої моделі та місця придбання нового автомобілю, проте хто був власником старого автомобілю Toyota RAV4 та нового Hyundai Santa FE, чиї гроші сплачувалися за придбання останнього йому не відомо. Також не освічений свідок щодо особистого життя ОСОБА_1 в той період часу, хто був членом його сімї, близькими особами та чи використовувався ними автомобіль Hyundai Santa FE у вільний від роботи час.

Складені відповідачем ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2012 -2013 р.р. свідчать про відсутність як відомостей про доходи, отримані від продажу автомобіля Toyota RAV4, так і витрати на придбання автомобілю Hyundai Santa FE.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті доводи ОСОБА_1 щодо підтвердження його доводів про придбання саме за його рахунок спірного автомобіля наявність видачі на його імя ОСОБА_2 довіреності 04.05.2012 року та тривале і систематичне використання ним автомобілю.

Частина 2 ст.319 ЦК України передбачає, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

04.05.2012 року ОСОБА_2 на імя ОСОБА_1 була видана довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13, реєстровим №202, відповідно до якої позивачка уповноважила ОСОБА_1 керувати та розпоряджатися (зняти з обліку в органах ДАІ, продати, обміняти) спірний автомобіль, для чого йому надано право підписувати договір купівлі-продажу, представляти її інтереси в органах нотаріату, комісійних магазинах, оформлювати оцінку для продажу автомобілю, одержувати гроші при продажу автомобіля, а також викочувати всі інші дії, повязані з цією довіреністю.

Відповідно до ч.І та ч.З ст.237 ЦК України представництвом є правовідносини, в якому одна сторона (представник) зобовязана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 1 ст.238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

ОСОБА_1 03.05.2013 року за довіреністю, продав спірний автомобіль ОСОБА_5 за 283 964 грн. 60 коп. (а.с.8).

Отже, колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що 03.05.2013 року в момент розпорядження транспортним засобом ОСОБА_1 діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності в інтересах продавця ОСОБА_2, яка була власницею автомобіля. Підписання договору цивільно-правового характеру щодо розпорядження автомобілем, одержання за результатами угоди грошової суми передбачено довіреністю.

Доводи позивачки про неотримання коштів за продаж автомобілю не заперечуються відповідачем.

Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цього Кодексу, якою закріплено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) зальної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За таких обставин заперечення ОСОБА_1 щодо відсутності у виданій на нього довіреності обовязку передати власникові отримані від продажу автомобілю гроші спростовуються положеннями ч. І ст.1006 ЦК України, в якій передбачено, що повірений зобовязаний негайно передати довірителеві все одержане у звязку з виконанням доручення.

Відповідно до положень ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки грошові кошти, отримані ним за проданий автомобіль ОСОБА_5 в сумі 283 964 грн. 60 коп., з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних.

Посилання апелянта на те, що судом не наведений розрахунок інфляційних витрат та сума цих витрат визначена необґрунтовано в розмірі 50% основної суми, колегією суддів не приймаються.

Так, розрахунок інфляційних втрат за період з травня 2013 року по квітень 2015 року складає:

травень 2013 базовий

червень 2013 283964,60 х 100% : 100% = 283964,60 - 283964,60 = 0

липень 2013 не індексується індекс інфляції не перевищує 100%

серпень 2013 не індексується індекс інфляції не перевищує 100%

вересень 2013 283964,60 х 100% : 100% = 283964,60 - 283964,60 = 0

жовтень 2013 283964,60 х 100,4% : 100% = 285100,46 - 283964,60 = 1135,86

листопад 2013 283964,60 х 100,2% : 100% = 284532,53 - 283964,60 = 567,92

грудень 2013 283964.60 х 100.5% : 100% = 285384,42-283964,60 = 1419,82

за період з травня по грудень 2013 3123,61

січень 2014 283964,60 х 100,2% : 100% = 284532,53 - 283964,60 = 567,93

лютий 2014 283964,60 х 100,6% : 100% = 285668,39 - 283964,60 = 1703,79

березень 2014 283964,60 х 102,2% : 100% = 290211,82 - 283964,60 = 6247,22

квітень 2014 283964,60 х 103,3% : 100% = 293335,43 - 283964,60 = 9370,83

травень 2014 283964,60 х 103,8% 100% = 294755,25 - 283964,60 = 10790,65

червень 2014 283964,60x 101,0% 100%= 286804,25-283964,60 = 2839,65

липень 2014 283964,60 х 100,4%-100% = 285100,46-283964,60 = 1135,86

серпень 2014 283964,60 х 100,8% : 100% = 286236,32 - 283964,60 = 2271,72

вересень 2014 283964,60 х 102,9% : 100% = 292199,57 - 283964,60 = 8234,97

жовтень 2014 283964,60 х 102,4% : 100% = 290779,75 - 283964,60 = 6815,15

листопад 2014 283964,60 х 101,9% : 100% = 289359,93 - 283964,60 = 5395,33

грудень 2014 283964,60 х 103,0% : 100% = 292483,54 - 283964,60 = 8518,94

за період з січня по грудень 2014 63892,04

січень 2015 283964,60 х 103,1% : 100% = 292767,50 - 283964,60 = 8802,90

лютий 2015 283964,60 х 105,3% : 100% = 299014,72 - 283964,60 = 15050,12

березень 2015 283964,60 х 110,8% :100% = 314632,78 - 283964,60 = 30668,18

квітень 2015 283964,60 х 114,0% :100% = 323719,64 - 283964,60 = 39755,04

за період з січня по квітень 2015 94276,24

Отже, загальна сума інфляційних витрат за період з травня 2013 по квітень 2015 року складає: 3123,61 + 63892,04 + 94276,24 = 161291,89 грн.

Однак, враховуючи, що рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні витрати в сумі 142 224 грн. 95 коп. і рішення суду в цій частині позивачкою не оскаржується, то колегія суддів вважає, що підстав для збільшення суми стягнення не має.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судом обґрунтовано вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -