Рішення № 55949158, 05.02.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"05" лютого 2016 р.

Справа №642/8361/15ц

Провадження №2п/642/88/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шрамко Л.Л.

за участю секретаря - Тугай К.В.,

представника позивачки - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором HAЕ2АW55760025 від 06.12.2007 року, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.49-50) просив стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 8927, 24 доларів США,що за курсом НБУ станом на 10.12.2015 року становить 204344, 52 грн, у тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 4773, 10 доларів США, по процентам за користування кредитом - 378,77доларів США, по комісії за користування кредитом - 733, 80 доларів США, пеню за несвоєчасне виконання зобовязань - 3 041, 57 доларів США.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачка отримала кредит у розмірі 23807,20 доларів США на термін до 05.12.2014р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,76% на місяць суму залишку заборгованості за кредитом,.

За умовами договору відповідачка зобовязалась повернути кредит, сплатити відсотки за його користування в строки та порядку, встановлені договором, а також сплачувати комісійні. У разі порушення зобовязань за договором відповідачка зобовязалась сплатити пеню.

В порушення умов договору відповідачка зобовязання не виконала, внаслідок чого станом на 10 грудня 2015 року у неї утворилась заборгованість у вказаній сумі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала частково, факт створення заборгованості у вказаній сумі не заперечувала, та просила зменшити суму заборгованості, враховуючи її матеріальне становище, оскільки вона зареєстрована як приватний підприємець, однак не отримує протягом останніх років ніякого прибутку. Зазначила, що вона протягом років добросовісно виконувала зобовязання за кредитним договором, однак у звязку зі значним зростанням курсу долара США на даний час не має можливості своєчасно виконувати умови договору, однак продовжує погашати борг. Також просила застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені та відмовити в позові в частині вимог, строк давності за якими сплинув. Зазначила, що зверталась до банку з проханням розстрочити заборгованість, однак умови банку для неї були неприйнятними, оскільки банк вимагає одноразово внести 5000 доларів США, які у неї відсутні.

Суд, опитавши представника позивача ОСОБА_1, відповідачку, приходить до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.

6 грудня 2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір HAЕ2АW5576002,5 за яким відповідачка отримала кредит для придбання автомобіля у сумі 23807,20 доларів США у вигляді непоновлюваної лінії, на строк по 05.12.2014р., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0, 76 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди 0,23% від суми виданого кредиту.

Відповідно до п. 7.1 договору відповідачка зобовязалась щомісячно, починаючи з наступного місяця, надавати позивачу кошти в сумі 295,33 доларів США для погашення заборгованості, яка складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. Періодом сплати є 6-10 число кожного місяця.

Відповідно до п.7.4 договору при порушенні відповідачкою зобовязань з погашення кредиту, вона сплачує позивачу пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачка в порушення умов договору своєчасно не сплачувала передбачені договором суми, внаслідок чого станом на 10 грудня 2015 року у неї створилась заборгованість за кредитом у сумі 4773, 10 доларів США, заборгованість за відсотками - 378, 77 доларів США, по комісії - 733, 80 доларів США, за пенею 3042, 57 доларів США, а всього 8927, 24 доларів США.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 627 ЦК України, передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексусторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Зокрема, ст.628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити суму боргу, відсотки, відповідно до умов договору.

Згідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Виходячи з змісту ст.ст. 1046,1047 ЦК України, відповідальність за валютні ризики лежить на позичальнику, а відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання , як це передбачено ст.617 ЦК України.

Згідно зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази щодо розміру заборгованості відповідачка не оспорювала.

Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом, за процентами та по комісії підлягають задоволенню у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо стягнення неустойки суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Як зазначено у ч.1 ст. 261 ЦК України п еребіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а згідно з ч.5 цієї статті - за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень ч.4 ст. 267 ЦК України с плив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачка в судовому зсідання просила застосувати положення про позовну давність, та відмовити в позові про стягнення пені поза межами строку позовної давності.

З позовом до суду позивач звернувся 1 жовтня 2015 року.

Враховуючи наведене,позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 23 травня 2014 року по 30 вересня 2014 року у загальному розмірі 216, 18 доларів США задоволенню не підлягають у звязку зі спливом строку позовної давності.

Згідно ч.3ст. 551 ЦК Українирозмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

За положеннями указаної норми суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню, враховуючи при цьому, зокрема занадто високий її розмір порівняно зі збитками банку, ступінь виконання зобовязання, майновий стан сторін, їх майнові та інші інтереси, що заслуговують на увагу. При цьому зменшення розміру неустойки - це право суду. Суд може прийняти рішення про зменшення розміру неустойки як за власною ініціативою, так і за клопотанням відповідача.

Тому суд вважає за можливе застосувати положення ч.3ст.551 ЦК Українита за клопотанням відповідачки зменшити розмір суми нарахованої пені з 2825, 39 доларів США до 1500 доларів США, з урахуванням степеню виконання зобовязань відповідачкою, яка, починаючи з 6 грудня 2007 року тривалий час добросовісно виконувала свої зобовязання, та у звязку з значним зростанням курсу валюти у неї створилась заборгованість, яку вона частково продовжує погашати, її матеріальний стан - те, що вона будучи зареєстрована приватним підприємцем, останні роки фактично не отримує прибутку.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з відповідачки на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором у сумі 4773, 10 доларів США, заборгованість за відсотками - 378, 77 доларів США,по комісії - 733, 80 доларів США, за пенею - 1500 доларів США, а всього 7 006, 90 доларів США, що станом на дату винесення рішення становить 181408, 64 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно також стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2721 грн.12 коп.,

Враховуючи вищенаведене, керуючись, ст. ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 533, 610, 611, 625, 1048, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №НАЕ2АW55760025 від 06.12.2007 року, яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 4773, 10 доларів США, за відсотками - 378, 77 доларів США, по комісії - 733, 80 доларів США, за пенею - 1500 доларів США, а всього 7 006, 90 доларів США, що станом на дату винесення рішення становить 181408, 64 грн., а також у відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору - 2721 грн.12 коп.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Л. Шрамко