Постанова № 559482, 16.01.2007, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2007 р. Справа № 07/253-06

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. ,Плужник О.В.,

при секретарі Байбак О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Новаков Н.І., Мірошникова О.М.

відповідача - Халій В.М., Костін Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. НОМЕР_1) на рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р. по справі № 07/253-06

за позовом -  Приватного підприємства Рекламно-інформаційної компанії „Життя і діло”, м. Полтава

до - АТЗТ „Науково-виробнича фірма „Каскад”, м.Харків

про розірвання договору та стягнення 27667,61 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р. (головуючий суддя -Інте Т.В.) по справі № 07/253-06 позов задоволено. Розірвано договір № 12-06/05 від 12.07.2005 року з угодою № 1-01 від 19.10.2005 року укладений між Приватним підприємством Рекламно-інформаційною агенцією „Життя і діло" (36014, м. Полтава, пр. Промисловий, 17/2, п/р 260051851 в АБ „Полтава-Банк" м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 30285436) та Акціонерним товариством закритого типу „Науково-виробнича фірма „Каскад" (61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, п/р 26001118 в ХОД АППБ „Аваль" м. Харків, МФО 350589, код ЄДРПОУ 23462973). Стягнено з Акціонерного товариства закритого типу „Науково-виробнича фірма „Каскад" на користь Приватного підприємства Рекламно-інформаційної агенції „Життя і діло" - 27 667 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 61 коп. сплачених за договором № 12-06/05 від 12.07.2005 року, 276,68 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язано Приватне підприємство Рекламно-інформаційну агенцію „Життя і діло" повернути Акціонерному товариству закритого типу „Науково-виробнича фірма „Каскад" цифрову телефонну станцію НуЬгех GDC 824 з комплектуючими згідно переліку, наведеному в додатку 1 до договору № 12-06/05 від 12.07.2005 року.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Свою скаргу відповідач обґрунтовує тим, що при проведені судового засідання, яке відбулось 13 листопада 2006 року господарським судом не виконано норми, передбачені п.1 частини 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, а саме розгляд справи було проведено без участі представника відповідача, хоча про неможливість бути присутнім на засіданні суд був своєчасно повідомлений.

До справи були надані документи, які суперечать нормам чинного законодавства та укладеним договорам між Відповідачем та Позивачем. Так Акти прийому-передачі за якістю від 26.08.2005 року, 28.09.2005 року, 06.11.2005 року складені з істотним порушенням порядку їх складання, тому що в відповідності з Інструкцією про порядок, приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрі СРСР від 25.04.1966 року № П-7 та вимогами п. 11.2 Договору № 12-06/05 від 12 липня 2005 року прийом передача товару за якістю сторони повинні здійснювати спільно, а надані акти складені в присутності тільки представників позивача. Крім того з осіб, що підписали Акт приймання передачі за якістю тільки одна особа з технічною освітою, а фахівця з спеціальною освітою нема жодного. На підставі цього відповідач вважає використання зазначених актів як доказів не можливим.

 Також відповідач зазначає, що істотним моментом в розгляді справи є пояснювальні записки призначеного позивачем працівника ОСОБА_1 (системного аналітика). Цей працівник не має спеціальної освіти (не було надано доказів про його освіту за фахом телефонних комунікацій) тому по-перше його не можна вважати фахівцем, по-друге вислови: „не виконує функції в повному об'ємі", „незадовільна робота базового процесора", „виявляються недоліки в роботі" не є конкретизованими недоліками, тому з наведених вище підстав ці документи, а також результати діяльності створеної позивачем комісії не можуть бути використані як докази та підстави для заяви про невиконання обов'язків відповідачем.

 Крім того, суду надавались документи - повідомлення позивача про незадовільну роботу робочої станції. Така незадовільна робота сталася внаслідок непрофесійного використання техніки, а не в наслідок її непрацездатності, або підключення до іншої телефонної станції (міської) за яку ми не можемо нести відповідальність (мається на увазі випадок приймання станції НуЬгех (Ю8 160 внаслідок несумісності її роботи в штатному режимі при підключенні до АТС 81 2000. До своєї телефонної станції відповідач надав сертифікат відповідності, який підтверджує можливість її використовування в такому підключенні. Суд не визнав сертифікат відповідності пославшись на термін сертифікату, хоча сертифікат відповідає всім вимогам, так як сертифікований на партію товару і обсязі 100 штук телефонних станцій. Вищезгадана станція була ввезена до України в термін вказаний в сертифікаті, відповідає всім вимогам та може експлуатуватись за даним сертифікатом.

Також при розгляді справи не було використано жодного висновку експерта, що до вимог позивача та його претензій до роботи обладнання.

Крім того, господарським судом не взято до уваги (за відсутності експерта), те що позивач невірно трактує деякі факти. Так, додаткова угода була укладена не в зв'язку з недоліками в роботі станції, а в зв'язку з тим, що базовий комплект, придбаний Позивачем не відповідав по об'єму внутрішніх телефонних каналів, замовленнях позивачем уже додатково, що підтверджується додатковою поставкою плата внутрішніх аналогових ліній. Також всі претензії про невідповідні звукові сигнали на телефонних апаратах, це сервісні звукові повідомлення замовлених сервісних функцій: переадресація, очікування виклику абонента, тощо. Всі сервісні функції були викладені позивачу в інструкції до телефонної станції та представлені йому в електронному виді.

Позивач вважає рішення місцевого господарського суду законним і просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що відповідач намагається ввести суд в оману, надаючи суду сертифікат якості на обладнання, котре не є предметом позову і не має відношення до розглянутої судом справи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення є невиконання або невірне застосування вимог передбачених зазначеною статтею. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Посилання відповідача на те, що справа була розглянута без участі його представника, не є порушенням норм процесуального права на підставі котрого рішення місцевого господарського суду підлягає обов'язковому скасуванню, оскільки як вбачається з матеріалів справи, відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи і відповідач як юридична особа мав можливість і повинен був надати суду витребувані документи та направити у засідання іншого представника (замісника тощо), на час відрядження керівника підприємства, та надати відповідні письмові пояснення.

Відповідно до вимог ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, 12 липня 2005 року між АТЗТ „Науково-виробничою фірмою „Каскад" (постачальник) та ПП Рекламно-інформаційною компанією „Життя і діло" (покупець) був укладений договір № 12-06/05 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник (відповідач по справі) зобов'язувався передати у власність покупцю (позивач по справі) цифрову телефонну станцію НуЬгех СОС 824 в комплекті, згідно з додатком 1 до договору, а покупець зобов'язувався здійснити оплату на умовах договору. Відомості щодо комплектності цифрової телефонної станції, монтажу, пусконаладці, тестування та програмування, зазначені у специфікаціях № 1 та № 2, які є невід'ємною частиною договору. За умовами п. 4 договору якість та комплектність товару, що постачається, повинна відповідати державним стандартам та підтверджується з боку постачальника сертифікатом відповідності (система сертифікації Укрсепро). Загальна сума договору з урахуванням ПДВ складала 18 077,60 грн.

Факт виконанням з боку відповідача монтажу, пусконалагодження, тестування та програмування поставленої цифрової телефонної станції підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-011 від 10.08.2005 року.

Після прийняття цифрової телефонної станції, директором позивача було видано наказ № 24-д від 10.08.2005 р. про призначення відповідальної особи - системного адміністратора, за стан і роботу цифрової телефонної станції та зобов'язано цю відповідальну особу письмово доповідати керівництву відповідача про стан роботи станції. 25 та 27 вересня 2005 р., на виконання вимог вищезазначеного наказу, відповідальна особа доповідними записками повідомила директора позивача про виявлені недоліки та несправності у роботі цифрової телефонної станції.

У зв'язку з виявленими недоліками, відповідач переконав позивача укласти додаткову угоду на поставку додаткового обладнання, а саме, комплектуючих та матеріалів до цифрової телефонної станції з наступним їх програмуванням, згідно з додатками 1, 2, 3 до угоди. 19 жовтня 2005 р. між позивачем та відповідачем була укладена така угода № 1-01 до договору. Загальна сума по угоді № 1-01, з урахуванням ПДВ, складала 5 350,00 грн.

Факт виконання з боку відповідача програмування цифрової телефонної станції підтверджується актом здачі-прийняття робіт № ОУ-14 від 18.10.2005 року.

Позивач належним чином сплатив відповідачу вартість телефонної станції, а також вартість робіт з монтажу, пусконалагодженню, тестуванню та програмуванню, відповідно до умов договору та угоди, у сумі 27 667,61 грн.

Під час подальшої експлуатації телефонної станції, позивач виявив недоліки в її роботі, що підтверджується доповідними записками відповідальної особи від 25.08.2005р., 27.09.2005 р., 05.11.2005 р.

При виявленні несправностей та недоліків в роботі станції, позивач негайно здійснював виклик представника відповідача, у відповідності до п.п. 5.2, 5.3 договору, якими передбачено, що при виявлені виробничих дефектів у товарі при монтажі, налагоджуванні та експлуатації у період гарантійного строку, виклик представника постачальника є обов'язковим. При цьому, термін реагування спеціаліста постачальника при виявленні непрацездатності всього обладнання або його частки та усунення недоліків визначається двома годинами.

З урахуванням доповідних записок відповідальної особи про недоліки у роботі станції, позивачем було створено комісію у складі трьох осіб по прийманню товару за якістю. За результатами роботи, комісією 26.08.2005 року, 28.09.2005 року та 06.11.2005 року, у відповідності до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року № П-7, було складено акти приймання товару за якістю.

Зазначеними актами встановлено, що базовий блок телефонної станції не виконує свої функції у повному обсязі, базовий блок процесора працює незадовільно, існують неполадки в сумісності протоколів станції з іншою телефонною станцією, а також те, що виявлені недоліки у роботі телефонної станції мають виробничий характер і виникли внаслідок порушення технології виготовлення товару.

07 листопада 2005 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. № 229 від 07.11.2005 р.) з вимогою налагодження роботи телефонної станції.

За результатами розгляду претензії, відповідач запропонував позивачу демонтувати цифрову телефонну станцію для проведення технічної експертизи та доробки програмного забезпечення та на час відсутності цифрової станції надати іншу телефону станцію у тимчасове користування позивачу. Про це 16.11.2005 р. між позивачем та відповідачем було складено акт приймання-передачі. 23.12.2005 р. між позивачем та відповідачем було складено акт приймання-передачі цифрової телефонної станції після проведення тестових випробувань та зміни програмного забезпечення.

04.01.2006 р. та 27.01.2006 р. позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про незадовільну роботу цифрової станції. На ці повідомлення відповідач надіслав позивачу лист № 40-05 від 06.03.2006 р., в якому просив надати повну конфігурацію станції та додаткову інформацію про її роботу. Всі ці вимоги відповідача були виконані позивачем.

Проте, з пояснень представника позивача вбачається, що на теперішній час відповідач не виправив недоліки та неполадки у роботі цифрової телефонної станції.

Відповідно до п.п. 5.1 п. 5 договору відповідач за свій рахунок здійснює гарантійне обслуговування цифрової телефонної станції протягом 12 місяців з моменту її передачі позивачу,

У відповідності до п.п. 5.3 п. 5 договору термін реагування спеціаліста відповідача при виявленні непрацездатності всього обладнання або частки та усунення недоліків визначається 2 години. В разі потреби ремонту або заміни частки обладнання, спеціаліст постачальника вилучає неробочий блок та проводить ремонт у термін до трьох днів з моменту виявлення дефектів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів виконання умов договору, а саме пункту 5 п.п. 5.1., 5.3 щодо гарантійного обслуговування цифрової телефонної станції та виправлення недоліків в її роботі на заявлені вимоги позивача, відповідач не надав, як і не надав відповідний двосторонній акт про відсутність недоліків (неполадок) в роботі цифрової телефонної станції на час гарантійного обслуговування.

Відповідно до п.п. 4.1 та п.п. 4.2 договору якість та комплектність товару повинна відповідати державним стандартам та підтверджуватися сертифікатом відповідності.

Суд встановив, що відповідач, в порушення умов договору, при передачі цифрової телефонної станції не надав сертифікат відповідності позивачу.

Крім цього, як вбачається з документів, які надано відповідачем до суду, термін дії сертифіката відповідності на телефону станцію, на який посилається відповідач, встановлений з 14.05.2004 року до 13.05.2005 року. Таким чином, на момент укладання спірного договору між позивачем та відповідачем - 12.07.2005 року - дія сертифікату відповідності закінчилася. Інших документів, які підтверджують якість переданої позивачу цифрової телефонної станції, відповідачем до суду не надано.

Отже, господарським судом встановлено, що якість переданої позивачу телефонної станції не може підтверджуватися зазначеним сертифікатом відповідності.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до вимог статті 678 Цивільного кодексу України:

1. Покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

2. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару

(виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

3. Якщо продавець товару неналежної якості не є йоговиготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

4. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше невстановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до вимог статті 679 Цивільного кодексу України:

1. Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

2. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

 Отже, у процесі вирішення спору господарським судом встановлено, що відповідач порушив вимоги п. 4 договору, згідно якого, якість та комплектність товару, що постачається повинна відповідати державним стандартам та підтверджується з боку постачальника сертифікатом відповідності (система сертифікації Укрсепро), доказів виконання умов договору, а саме пункту 5 п.п. 5.1., 5.3 щодо гарантійного обслуговування цифрової телефонної станції та виправлення недоліків в її роботі на заявлені вимоги позивача, відповідач не надав, як і не надав відповідний двосторонній акт про відсутність недоліків (неполадок) в роботі цифрової телефонної станції на час гарантійного обслуговування і, ці обставини визнається судом істотним порушенням, що згідно ст. ст. 651 678, 679 Цивільного кодексу України є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а доводи апелянта, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 678, 679 ЦК України, ст.ст. 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 13.11.2006 р. по справі № 07/253-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

cудді Пушай В.І.

Плужник О.В.