Ухвала суду № 55947048, 19.02.2016, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/673/16-ц

провадження №2/619/577/16

УХВАЛА

19 лютого 2016 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Болибок Є.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Курязької виховної колонії імені ОСОБА_2 Управління ДПтС України в Харківській області про стягнення витрат, -

установив

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Курязької виховної колонії імені ОСОБА_2 Управління ДПтС України в Харківській області, в якому просив стягнути з відповідача на його користь фактично понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7680 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 718,62 грн. за розгляд адміністративної справи №820/6151/15.

При вирішенні питання про відкриття провадження у цивільній справі суддя дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження з наступних мотивів.

Як вбачається з позовної заяви та наданих суду матеріалів, позивач просить стягнути на його користь судові витрати, повязані з розглядом адміністративної справи №820/6151/15 за позовом ОСОБА_1 до Курязької виховної колонії імені ОСОБА_2 Управління ДПтСУ в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3 ст.87 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Пунктом 3 ч.1 ст.168 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Пленум Вищого адміністративного суду України у п.16 своєї постанови №7 від 20 травня 2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» розяснив судам, що за правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України. Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення. Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.

Таким чином, вирішення питання про судові витрати у справі адміністративної юрисдикції підлягає розгляду за правилами КАС України.

Згідно ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Курязької виховної колонії імені ОСОБА_2 Управління ДПтС України в Харківській області про стягнення витрат не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч.2 ст.79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.42 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року розяснив судам, що статтею 7 Закону України «Про судовий збір»№3674-VI від 08 липня 2011 року врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214, 215 ЦПК). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом №3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ.

Відповідно до квитанції №78 від 12.02.2016 року на рахунок п/р 31217206700200 ОСОБА_1 був сплачений судовий збір у розмірі 551,21 грн.

Так як суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, то з урахуванням вищезазначеного підлягає поверненню судовий збір у розмірі 551,21 грн., який був сплачений при поданні заяви.

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08 липня 2011 року, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись ст.ст. 79 ч.2, 122 ч.2 п.1 ЦПК України, суддя -

постановив

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Курязької виховної колонії імені ОСОБА_2 Управління ДПтС України в Харківській області про стягнення витрат відмовити.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,21 грн., сплачений за квитанцією №78 від 12.02.2016 на рахунок №31217206700200, отримувач: УДКСУ у Дергачівському районі Харківської області, код отримувача: 37981703, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку: 851011.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є. А. Болибок