Рішення № 55946841, 17.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Рожина Ю.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Вох В.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Родовід Банк на рішення Рівненського міського суду від 14 грудня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Родовід Банк, третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненим договору поруки,

В С Т А Н О В И Л А :

22 квітня 2015 року ОСОБА_3 звернувся в Рівненський міський суд з позовом до ПАТ „Родовід Банк, третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненим договору поруки.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 22.09.2008 року між ВАТ „Родовід Банк, правонаступником якого є АТ „Родовід Банк та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір на загальну суму 21000 доларів США, строком до 22 вересня 2015 року. В забезпечення виконання кредитного договору між ним та відповідачем 22.09.2008 року було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобовязувався солідарно відповідати перед Банком за своєчасне та повне виконання зобовязань ОСОБА_4 за кредитним договором.

Проте, між Банком та ОСОБА_4 було укладено без його відома та погодження ОСОБА_5 договір №1 до кредитного договору від 30.12.2008 року, та ОСОБА_5 договір №2 до кредитного договору від 27.05.2009 року, чим було збільшено обсяг його відповідальності, як поручителя.

Просив визнати припиненим з 30 грудня 2008 року договір поруки від 22.09.2008 року, укладений між ВАТ „Родовід Банк (АТ „Родовід Банк) та ОСОБА_3, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

______________

Провадження № 22-ц/787/279/2016 Головуючий у 1 інстанції : Діонісьєва Н.М.

Доповідач : Григоренко М.П.

Рішенням Рівненського міського суду від 14 грудня 2015 року позов ОСОБА_3 до ПАТ „Родовід Банк, третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненим договору поруки задоволено повністю.

Визнано припиненим з 30 грудня 2008 року договір поруки № 52.3/АА-00005.8.2-3/П від 22 вересня 2008 року, укладений між ВАТ „Родовід Банк (АТ „Родовід Банк) та ОСОБА_3

Стягнуто з ПАТ „Родовід Банк на користь ОСОБА_3 243,60 грн. судового збору.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі ПАТ „Родовід Банк покликається на його незаконність, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи.

Зазначає, що рішенням Рівненського міського суду від 23.11.2010 року позовні вимоги Банку було задоволено та стягнуто із ОСОБА_4, ОСОБА_3 солідарно на користь АТ „Родовід Банк заборгованість по кредиту в розмірі 38824,40 доларів США, що по офіційному курсу НБУ становить 307031,12 грн. Розгляд даної справи відбувався за участю ОСОБА_3 та його представника, який визнав усі позовні вимоги і апеляційну скаргу на дане судове рішення не подавав.

Таким чином, про відповідні зміни до графіків погашення заборгованості позивач дізнався ще у 2010 році, а позовну заяву про припинення договору поруки подав лише у 2015 році, тому відповідачем було заявлено про застосування строків позовної давності. Проте, судом було проігноровано дану заяву.

Підставою для стягнення заборгованості з позивача був саме оспорюваний договір поруки № 52.3/АА-00005.8.2-3/П від 22 вересня 2008 року, що досліджувався судом та згідно рішення суду був дійсний на момент його винесення, а тому обставини дійсності договору поруки станом на 23.11.2010 року є встановлені у судовому рішенні та не підлягають повторному доказуванню, оскільки рішення суду набрало законної сили і позивачем не оскаржувалося.

Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про збільшення обсягу відповідальності поручителя, оскільки строк користування кредитними коштами, процентну ставку та штрафні санкції не були збільшені, а відбулось лише перенесення платежів за період із січня 2009 року по травень 2009 року на подальші періоди, зокрема, платежі по основній сумі боргу було зменшено за період з 10.01.2009 року по 10.05.2009 року з 250,00 доларів США на місяць до 0,00 доларів США на місяць.

Тому, місячний платіж був збільшений виключно за рахунок відсутності платежів протягом січня-квітня 2009 року, а тому необхідність внесення змін до договору поруки була відсутня. Поручителю було відомо про дані обставини, оскільки для прийняття Банком рішення про відстрочку у сплаті основної суми кредиту необхідні були фінансові документи позичальника та поручителя, і тому 30.12.2008 року на адресу Банку ними було направлено заяву про відсутність офіційних доходів.

14.05.2009 року ОСОБА_4 знову звернулася до Банку із заявою про надання відстрочки у сплаті основної суми боргу по кредиту терміном на 3 місяці, в звязку із втратою основного місця роботи. Банком було прийнято рішення про зменшення суми платежу по кредиту в розмірі 80%, строком до 01.09.2009 року, зокрема розмір платежів по основній сумі кредиту було зменшено у період з 12.07.2009 року по 10.09.2015 року з 260 доларів США до 52,14 доларів США. В звязку з цим місячний платіж знову був збільшений виключно за рахунок зменшення розміру платежів протягом червня-липня 2009 року, а тому необхідність внесення змін до договору поруки була відсутня. Поручитель 14.05.2009 року направив на адресу Банку заяву про відсутність офіційних доходів.

ОСОБА_5 угоди укладались виключно з метою перенесення строкових платежів по основній сумі кредиту та уникнення прострочення заборгованості. При цьому строк виконання договору, розмір основного боргу, розмір відсотків, графік сплати відсотків та будь-які інші умови основного договору не змінювались.

Внесення змін до основного зобовязання в частині перенесення чергових платежів по основній сумі кредиту на наступні періоди без збільшення строку користування кредитними коштами не призводить до збільшення відповідальності поручителя та не потребує внесення змін до договору поруки.

Судом помилково зроблено висновок щодо фактичного збільшення реальної відсоткової ставки по кредиту внаслідок змінення графіків погашення заборгованості, оскільки в рішенні відсутні будь-які посилання на докази по справі, розрахунки тощо.

Вважає, що вимога позивача про припинення договору поруки є безпідставною.

Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, а також вирішити питання щодо стягнення судових витрат.

В ході апеляційного розгляду справи представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник позивача просив відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повністю задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України та виходив із того, що в ході судового розгляду було встановлено факт збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, внаслідок укладення між позичальником ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 договорів від 30.12.2008 року та від 27.05.2009 року до кредитного договору від 22.09.2008 року, так як було змінено графік щомісячних платежів, в сторону збільшення їхнього розміру.

Проте, на переконання колегії суддів, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у звязку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

По справі дійсно встановлено, що між позичальником ОСОБА_4 та відповідачем 30.12.2008 року та 27.05.2009 року були укладені ОСОБА_5 договори до кредитного договору від 22.09.2008 року і було змінено графік щомісячних платежів, в сторону збільшення їхнього розміру.

Але, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи відповідача з приводу того, що вищевказані ОСОБА_5 договори до кредитного договору були укладені між Банком та Позичальником у звязку із тим, що до цього останньому відповідачем надавались відстрочки по сплаті обовязкових щомісячних платежів, а саме: в період з 10.01.2009 року по 10.05.2009 року, шляхом повного звільнення від сплати щомісячного платежу, в розмірі 250,00 доларів США та з 12.07.2009 року по 10.09.2015 року, шляхом зменшення щомісячного платежу з 260 доларів США до 52,14 доларів США, а тому збільшення розміру щомісячних платежів у наступних графіках відбувалось за рахунок додавання тих грошових сум, які Позичальник мав би сплатити відповідно до попереднього графіку, але сплата яких йому була Банком відстрочена, через незадовільний майновий стан ОСОБА_4

В ході апеляційного розгляду справи представник позивача не заперечував ту обставину, що збільшення розміру щомісячних платежів в наступних графіках, відповідно до укладених додаткових договорів до кредитного договору, відбулось у звязку із наданням Позичальнику ОСОБА_4 відстрочок по сплаті чергових платежів за кредитним договором, в період з 10.01.2009 року по 10.05.2009 року, шляхом повного звільнення від сплати щомісячного платежу, в розмірі 250,00 доларів США та з 12.07.2009 року по 10.09.2015 року, шляхом зменшення щомісячного платежу з 260 доларів США до 52,14 доларів США і його довіритель надавав Банку документи, які свідчили про його майновий стан на той час.

Звертаючись до суду із позовною заявою, позивач не надав суду будь-яких розрахунків, з яких би вбачалось, що внаслідок укладення між ПАТ „Родовід Банк та позичальником ОСОБА_4 додаткових договорів, дійсно відбулось реальне збільшення обсягу відповідальності позивача, як поручителя, виражене у вигляді загальної конкретної грошової суми, у співвідношенні між первісним графіком платежів та наступними графіками, з врахуванням наданих Позичальнику відстрочок.

Суд першої інстанції у своєму рішення також не вказав, на яку конкретну загальну грошову суму відбулось збільшення обсягу відповідальності поручителя, внаслідок укладення між ПАТ „Родовід Банк та позичальником ОСОБА_4 додаткових договорів до кредитного договору, а лише констатував збільшення розміру щомісячних платежів, без врахування причини цього збільшення.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно не було прийнято до уваги, що рішенням Рівненського міського суду від 23.11.2010 року вже були задоволені позовні вимоги ПАТ „Родовід Банк до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 щодо солідарного стягнення заборгованості по кредитному договору від 22 вересня 2008 року і останній у встановленому порядку це рішення не оскаржував з тих підстав, що з нього незаконно стягнуто заборгованість по кредиту, так як його порука була припинена ще із 30 грудня 2008 року, внаслідок укладення між ПАТ „Родовід Банк та позичальником ОСОБА_4 додаткових договорів до кредитного договору.

Щодо неповідомлення позивача, як поручителя, про розмір реальної процентної ставки за кредитним договором, то ця обставина також не може слугувати підставою для визнання поруки припиненою, оскільки по справі не встановлено, що відповідач взагалі змінював цю ставку протягом дії кредитного договору.

За таких обставин, на розсуд колегії суддів, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 має бути відмовлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства „Родовід Банк задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 14 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства „Родовід Банк, третя особа ОСОБА_4 про визнання припиненим договору поруки відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства „Родовід Банк 535 грн. 92 коп. в рахунок відшкодування судових витрат, повязаних із сплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Хилевич

ОСОБА_6