Ухвала суду № 55946818, 17.02.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

17 лютого 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого судді Григоренка М.П.,

суддів : Рожина Ю.М., Хилевича С.В.,

секретар судового засідання Вох В.С., за участю позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду від 21 грудня 2015 року в справі за ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору відчуження автомобіля недійсним, поділ спільного майна подружжя, визнання особистою приватною власністю окремого майна,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Сарненського районного суду від 21 грудня 2015 року клопотання позивача про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на автомобіль PEUGEOT EXPERT 2010 року випуску, номер кузова /VIN/VF3XSRHGHAZ007450 бордового кольору, д.р.н. ВК0120ВМ, який перебуває у володінні і користуванні ОСОБА_1 АДРЕСА_1

Заборонено відчуження автомобіля PEUGEOT EXPERT 2010 року випуску, номер кузова /VIN/VF3XSRHGHAZ007450 бордового кольору, д.р.н. ВК0120ВМ, який перебуває у володінні і користуванні ОСОБА_1 АДРЕСА_1

В поданій на ухвалу суду апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликається на її незаконність, через порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вказує, що він не був ознайомлений із заявою про забезпечення позову.

В позовній заяві ОСОБА_4 просить виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль PEUGEOT EXPERT 2010 року випуску, через що йому не зрозуміло, як у подальшому це зробить неможливим виконання рішення суду, у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_4

В оскаржуваній ухвалі не зазначено підстави для обрання такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на даний автомобіль, внаслідок чого судом не дотримано вимоги ч. 5 ст. 153 ЦПК України. Також в ухвалі не зазначено ні доказів, ні обставин, з якими суд повязував необхідність вжиття заходів забезпечення позову та відповідні посилання чи обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

_________________

Провадження № 22-ц/787/333/2016 Головуючий у 1 інстанції : Болотвіна Л.О. Доповідач : Григоренко М.П.

Крім того, заява ОСОБА_4 про забезпечення позову, не була оплачена судовим збором.

Із цих підстав просить скасувати ухвалу Сарненського районного суду від 21 грудня 2015 року та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4

В ході апеляційного розгляду справи позивач апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 не визнала та просила її відхилити.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до частини 3 статті 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до розяснень, які містяться у пунктів 2, 4 та 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що по справі заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору відчуження спірного автомобіля, щодо якого судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову, а також про визнання цього рухомого майна спільним майном подружжя та його поділ.

Доводи апеляційної скарги також не спростовують правильності висновків оскаржуваної ухвали, оскільки при її винесені суд першої інстанції належним чином врахував докази, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчився, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що фактично позивач не заперечує проти залишення автомобіля у його користуванні, а тому відсутні будь-які загрози щодо неможливості виконання судового рішення в майбутньому, на увагу не заслуговують, оскільки на даній стадії розгляду справи ще є невідомим, чи дійсно суд першої інстанції задовільнить вимоги позивача у такому вигляді, або остання не змінить свою позицію по цьому питанню в подальшому.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків оскаржуваної ухвали.

У звязку із викладеним, ухвала Сарненського районого суду від 21 грудня 2015 року підлягає залишенню без змін, як постановлена із додержанням вимог закону.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 110, 151, 218, 303, 307, 312, 313-314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Сарненського районного суду від 21 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий М.П. Григоренко

Судді : С.В. Хилевич

ОСОБА_5