Постанова № 55944505, 18.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2016 року Справа № 912/2579/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

представники сторін:

від позивача: Тараненко А.П., довіреність №3 від 04.01.2016 р., представник (була присутня в судовому засіданні 09 лютого 2016 року)

представники відповідача та третьої особи в судові засідання 26 січня 2016 року, 09 лютого 2016 року, 18 лютого 2016 року не з'явились, про час та місце судових засідань повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик", м. Кіровоград

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 листопада 2015 року у справі № 912/2579/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Кіровоград", м. Кіровоград

про стягнення 83 415,28 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25 листопада 2015 року (судова колегія у складі: головуючого колегії Вавренюк Л.С., суддів Змеул О.А., Колодій С.Б.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик", м. Кіровоград на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ шкоду, завдану дорожньо-транспортної пригодою в сумі 83 415, 28 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Господарський суд дійшов до висновку наявності вини працівника відповідача в результаті якої відбулась дорожньо-транспортна пригода, у зв'язку з чим пошкоджено три автотранспортні засоби і позивачем сплачено страхове відшкодування в повному обсязі.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик" його оскаржує на предмет невідповідності нормам процесуального та матеріального права, неповним дослідженням господарським судом обставин справи.

Апелянт посилається на те, що судом не з'ясовано причини здійснення позивачем передчасних страхових виплат, тим самим не дотримуючись виконання обов'язкових дій передбачених Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", таких як дослідження суттєвих об'єктивних даних про обставини дорожньо -транспортної пригоди і без отримання передбачених законом відомостей, які необхідні для прийняття обґрунтованого рішення про здійснення страхових виплат.

Відповідач вважає, що надану позивачем довідку про дорожньо -транспортну пригоду №57616567 не можна розцінювати як доказ по справі, оскільки в довідці відсутні відомості щодо розділу "ІІІ. Нявні недоліки утримання вулично -дорожньої мережі на місці ДТП:", а тому вона вважається не повністю оформленою.

На думку апелянта, суд помилково не прийняв до уваги встановлену законом презумпцію, що саме на позивача покладений обов'язок активно діяти по встановленню обставин настання страхового випадку, винної особи та доведенню складу цивільного правопорушення, а тому і надавати суду докази на спростування обґрунтованого твердження відповідача, яке позивачем не спростоване, про наявні суттєві обставини вчинення даної дорожньо -транспортної пригоди, які дають підстави стверджувати, що пошкодження транспортних засобів відбулося саме через наявні недоліки утримання вулично -дорожньої мережі на місці ДТП, через тривалі і сніжні опади та неналежне утримання вулично -дорожньої мережі на місці ДТП, дуже крутий і слизький крижаний схил дороги в напрямку руху автомобіля. За таких умов при виникненні обставин дії непереборної сили, діючи в умовах крайньої необхідності, водій відповідача діяв правомірно і його дії хоча і призвели до заподіяння шкоди майну, але за відсутності при цьому його вини, як особи, що заподіяла майнову шкоду.

Апелянт вважає, що судом при вирішенні спору неправомірно застосовані норми ст.ст.1172, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, тому що відповідач не завдав будь -якої фактичної шкоди безпосередньо позивачу. Вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню п.п.38.1 (а) п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому відповідальність, яка передбачена вказаною нормою Закону покладається лише на фізичну особу страхувальника або водія, тому що юридична особа за визначенням не може керувати транспортним засобом.

Також відповідач посилається на те, що судом порушено правила предметної і територіальної підсудності при вирішенні даного спору, оскільки в договорі страхування зазначено місце знаходження страховика м. Суми.

Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовити.

В судові засідання 26 січня 2016 року, 09 лютого 2016 року, 18 лютого 2016 року представник апелянта не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник третьої особи в судові засідання апеляційного господарського суду 26 січня 2016 року, 09 лютого 2016 року, 18 лютого 2016 року не з'явився, ухвали про призначення апеляційної скарги до розгляду та про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату направлялися за його місцезнаходженням м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 215. Як вбачається з матеріалів справи ухвалу суду від 24 грудня 2015 року про призначення апеляційної скарги до розгляду було повернуто на адресу суду поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.222-224), проте, поштове повідомлення №2552/16 від 29 січня 2016 року свідчить про отримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка-Кіровоград" 05 лютого 2016 року ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26 січня 2016 року про відкладення розгляду справи та обізнаність щодо дати наступного судового засідання, вказане підтверджується підписом на поштовому повідомленні повноважної особи підприємства (а.с.225).

Представник позивача в судовому засіданні 09 лютого 2016 року доводи апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи відкладався з 26 січня 2016 року до 09 лютого 2016 року. 09 лютого 2016 року в судовому засіданні оголошувалась перерва до 18 лютого 2016 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 27 травня 2014 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" (далі -страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик" (далі -страхувальник) було підписано поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/2882649 (далі -договір), предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу "ТАТА LРТ613", державний номер НОМЕР_1 (а.с.9).

11 лютого 2015 року по вул. Кооперативній в м. Суми відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю припаркованого транспортного засобу "Мерседес Бенц", державний номер № НОМЕР_2 поряд з автомобілем ОСОБА_4, припаркованого транспортного засобу "Шевролет Нива" державний номер НОМЕР_3 поряд з автомобілем водій ОСОБА_5, припаркованого транспортного засобу "Вольво S60" державний номер НОМЕР_4 поряд з автомобілем водій ОСОБА_6 та транспортного засобу "ТАТА LРТ613", державний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7.

Як вбачається з довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 57616567 відділу ДАІ з обслуговування м. Суми та постанов Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/1529/15-п від 26 лютого 2015 року та у справі № 592/2068/15-п від 11 березня 2015 року, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_7 Правил дорожнього руху, який перебував в стані наркотичного сп'яніння (а.с. 10-12).

Ковпаківським районним судом м. Суми встановлено вину ОСОБА_7 у скоєному правопорушенні та застосовано до нього адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік 6 місяців.

Через дорожньо -транспортну пригоду до позивача з вимогою про виплату матеріальних збитків звернулися власники пошкоджених автомобілів "Мерседес Бенц" держномер НОМЕР_2 ОСОБА_9, "Шивролет Ніва" державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_10, "Вольво S60" державний номер НОМЕР_4 ОСОБА_6

Розмір матеріальних збитків завданих власникам транспортних засобів підтверджується відповідними звітами від 20 лютого 2015 року №31-15 (а.с.17-31), від 03 березня 2015 року №45-15 (а.с.41-52), від 20 лютого 2015 року №28-15 (а.с.77).

Загальна сума виплати страхового відшкодування вказаним особам, виплаченого позивачем становить 83 415, 28 грн.

Господарським судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка - Кіровоград" (далі - ТОВ "Ласка - Кіровоград"), як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик" як орендарем укладено договір найму (оренди) транспортного засобу № 1-01/11 від 01 січня 2011 року, на підставі якого орендодавець передав, в орендар прийняв в строкове платне користування автомобіль марки ТАТА LРТ 613, державний номерний знак НОМЕР_5, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_6, технічний паспорт серії НОМЕР_7 (а.с. 79-80).

Згідно п. 1.2. договору найму (оренди) транспортного засобу № 1-01/11 від 01 січня 2011 року, метою передається в оренду з метою використання орендарем в господарській діяльності орендаря.

За п. 2.3. договору найму (оренди) транспортного засобу № 1-01/11 від 01 січня 2011 року орендар зобов'язаний, зокрема, самостійно та за власні кошти здійснювати обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на умовах, визначених законодавством України; самостійно нести відповідальність за дотримання техніки безпеки, протипожежної безпеки та охорони праці при використанні орендованого транспортного засобу.

Згідно п. 4.3. договору найму (оренди) транспортного засобу № 1-01/11 від 01 січня 2011 року, орендар зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу.

Орендодавцем на підставі акту приймання-передачі від 01 січня 2011 року було передано орендареві автомобіль марки ТАТА LРТ 613, державний номерний знак НОМЕР_5, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_6, технічний паспорт серії НОМЕР_7 (а.с. 81).

Наказом директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик" від 09 лютого 2015 року автотранспортний засіб марки ТАТА LРТ 613, державний номерний знак НОМЕР_5, шасі (рама, кузов) № НОМЕР_6, технічний паспорт серії НОМЕР_7 закріплено за водієм ОСОБА_7 (а.с.83).

Як вбачається з подорожнього листа вантажного автомобіля від 10-11 лютого 2015 року, виданий відповідачем, водієм автомобіля марки ТАТА LРТ 613, державний номерний знак НОМЕР_5 зазначено ОСОБА_11, який був допущений до управління автомобілем (а.с. 82).

Таким чином, на момент дорожньо-транспортної пригоди громадянин ОСОБА_7 працював у відповідача водієм та виконував відповідні трудові обов'язки.

Відносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

У відповідності до ст.1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

В силу ст.1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі -Закон), об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Приписами пп.38.1.1 (а) п.38.1. ст.38 Закону визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплати страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтею 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

У відповідності до ст.1187 Цивільного кодексу України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що шкода, яка завдана внаслідок дорожньо -транспортної пригоди в розмірі 83 415, 28 грн. підлягає стягненню з відповідача.

В спростування доводів апелянта апеляційний господарський суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.981 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.18 Закону України №85/96-ВР "Про страхування" факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Отже, страховий поліс №АІ/2882649 від 27 травня 2014 року є належним доказом укладення між позивачем та відповідачем договору страхування.

Відповідно до ст.1187 Цивільного кодексу України відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, навіть якщо ця особа безпосередньо не здійснювала експлуатації цього джерела.

Судом встановлено, що автомобіль марки ТАТА LPT 613 держномер НОМЕР_1 знаходився в користуванні (оренді) відповідача. Вина водія вказаного транспортного засобу ОСОБА_7 в скоєнні дорожньо -транспортної пригоди встановлена постановами Ковпаківського районного суду м. Суми у справі №592/1529/15-п від 26 лютого 2015 року та у справі №592/2068/15-п від 11 березня 2015 року (а.с.11-12).

З врахуванням приписів ст.1187 Цивільного кодексу України, п.п.38.1.1 (а) п.38.1 ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" доведення вини водія відповідача ОСОБА_7 в скоєнні дорожньо -транспортної пригоди, вважається правомірним пред'явленням даного позову до власника (орндаря) транспортного засобу, яким є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик".

Також слід зазначити, що з'ясування обставин скоєння адміністративного правопорушення, не є предметом дослідження у даній справі.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 24 липня 2015 року за №20924727 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик" знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, буд.215 (а.с.107-109), позовна заява подана до господарського суду Кіровоградської області за місцезнаходженням відповідача, отже встановлені ст.15 Господарського процесуального кодексу України правила територіальної підсудності справ господарського суду не порушені.

Господарський суд правомірно задовольнив заяву відповідача про відшкодування судових витрат на оплату послуг адвоката в сумі 6 000 грн., оскільки згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати на оплату послуг адвоката при задоволенні позову покладаються на відповідача.

З врахуванням викладеного, рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 листопада 2015 року відповідає діючому законодавству, судом повністю встановлено всі обставини справи, підстави для скасування рішення відсутні.

При поданні апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір в розмірі 1 376, 40 грн., проте сплаті підлягав судовий збір в розмірі 2 009, 70 грн. (1 827, 00 грн. 00 коп.) отже апелянтом не доплачено судовий збір в розмірі 633, 30 грн. За результатом перегляду рішення господарського суду від 25 листопада 2015 року з відповідача слід стягнути в дохід Державного бюджета України 633, 30 грн. недоплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 листопада 2015 року у справі № 912/2579/15 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик", м. Кіровоград залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка-Суми-Логістик" (м. Кіровоград, вул. В. Терешкової, 215, код ЄДРПОУ 37426648) в дохід Державного бюджету України 633 грн. 30 коп. судового збору. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Кіровоградської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя Г.К. Дмитренко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 19.02.16 р.)