Постанова № 55943969, 15.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2016 р.Справа № 915/1255/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників процесу: Від ПАТ «Дельта Банк» Богатиря К.В. Аленіна О.Ю., Жекова В.І. Герасименко Ю.С. Биковський Д.Ю., довіреність № б/н, дата видачі: 04.01.16 розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»на ухвалу господарського суду Миколаївської області від01.12.2015р. у справі№ 915/1255/14 /суддя Ткаченко О.В./за заявою кредитора до боржника ЛіквідаторОСОБА_11 Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» Черепенко В.Р.пробанкрутство ВСТАНОВИВ:

16.07.2015р. до господарського суду Миколаївської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з поточними вимогами до боржника, в якій заявник просить визнати вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», що виникли під час проведення процедури банкрутства в загальному розмірі 5 480 815,37грн.; внести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в розмірі 2 044 658,32грн.; внести до шостої черги реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які не забезпечені заставою в розмірі 3 436 157,05грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. відмовили в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»; відхилили поточні грошові вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в загальному розмірі 5 480 815,37грн.

Не погоджуючись з даною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» подало апеляційну скаргу, відповідно до якої скаржник просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. по справі № 915/1255/14 та визнати поточні грошові вимоги АТ «Дельта Банк» в повному обсязі - 5 480 815,37грн.

Як на підставу викладених у скарзі вимог апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального та процесуального права.

15.01.2016р. Одеським апеляційним господарським судом (у складі колегії суддів: головуючий - Богатир К.В., судді - Аленін О.Ю., Жеков В.І.) прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. та призначено до розгляду на 01.02.2016р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2016р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів та розгляд справи відкладено на 15.02.2016р.

Розглянувши матеріали даної справи, Одеський апеляційний господарський суд встановив наступне:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2014р. було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 28.12.2014року, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича.

На виконання вимог ухвали суду з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, 05.09.2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 8498 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Дісент Груп».

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015р. за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп».

Постановою господарського суду Миколаївської області від 28.05.2015р. боржника - ТОВ «Дісент Груп» було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича.

На виконання вимог постанови на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 28.05.2015 за № 18546 було здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ТОВ «Дісент Груп» банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором у справі арбітражного керуючого Черепенка Віктора Руслановича.

16.07.2015р. до господарського суду Миколаївської області надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з поточними вимогами до Боржника, в якій заявник просить:

- визнати вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп», що виникли під час проведення процедури банкрутства, в загальному розмірі 5 480 815,37грн.;

- внести до четвертої черги реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в розмірі 2 044 658,32грн.;

- внести до шостої черги реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які не забезпечені заставою в розмірі 3 436 157,05грн.

Як свідчить подана кредитором заява та розрахунки заборгованості за кредитними договорами № 11203383000 від 23.08.2007р., № 11402954000 від 09.10.2008р., № 11408749000 від 07.12.2007р., № 11311175000 від 06.03.2008р., заявник просить визнати поточні вимоги за період з 05.09.2014 по 28.05.2015 в загальній сумі 5 480 815,37грн., у тому числі:

1) за кредитним договором № 11203383000 від 23.08.2007р.:

- 82 466,45швейцарських франків, що становить еквівалент 1 824 555,03грн. сума боргу за відсотками;

- 3 113 739,42грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 272 682,17грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

2) за кредитним договором № 11402954000 від 09.10.2008р.:

- 38 934,96грн. - сума боргу за відсотками;

- 24 548,41грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 5 680,68грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів;

- 1 651,20грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту;

- 346,70грн. - сума 3% річних від суми прострочених відсотків.

3) за кредитним договором № 11408749000 від 07.12.2007р.:

- 12 653,53грн. - розмір нарахованих відсотків за кредитом;

- 15 530,53грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 1 865,19грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів;

- 1 044,63грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту;

- 113,96грн. - сума 3% річних від суми прострочених відсотків.

4) за кредитним договором № 11311175000 від 06.03.2008р.:

- 152 867,90грн. - розмір нарахованих відсотків за кредитом;

- 1 878,00грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 232,65грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів;

- 11 113,70грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту;

- 1 376,71грн. - сума 3% річних від суми прострочених відсотків.

Ухвалою від 15.01.2016р. Одеський апеляційний господарський суд зобов'язав господарський суд Миколаївської області надати Одеському апеляційному господарському суду матеріали справи щодо розгляду заяви ПАТ «Дельта банк» з конкурсними вимогами до боржника (заява кредитора з усіма додатками, ухвали суду за результатами розгляду кредиторських вимог).

29.01.2016р. до Одеського апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали від 15.01.2016р. господарським судом Миколаївської області направлено матеріали справи з конкурсними кредиторськими вимогами ПАТ «Дельта Банк».

Із вказаних матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015р. господарським судом:

1) по кредитному договору № 11203383000 від 23.08.2007р.:

- відхилено вимоги кредитора щодо визнання відсотків за користування кредитними коштами з період з 18.12.2011 по 03.09.2014 в розмірі 427 107,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 складало 5 814 512,23 грн., а також відповідно і вимоги щодо визнання пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 в сумі 38 888,42 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 складало 529 414,89 грн.

- відхилено вимоги кредитора щодо визнання пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 05.03.2014 по 03.09.2014 в розмірі 60 780,63 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становило 827 448,65 грн.

- визнано кредиторські вимоги в сумі 620 738,25 швейцарських франків - боргу за тілом кредиту, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 становило 8 450 538,11грн.

2) по кредитному договору № 11402954000 від 09.10.2008р.:

- кредиторські вимоги визнано на загальну суму 103 420,18грн. (борг 76 800,00грн. + пеня 7 369,64грн. + відсотки 19 250,54грн.)

- відхилено грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» в загальній сумі 214 167,10 грн.

3) по кредитному договору № 11408749000 від 07.12.2007р.:

- заявлені кредиторські вимоги в загальній сумі 182 526,56 грн. відхилено у зв'язку з їх недоведеністю матеріалами справи.

4) по кредитному договору № 11311175000 від 06.03.2008р.:

- відхилено кредиторські вимоги в загальній сумі 1 846 727,70 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.09.2015р. ухвалу господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015р. у справі №915/1255/14 в частині розгляду кредиторських вимог ПАТ «Дельта Банк» залишено без змін.

Як встановлено ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015р. у даній справі, 08.12.2011р. між ПАТ «Укрсиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «Укрсиббанк» передає ПАТ «Дельта банк» право вимоги за кредитними та забезпеченими договорами, які зазначені у Додатку № 1 (перелік прав вимоги за кредитами).

Відповідно до п.2.1. Договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011р. продавець погодився продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погодився придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі.

При цьому «під правом вимоги за кредитами» за п.1. цього договору розуміються всі права вимоги продавця в якості кредитодавця по відношенню до позичальника в якості позичальників стосовно кредитів за відповідними кредитними договорами (включаючи в залежності від випадку, усі права, повноваження та гарантії відшкодування за ними, у кожному випадку, існуючі або майбутні, надані продавцеві або на користь продавця в якості кредитодавця та такими кредитними договорами), а також права вимоги продавця по відношенню до осіб, що надають забезпечення, за відповідними Договорами забезпечення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора, у тому числі, і за кредитними угодами №11408749000 від 07.12.2007р., №11203383000 від 23.08.2007р., №11311175000 від 06.03.2008р., №11402954000 від 09.10.2008р., укладеними між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» (надалі за текстом - Позичальник/Боржник).

Згідно заяви ПАТ «Дельта Банк», наданої суду 16.07.2015р., заявник просить визнати вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедури банкрутства:

1) По кредитному договору №11203383000 від 23.08.2007р.:

- 82 466,45швейцарських франків, що становить еквівалент 1 824 555,03грн. сума боргу за відсотками;

- 3 113 739,42грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 272 682,17грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

23.08.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» було укладено Кредитний договір №11203383000, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 700 320,00 швейцарських франків, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути Банку кредит в іноземній валюті в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток № 1 до договору), але не пізніше 23.08.2018р., а також сплачувати проценти за користування кредитними коштами у в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 9.5 цього договору строк його дії встановлюється з дати його укладання і до повного погашення суми кредиту, сплати процентів, комісії та пені у разі її нарахування.

Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010р. у справі № 2-632/10 позов Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дісент груп», ОСОБА_9, ОСОБА_10 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором було задоволено, стягнено на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість в сумі 5 463 747,27грн. (пять мільйонів чотириста шістдесят три тисячі сімсот сорок сім гривень 27 копійок), держмито в розмірі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 5 465 567 гривень 27 копійок.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва у справі №2609/28725/12 замінено сторону у ВП №24734492 з ПАТ «Укрсиббанк» на правонаступника АТ «Дельта Банк».

Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у місті Києві від 14.06.2013 (ВП №24734492) замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «Укрсиббанк» на правонаступника АТ «Дельта Банк».

У відповідності до ухвали суду від 19.03.2015р. судом по кредитному договору № 11203383000 від 23.08.2007р. конкурсні кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» визнані судом на суму 620 738,25 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014р. становить 8 450 538,11грн. та відхилено вимоги кредитора щодо визнання відсотків за користування кредитними коштами за період з 18.12.2011р. по 03.09.2014р. в розмірі 427 107,73 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014 складало 5 814 512,23 грн., а також відхилено вимоги щодо визнання пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 05.03.2014р. по 03.09.2014р. в сумі 38 888,42 швейцарських франків, що за курсом НБУ станом на 03.09.2014р. складало 529 414,89грн.

Посилаючись, що боржник і надалі порушує умови кредитного договору, кредитором на суму заборгованості за тілом кредиту 620 738,25 швейцарських франків за відсотковою ставкою 17,98% були нараховані відсотки за користування кредитними коштами за період з 05.09.2014р. (з наступного дня після порушення справи про банкрутство) по 28.05.2015р. в загальному розмірі 82 466,45швейцарських франків, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16.07.2015року склало 1 824 555,03грн. (розрахунок заборгованості а.с. 6).

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно п. 1.3.2. кредитного договору № 11203383000 від 23.08.2007р., за користування кредитними коштами понад встановлений Договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення кредиту, у разі наявності такого графіку) процентна ставка встановлюється у розмірі 17,98% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором.

П. 1.3.4. кредитного договору № 11203383000 від 23.08.2007р. передбачає, що нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно - правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього Договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2., 1.3.3., 9.2. Договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність Банку відповідно до умов Договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або п.п. 1.3.3., 9.2. Договору.

Відповідно до п. 1.3.5. кредитного договору № 11203383000 від 23.08.2007р., Позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 10 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. Сторони погодили, що в разі повернення до Банку всієї суми кредиту Позичальник не пізніше дати повного повернення кредиту зобов'язується сплатити Банку суму таких нарахованих процентів.

Частина 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи не містять жодних доказів погашення заборгованості по кредитному договору № 11203383000 від 23.08.2007р. у розмірі 620738,25 швейцарських франків (за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010р. у справі № 2-632/10).

Розрахунок відсотків за період з 05.09.2014р. по 28.05.2015р. проведений ПАТ «Дельта Банк» перевірено судом, такий розрахунок здійснено заявником арифметично вірно, у відповідності до приписів законодавства та умов Договору.

Крім того, кредитором у відповідності до розрахунку заборгованості (а.с. 6) було нараховано пеню за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.11.2014р. (після порушення справи про банкрутство) по 28.05.2014р. в розмірі 3 113 739,42грн., а також пеню за несвоєчасне повернення відсотків за період з 27.11.2014р. (після порушення справи про банкрутство) по 28.05.2015р. в сумі 272 682,17грн.

Пункт 7.1. кредитного договору № 11203383000 від 23.08.2007р. передбачає, що за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом «факт/360» (метод «факт/360» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 статті 611 ЦК України).

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Але у даному випадку, сторони у договорі встановили такий порядок нарахування пені, який не обмежує сам період нарахування 6-ти місячним строком. Тому пеня на прострочені грошові зобов'язання за кредитом та відсотками може нараховуватися по день їх фактичного виконання позичальником.

У пункті 1 частини другої статті 258 ЦК України зазначено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

У даному випадку сторони не встановили у договорі іншого строку позовної давності. Що стосується правомірності застосування позовної давності до нарахованої пені, то позовна давність застосовується в один рік від 27.11.2014р. і далі від кожного дня нарахованої пені, тому закінчується вказаний строк 27.11.2015р. і далі по 28.05.2016р. Заява була подана кредитором до господарського суду 13.07.2015р. (поштовий штамп на конверті), тобто в межах встановленого законом річного строку позовної давності. В даному випадку висновки суду першої інстанції щодо пропуску позовної давності для вимог заявника за договором № 11203383000 від 23.08.2007р. є помилковими.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.11.2014р. по 28.05.2014р., а також пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р. проведений ПАТ «Дельта Банк» перевірено судом, такий розрахунок здійснено заявником арифметично вірно, у відповідності до приписів законодавства та умов Договору.

Ліквідатором надано повідомлення від 28.09.2015 № 01-34/142, зі змістом якого він не визнає поточні кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» та вказує, що кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском передбаченого ст.ст. 257, 266 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

Посилання ліквідатора на пропуск ПАТ «Дельта Банк» трирічного строку позовної давності суд вважає необґрунтованим, оскільки:

- рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010р. у справі № 2-632/10 стягнуто з боржника заборгованість у розмірі 620 738,25 швейцарських франків;

- винесення судом рішення щодо стягнення суми основного боргу за договором не зупиняє нарахування Банком відсотків, оскільки згідно закону наявність судового рішення не є підставою для припинення грошового зобов'язання як по кредиту, так і по процентам за кожен місяць простроченої плати користування кредитом;

- кредит у розмірі 620 738,25 швейцарських франків (за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02.02.2010р. у справі № 2-632/10) за даним договором не повернутий, тому Банком правомірно нараховано відсотки за період з 05.09.2014р. по 28.05.2015р. Як видно з розрахунку, перший період нарахування вказаний 05.09.2014-30.09.2014, тобто трирічний строк позовної давності для вимог щодо сплати відсотків за вказаний період становить жовтень 2017р. й так далі до кінця розрахунку. Заява Банком подана до суду 16.07.2015р. тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Висновки суду першої інстанції про пропуск позовної давності щодо вимог за відсотками за договором № 11203383000 від 23.08.2007р. є помилковим.

2) По кредитному договору № 11402954000 від 09.10.2008р.:

- 38 934,96грн. - сума боргу за відсотками;

- 24 548,41грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 5 680,68грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів;

- 1 651,20грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту;

- 346,70грн. - сума 3% річних від суми прострочених відсотків.

09.10.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» (надалі за текстом - Позичальник/Боржник) було укладено Кредитний договір № 11402954000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 111 768,00 грн., а Позичальник, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015р. по даній справі конкурсні кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 09.10.2008р. № 11402954000 були визнані судом частково, на загальну суму 103 420,18 грн. (борг 76 800,00 грн. + пеня 7 369,64 грн. + відсотки 19 250,54 грн.), відхилено грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» в загальній сумі 214 167,10 грн.

Згідно п. 1.2.2. кредитного договору № 11402954000 від 09.10.2008р., Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути Банку кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 09.10.2013р. Позичальник зобов'язується повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 220,00грн. в день сплати ануїтетних платежів.

Як встановлено судом першої інстанції (в ухвалі від 19.03.2015р.) сума боргу за даним договором становить 76 800,00грн.

Пунктом 1.3.1. кредитного договору № 11402954000 від 09.10.2008р. передбачено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого строку кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 24,0% річних. По закінченню 30 (тридцяти) календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту та кожного наступного місяця кредитування, процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 10.2. даного Договору.

Відповідно до п. 1.3.1.1. кредитного договору, за користування кредитними коштами понад встановлений Договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми основного боргу на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника за Договором. Проценти нараховуються на прострочену суму основного боргу за підвищеною ставкою до моменту погашення такої заборгованості.

Таким чином, відповідно до п.1.2.2. договору позичальник у будь якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 09 жовтня 2013 року.

Позичальник зобов'язався повертати суму кредиту та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтетних платежів у розмірі 3 220,00 грн. в день сплати ануїтетних платежів.

День сплати ануїтетного платежу - це 09 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого позичальник зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж.

Таким чином, починаючи з 09 листопада 2008 року позичальник повинен був сплачувати кожного 09 числа календарного місяця по 3 220,00 грн. щомісячно.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно ч.3 ст.254 ЦК України триває у відповідне число останнього місяця строку.

Отже перебіг строку позовної давності починається від дня, коли боржник мав сплатити наступний щомісячний платіж, але не виконав свої зобов'язання за договором.

Як вказує кредитор, боржник продовжує порушувати умови кредитного договору, у зв'язку з чим має поточну заборгованість по відсоткам за період з 05.09.2014р. по 28.05.2015р. в сумі 38 934,96грн., по пені за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р. в сумі 24 548,41грн. нарахованій за несвоєчасне повернення кредиту, по пені за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р. в сумі 5 680,68грн. нарахованій за несвоєчасне повернення процентів. Крім того кредитором за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р. визначено три відсотки від суми простроченого кредиту в сумі 1 651,20грн., а також 346,70 грн. - три відсотки від суми прострочених відсотків.

Розглядаючи заявлені кредитором поточні вимоги, апеляційним господарським судом встановлено, що у відповідності до наданого розрахунку (а.с. 5), кредитором визначено відсотки, пеню, виходячи з суми простроченої заборгованості 109 779,03 грн.

Оскільки сума заборгованості за кредитним договором вже була розрахована господарським судом Миколаївської області під час розгляду конкурсних кредиторських вимог 19.03.2015р. та становить 76 800,00грн., колегією суддів апеляційного суду самостійно здійснено розрахунок відсотків, виходячи із суми простроченої заборгованості у розмірі 76 800,00грн.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Розрахунок відсотків здійснено за формулою, передбаченою в п. 1.3.3. договору, а саме: сума заборгованості х відсоткову ставку (яка становить відповідно до п. 1.3.1.1. договору 48%) х 30 (кількість днів прострочки) /360.

Відповідно до розрахунку відсотків, здійсненого самостійно колегією суддів апеляційного суду, сума боргу по відсоткам за період з 05.09.2014р. по 28.05.2015р. склала 27 238,40грн.

Пунктом 8.1. кредитного договору № 11402954000 від 09.10.2008р. передбачено, що у випадку порушення зобов'язання Позичальником в частині несплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено цим Договором, Банк має право вимагати від Позичальника сплатити пеню.

Пеня нараховується в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом «факт/365» (метод «факт/365» передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 365днів).

Оскільки Банком, при розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту здійснено розрахунок виходячи із суми заборгованості 109 779,03грн., колегією суддів здійснено власний розрахунок пені за формулою, передбаченою в п. 8.1. договору, а саме: сума заборгованості х подвоєну відсоткову ставку НБУ/365 х кількість днів періоду нарахування.

Відповідно до розрахунку пені за несвоєчасне повернення кредиту, здійсненого колегією суддів апеляційного суду, сума пені за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р. склала 17 173,76грн.

Також, колегією суддів відповідно до вищевказаної формули здійснено розрахунок пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р., яка склала 3 974,13грн.

Відповідно до заяви Банку про визнання поточних кредиторських вимог, заявником також нараховано 1 651,20грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегією суддів апеляційного суду самостійно здійснено розрахунок 3% річних, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, та виходячи із того, що сума заборгованості становить 76 800,00грн., а не 109 779,03грн. (як зазначено Банком в розрахунку, наданому до заяви), за період з 27.11.2014р. по 28.05.2015р., який становить 1 155,15грн.

Що стосується заявленої Банком заборгованості у розмірі 346,70 грн. - три відсотки від суми прострочених відсотків, колегія суддів апеляційного суду вважає, що дана заборгованість необґрунтована за задоволенню не підлягає, оскільки:

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму згідно з вимогами ст. 625 ЦК. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три проценти річних нараховуються на суму позики (основного боргу) без урахування вже нарахованих процентів за користування основним боргом (сумою позики, основним капіталом), якщо в договорі не встановлено інше. Три проценти річних від суми простроченої позики нараховуються від дня, коли сума позики мала бути повернена, до дня її фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, передбачених договором позики.

В разі неповернення позики у вказаний позикодавцем строк позикодавець має право нарахувати проценти, а у разі передбачення у договорі - штрафні санкції, на прострочену суму. При цьому стаття не вказує, з якого моменту можливе нарахування 3 % річних та штрафних санкцій, тому можна припустити, що 3 % річних та штрафні санкції будуть починатись нараховуватись з наступного дня після отримання позичальником вимоги позикодавця про дострокове повернення позики.

Таким чином, три проценти річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування вже нарахованих процентів за користування чужими грошовими коштами, якщо в обов'язкових для сторін правилах чи договорі немає прямої вказівки щодо іншого порядку нарахування процентів.

Умови договору № 11402954000 від 09.10.2008р. не передбачають нарахування 3% річних на прострочену суму кредиту з врахуванням простроченої суми процентів за користування кредитом.

Ліквідатором надано повідомлення від 28.09.2015 № 01-34/142, зі змістом якого він не визнає поточні кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» та вказує, що кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском передбаченого ст.ст. 257, 266 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

В ухвалі господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. вказано, що у судовому засіданні встановлено, що наданий суду розрахунок (а.с. 5) не дає змоги дійти до висновку щодо підстав та періоду виникнення простроченої суми боргу за кредитом в розмірі 109 779,03 грн., а відтак і щодо правомірності визначених кредитором відсотків та пені, з огляду на викладене суд вважає заявлені кредитором вимоги в сумі 38 934,96 грн. боргу за відсотками, 24 548,41 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5 680,68 грн. пені за несвоєчасне повернення процентів, 1 651,20 грн. - трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту, 346,70 грн. - трьох відсотків річних від суми прострочених відсотків за кредитним договором від 09.10.2008 за № 11402954000 недоведеними, матеріалами справи не підтвердженими, а тому не вбачає підстав для їх визнання.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки:

- розрахунок Банком дійсно зроблений виходячи із суму основного боргу 109 779,03грн., яка не відповідає матеріалам справи, оскільки як розраховано та визнано судом першої інстанції (ухвалою від 19.03.2015р.) сума боргу становить 76 800,грн.;

- період за який Банком нараховано проценти та пеню чітко вказаний в таблиці - розрахунку наданому до заяви про визнання поточних грошових вимог.

Таким чином, маючи усі необхідні данні для перевірки правильності розрахунків кредитора, суд першої інстанції з метою захисту порушеного права мав змогу самостійно здійснити розрахунок заборгованості по процентам та по пені за кредитним договором від 09.10.2008 за № 11402954000, що не було зроблено та привело до винесення незаконного рішення про відмову у визнанні кредиторських вимог.

Щодо посилань ліквідатора на пропуск ПАТ «Дельта Банк» трирічного строку позовної давності слід пояснити наступне:

- строк повернення кредиту зазначений в п. 1.2.2. договору, а саме не пізніше 09.10.2013р.;

- кредит у розмірі 76 800грн. за даним договором не повернутий, тому Банком правомірно нараховано проценти за період з 05.09.2014р. по 28.05.2015р. Як видно з розрахунку, перший період нарахування вказаний 05.09.2014-30.09.2014, тобто трирічний строк позовної давності щодо вимог про сплату відсотків за вказаний період становить жовтень 2017р. й так далі до кінця розрахунку. Заява Банком подана до суду 13.07.2015р. тобто в межах трирічного строку позовної давності;

- що стосується строку позовної давності відносно пені, то в даному випадку він згідно закону становить один рік, умовами договору цей строк не збільшувався. Нарахування пені починається з 27.11.2014р. і по 28.05.2015р., тому річний строк звернення кредитора до суду закінчується 27.11.2015р. і далі відповідно для кожного дня нарахування пені по 28.05.2016р. Заява про визнання поточних кредиторських вимог була подана в межах вказаного строку позовної давності.

Висновки суду першої інстанції про пропуск позовної давності є помилковими.

Також, колегія суддів зазначає, що:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.03.2015р. при розгляді конкурсних кредиторських вимог Банку, судом було зазначено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №11402954000 від 09.10.2008р. між Банком та майновим поручителем ТОВ «Дісент Груп» було укладено договори застави. Отже вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 09.10.2008р. № 11402954000 є забезпеченими майном боржника на суму 139 760,00грн. Згідно умов вказаних договорів застави заставою забезпечується виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, зокрема повернення кредитних коштів та сплата процентів за користування кредитом.

Тому, ухвалою від 19.03.2015р. кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором від 09.10.2008р. № 11402954000 визнані судом на загальну суму 103 420,18 грн., та відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 103 420,18 грн. внесені до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою.

Оскільки станом на день винесення ухвали 19.03.2015р. вартість заставного майна перевищувала суму заявлених конкурсних кредиторських вимог, залишилось заставного майна ще на суму 36339,82грн. (139760,00грн.-103420,18грн.=36339,82грн.) Тому колегія суддів дійшла висновку, що визнанні поточні вимоги Банку у сумі 27238,40грн. (відсотки) підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою.

3) По кредитному договору № 11408749000 від 07.12.2007р.:

- 12 653,53грн. - розмір нарахованих відсотків за кредитом;

- 15 530,53грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 1 865,19грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів;

- 1 044,63грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту;

- 113,96грн. - сума 3% річних від суми прострочених відсотків.

Як зазначено Банком в заяві з поточними вимогами, 07.12.2007р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» було укладено кредитний договір №11408749000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит, а Позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за кредитними коштами в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

При цьому, в підтвердження наявності боргу за цим кредитним договором кредитором надано розрахунок заборгованості (а.с. 4), згідно якого за період з 05.09.2014 по 28.05.2015 визначено відсотки в сумі 12 653,53 грн., за період з 27.11.2014 по 28.05.2015 вказано пеню за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 15 530,53 грн. та 1044,63 грн. - три відсотки річних за несвоєчасне повернення кредиту, за період з 27.11.2014 по 28.05.2015 визначено пеню за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 1 865,19 грн. та 113,96 грн. - три відсотки річних за несвоєчасне повернення відсотків.

Як зазначено в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р., ухвалами суду від 03.11.2015 кредитора було зобов'язано надати суду всі первинні документи, на які кредитор посилається, як на підставу заявлених вимог.

На виконання вимог ухвали кредитором було надано до суду копію договору овердрафта від 07.12.2007 № 279/12/07.03.

Як вбачається з наданого акту прийому-передачі від 19.08.2015 (а.с. 43), кредитору від ПАТ «УкрСиббанк» було передано договір овердрафта № 279/12/07.03 та кредитний договір № 11408749000.

Станом на день проведення судового засідання кредитор копії кредитного договору №11408749000 від 07.12.2007 не надав.

З огляду на викладене суд ухвалою від 01.12.2015р. визнав заявлені кредитором поточні вимоги за кредитним договором від 07.12.2007р. за № 11408749000 недоведеними, матеріалами справи не підтвердженими, а тому не вбачає підстав для їх визнання.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції оскільки:

Згідно акту приймання-передачі від 19.12.2011р. ПАТ «УкрСиббанк» передав (відступив) Права вимоги за кредитами ПАТ «Дельта Банк» (зазначені в додатку до цього акту), та ПАТ «Дельта Банк» прийняв Права вимоги за кредитами.

Додаток «Перелік Прав вимоги за кредитами» має вигляд таблиці, розділеної на колонки:

Колонка під № 1 - «Порядковий № кредитного договору згідно додатку»;

Колонка під № 2 - «№ кредитного договору»;

Колонка під № 3 - «№ кредитного договору (початковий)»;

Колонка під № 7 - «Назва Боржника (позичальника) за кредитним договором».

Під порядковим номером 10474 (в Колонці під № 1) вказано наступне:

Колонка під № 2 - 11408749000;

Колонка під № 3 - 279-12/07.03;

Колонка під № 7 - ТОВ «Дісент Груп».

Тому, колегія суддів підтримує в даній частині доводи Банку та вважає, що договір під № 11408749000, та договір під № 279-12/07.03 це один і той же договір, тільки в колонці № 3 вказано початковий номер кредитного договору, а в колонці № 2 - теперішній номер кредитного договору.

Однак колегія суддів апеляційного суду не визнає заборгованість Банку (яка складається с заборгованості по відсоткам, пені та 3% річних) за вказаним кредитним договором, оскільки:

Згідно п. 1.2. договору овердрафта № 279-12/07.03 від 07.12.2007р., Позичальник має можливість отримання овердрафта із дня складання та підписання Сторонами цього Договору по « 28» листопада 2008 року включно.

Пункт 2.1. означеного договору передбачає, що овердрафт надається Позичальникові із терміном погашення не пізніше 30 календарних днів із дня його видачі.

Матеріали справи № 915/1255/14 не містять доказів отримання овердрафта за зазначеним договором, нарахування відсотків за користування кредитними коштами, але якщо навіть припустити отримання коштів за даним договором, останнім днем надання овердрафту все одно буде 28.11.2008р., як це передбачено п. 1.2. договору, а останнім терміном повернення коштів за договором є 29.12.2008р.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому щодо повернення кредиту цей строк закінчується 30.12.2011р.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Ліквідатором надано повідомлення від 28.09.2015 № 01-34/142, згідно якого він не визнає поточні кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» та вказує, що кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав з пропуском передбаченого ст.ст. 257, 266 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності.

Доказів стягнення основної суми боргу за договором в судовому порядку або доказів звернення до суду із позовною заявою - господарському суду в межах справи про банкрутство не надано, документів, які б підтверджували переривання перебігу позовної давності (відповідно до ст. 264 ЦК України) матеріали справи також не містять.

Таким чином, за договором овердрафта № 279-12/07.03 від 07.12.2007р. сплив трирічний строк позовної давності щодо стягнення суми основного боргу.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що строк для визнання поточних кредиторських вимог Банку за період, вказаний у розрахунках по відсоткам, пені та 3% річних сплив, у зв'язку зі спливом позовної давності до основної вимоги.

4) По кредитному договору № 11311175000 від 06.03.2008р.:

- 152 867,90грн. - розмір нарахованих відсотків за кредитом;

- 1 878,00грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 232,65грн. - розмір пені за несвоєчасне повернення процентів;

- 11 113,70грн. - сума 3% річних від суми простроченого кредиту;

- 1 376,71грн. - сума 3% річних від суми прострочених відсотків.

06.03.2008р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» (далі за текстом - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дісент Груп» (надалі за текстом - Позичальник/Боржник) було укладено кредитний договір №11311175000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 950 000,00 грн., а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитними коштами в порядку і на умовах, визначених цим Договором.

Як вказує кредитор, оскільки боржник продовжує порушувати умови кредитного договору, у зв'язку з чим має заборгованість зі сплати відсотків за період з 05.09.2014 по 28.05.2015 в сумі 152 867,90 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.11.2014 по 28.05.2015 в сумі 1878,00 грн., трьох відсотків річних за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.11.2014 по 28.05.2015 в сумі 11 113,70грн., пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 27.11.2014 по 28.05.2015 в сумі 232,65 грн. та трьох відсотків річних за несвоєчасне повернення відсотків за період з 27.11.2014 по 28.05.2015 в сумі 1 376,71 грн.

Ухвалою суду від 19.03.2015 по даній справі було встановлено, що:

У відповідності до п. 1.2.2. кредитного договору сторони встановили обов'язок позичальника повернути кредит в повному обсязі в термін, не пізніше 04 березня 2011 року.

Згідно графіка погашення кредиту (Додаток № 1 до кредитного договору №11311175000 від 06.03.2008 року) кінцевою датою погашення чергової частину кредиту в сумі 26388,85 грн. вказано 07.02.2011 року.

Таким чином, 05 березня 2011 року розпочав перебіг загальний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами за кредитним договором №11311175000, який відповідно закінчився 05 березня 2014 року.

У відповідності до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 266 Цивільного кодексу України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За приписами ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ліквідатором у відповідності до наданого повідомлення від 28.09.2015 року заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Будь-які докази у матеріалах даної справи про те, що Банк звертався до суду за захистом свого порушеного права за вказаним кредитним договором у період до 05.03.2014р., відсутні, представник банку у судовому засіданні про наявність таких доказів не повідомив.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що станом на 13.07.2015р. - день звернення кредитора до суду з поточними грошовими вимогами, минув передбачений Цивільним кодексом України строк позовної давності щодо суми основного боргу, відсотків та пені, тому суд вважає необхідним відхилити заявлені поточні грошові вимоги за кредитним договором №11311175000 від 06.03.2008.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. підлягає частковому задоволенню, а ухвала господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. по справі № 915/1255/14 зміні, з викладенням її резолютивної частини в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 106 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 01.12.2015р. по справі № 915/1255/14 змінити, виклавши резолютивну частину вказаної ухвали в наступній редакції:

Визнати поточні грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 11402954000 від 09.10.2008р. в сумі 49 541,44грн., з яких:

- сума боргу за відсотками у розмірі 27 238,40грн. - підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів окремо, як забезпечені заставою;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 17 173,76грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів;

- пеня за несвоєчасне повернення процентів у розмірі 3 974,13грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів

- сума 3% річних від суми простроченого кредиту 1 155,15грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів.

В іншій частині у визнанні поточних грошових вимог ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 11402954000 від 09.10.2008р. в сумі 21 620,51грн. відмовити.

Визнати поточні грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11203383000 від 23.08.2007 року в сумі 5 210 976,62грн., з яких:

- сума боргу за відсотками у розмірі 1 824 555,03грн. - четверта черга задоволення вимог кредиторів;

- пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 3 113 739,42 грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів;

- пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 272 682,17грн. - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

Відхилити поточні грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором №11311175000 від 06.03.2008 р. в загальній сумі 167 468,96грн.

Відхилити поточні грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 11408749000 від 07.12.2007 р. в загальній сумі 31 207,84грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційні скарги на постанови (ухвали) апеляційного господарського суду подаються в порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ч. 3 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.Ю. Аленін

В.І. Жеков