Ухвала суду № 55943914, 01.12.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/19036/15-ц

Провадження № 2/521/7050/15

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 грудня 2015 року місто Одеса

СуддяМалиновського районного суду міста Одеси Мирончук Н.В., перевіривши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії «Укртанкер» про стягнення заробітної плати,-

В С Т А Н О В И В:

ДоМалиновського районного суду міста Одеси надійшов позовОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії «Укртанкер» про стягнення заробітної плати.

Відповідно до ч.1 статті 121 ЦПК України, суддя, після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 119 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогамст. 119-121 ЦПК України.

Так, згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування та перелік документів, що додаються до заяви та підтверджують зазначені обставини.

Як вбачається із змісту позовних вимог позивач звернувся до суду з позовною заявою, яка містить в собі вимоги, частина з яких підлягає розгляду в порядку позовного провадження, а частина в порядку наказного провадження.

Відповідно до статті 118 ЦПК України, позивач має право обєднати в одній заяві кілька вимог повязаних між собою.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 96 ЦПК України, за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати може бути видано судовий наказ.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 118 ЦПК України, позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 ЦПК України, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Проте, з поданої заяви та доданих до неї документів не вбачається, що позивач звертався до суду в порядку наказного провадження.

Відповідно до Постанови Пленуму ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», вимоги, за якими може бути виданий судовий наказ, передбачені статтею 96 ЦПК, підлягають судовому захисту, виключно у порядку наказного провадження, оскільки частиною третьою статті 118 ЦПК передбачено, що позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Крім того, не допускається одночасне звернення до суду із заявою про видачу судового наказу та предявлення позову про той самий предмет і з тих самих підстав.

Чинний ЦПК України передбачає процедуру наказного провадження, як особливу процедуру цивільного судочинства поряд із позовним та окремим провадженнями. За результатами розгляду цивільних справ у наказному провадженні, суд ухвалює судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наказне провадження, хоча і самостійний вид провадження цивільного судочинства, але не є альтернативою позовному провадженню. Чинне цивільне процесуальне законодавство не надає права заявнику обирати, за правилами якого провадження буде розглядатися його вимога наказного чи позовного провадження.

Існуючі правила наказного провадження змушують заявника діяти тільки поступово, тобто, якщо він звертається з вимогою, яка вказана у ст. 96 ЦПК в порядку позовного провадження, то суддя на підставі ч. 3 ст. 118 ЦПК може прийняти таку заяву лише в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

Наказне провадження - це самостійний вид провадження цивільного судочинства, що існує поряд із позовним і окремим провадженням, якому притаманна певна процесуальна форма, і має певні особливості.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звертається до суду з позовною заявою з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, але ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, не надає.

Суд зазначає, що процесуальним законодавством не передбачена можливість роз'єднання вимог, які розглядаються в порядку наказного провадження та вимог, які розглядаються в порядку позовного провадження.

Отже, позивачу необхідно надати докази щодо звернення ним до суду стосовно стягнення заробітної плати в наказному провадженні та докази щодо результатів вирішення його заяви, судом.

Суддя відкриває провадження у справі, на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі.

Оскільки, при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що позовну заяву подано позивачем без додержання вимогст.119 ЦПК України, згідно з частиною 1 статті 121 ЦПК України, є підстави для залишення заяви без руху, з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст., 119, 121 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної судноплавної компанії «Укртанкер» про стягнення заробітної плати, залишити без руху.

Позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів, з дня отримання зазначеної ухвали необхідно усунути недоліки позовної заяви.

Вказані документи необхідно надати, або надіслати, до суду, супровідним листом, з посиланням на номер справи, у кількості з урахуванням відповідачів по справі.

У разі невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута заявникові.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Мирончук