Постанова № 55943346, 09.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2015 р. Справа № 804/6170/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства «Ладо» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Ладо» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «Р» №0000052203, яким Малому приватному підприємству «Ладо» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 34462,50грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача за формою «В4» №0000042203, яким Малому приватному підприємству «Ладо» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 25763,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ «Донрозробка».

В письмових запереченнях на позов відповідач зазначив, що під час проведення перевірки, контролюючим органом було здійснено аналіз реалізованої та придбаної продукції у ТОВ «Донрозробка». За даними ІС «Архів податкової звітності» у серпні 2014р. ТОВ «Донрозробка» було придбано товар: вугілля камяне Ар (0-200), затяжка ж/б метиз М16.М24, послуга екскаватора, підвіс, провід, суміш Кнауф, труба, арматура, лист, швелер, лак, вікно, провід, кільце та реалізовано: вугілля камяне марки ПО-100, вугілля камяне АР (0-200). Таким чином, ТОВ «Донрозробка» протягом липня, серпня 2014р. вугілля марки АС (6-13) та АМ (13-25) не було придбано та реалізовано, що свідчить про придбання позивачем товару невідомого походження. Також позивачем не надано первинні документи, які підтверджували отримання, оприбуткування та використання вугільної продукції від ТОВ «Донрозробка» та зведених облікових реєстрів бухгалтерського обліку, а саме: карток складського обліку, калькуляційних карток, наказів про призначення матеріально відповідальних осіб, які повинні здійснювати прийом-передачу ТМЦ, довіреностей, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 10 (Основні засоби), 631 (Розрахунки з вітчизняними постачальниками), 311 (Рахунки в банку), 20 (Запаси), сертифікати якості отриманої продукції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2015р. здійснено заміну відповідача на належного - Західно-Донбаську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Позивач звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Частиною 6 статті 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За даних обставин суд, керуючись положеннями частини 6 статті 128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та доводи позовної заяви, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.12.2014р. відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000042203, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 25763,00грн. та податкове повідомлення-рішення № №0000042203 від 23.12.2014р., яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 34462,50 грн. (основний платіж 27570,00грн., штрафні (фінансові) санкції 6892,50грн.)

Вказані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі Акту від 05.12.2014р. № 293/04-10-22-03-19319879 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки МПП Фірми «Ладо» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Донрозробка» за період з 01.08.2014р. по 31.08.2014р.»

Перевіркою встановлено порушення п.44.1, п.44.6 ст.44, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено розмір податкового кредиту на загальну суму 53333,33грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності з п. 198.1, п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що 12.01.2014р. між ТОВ «Донрозробка» (Постачальник) та ТОВ «Ладо» (Покупець) укладено договір постачання вугільної продукції №7 предметом якого є зобовязання Постачальника передати вугільну продукцію у власність Покупця та зобовязання Покупця прийняти товар. Найменування, асортимент, строки постачання та кількість товару вказані в Специфікаціях, які є невідємною частиною договору. 01.08.2014р. на виконання умов договору між сторонами укладена Специфікація в якій сторони дійшли згоди на поставку на умовах постачання DAP вугілля марки АМ (13-25) в кількості 9тн. за ціною 1494,00грн., вугілля марки АС (6-13) в кількості 83,747тн. за ціною 1460,00грн., вугілля марки АС (6-13) в кількості 180тн. за ціною 727,50грн. 01.08.2014р., 04.08.2014р., 05.08.2014р. складені акти прийому-передачі вугільної продукції. Також була оформлена податкова накладна від 05.08.2014р. №7 на загальну суму 16135,26грн. (в т.ч. ПДВ-2689,21грн.), податкова накладна №6 від 04.08.2014р. на загальну суму 46860,74грн. (в т.ч. ПДВ-7810,12грн.), податкова накладна №5 від 04.08.2014р. на загальну суму 50808,00грн. (в т.ч. ПДВ-8468,00грн.), податкова накладна №4 від 04.08.2014р. на загальну суму 49056,00грн. (в т.ч. ПДВ-8176,00грн.) податкова накладна №3 від 01.08.2014р. на загальну суму 52380,00грн. (в т.ч. ПДВ-8730,00грн.), податкова накладна №2 від 01.08.2014р. на загальну суму 52380,00грн. (в т.ч. ПДВ-8730,00грн.), податкова накладна №1 від 01.08.2014р. на загальну суму 52380,00грн. (в т.ч. ПДВ-8730,00грн.). Оплата за товар здійснена на суму 320000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №225 від 05.08.2014р. Також позивачем були надані посвідчення якості на кожну партію вугілля, спеціальний дозвіл на користування надрами №3019 від 02.07.2013р. на видобування вугілля камяного шахтоділянка ТОВ «Донрозробка» на полі закритої шахти «Полтавська-Комсомольська №1» виданий ТОВ «Донрозробка», термін дії якого 10 років, а також ліцензія серія АВ №528281 від 02.04.2010р. на видобування корисних копалин ТОВ «Донрозробка», строк дії ліцензії з 01.04.2010р. - 01.04.2015р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Разом з тим, ст. 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому органи державної податкової служби України не позбавлені права та можливості вжити необхідних заходів у тому числі примусового характеру до порушника податкового законодавства контрагента позивача - ТОВ «Донрозробка» (анулювати реєстрацію платника ПДВ, донарахувати суму податку, звернутися до суду з позовом про скасування державної реєстрації тощо).

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах. Це саме стосується і перевірки платником податків намірів контрагентів щодо сплати ними державі податків.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобовязань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 128, 158-162, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «Р» №0000052203 від 23.12.2014р., яким Малому приватному підприємству «Ладо» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 34462,50грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за формою «В4» №0000042203 від 23.12.2014р, яким Малому приватному підприємству «Ладо» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 25763,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Малого приватного підприємства «Ладо» (код ЄДРПОУ 19319879) судовий збір в сумі 182,70грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1