Ухвала суду № 55941709, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Київ К/800/50462/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 по справі № 2а-224/12/1370.

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури»

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова

про скасування податкового повідомлення - рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року Відкритим акціонерним товариством «Науково-дослідний інститут побутової радіоелектронної апаратури» до суду заявлений позов про скасування податкового повідомлення - рішення від 19.10.2011 № 0011971510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 554 908,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012, залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013, позовні вимоги задоволено, скаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано.

Судові рішення вмотивовані перевіреними фактичними обставинами справи, які спростовують обґрунтованість зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування.

Не погодившись із судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена камеральна перевірка з питань виявлення арифметичних або методичних помилок у поданій платником податку на прибуток податковій декларації за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 06.10.2011 №2372/15-1/14311407.

Відповідно до висновків викладених в акті перевірки позивачем порушено вимоги пункту 150.1 статті 150 та пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України в наслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за II квартал 2011 року на 554 908,00 грн.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Так, з 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011 та згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись пунктом 22.4 пункту 22 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Згідно з п. 150.1 ст. 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункту 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень вбачається, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинних у цей період статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, позивачем правомірно в податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а тому, з огляду на зазначене, у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Мін доходів у Львівській області відхилити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013 по справі № 2а-224/12/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко