Ухвала суду № 55941017, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2016 р. м. Київ К/800/45733/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги:

1. Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»

2.Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року

у справі №804/5982/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» (надалі - ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (надалі - СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів, ГУДКС України у Дніпропетровській області)

про визнання дій незаконними та зобов'язання вичинити дії, -

встановив:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, поставлено питання про:

- повернення на розрахунковий рахунок суми переплати з податку на прибуток в розмірі - 140000000,00грн. в період з 14.06.2012 року до теперішнього часу та не поданні його для виконання до ГУДК України у Дніпропетровській області.

- зарахування суми з переплати з податку на прибуток в розмірі - 70000000,00грн. в рахунок сплати збору за використання води - 50000000,00грн. та орендної плати за землю в розмірі - 20000000,00грн. відповідно до поданих заяв - з 30.05.2012 року по 04.09.2012 року та не поданні висновків для виконання до ГДКС України у Дніпропетровській області.

- зарахування суми з переплати з податку на прибуток в розмірі - 60000000,00грн. в рахунок сплати збору за використання води - 40000000,00грн. та орендної плати за землю в розмірі - 20000000,00грн. відповідно до поданих заяв - з 25.09.2012 року по 07.12.2012 року та не поданні висновків для виконання до ГУДКС у Дніпропетровській області.

- зарахування суми з переплати з податку на прибуток в розмірі - 50000000,00грн. в рахунок сплати збору за використання води - 30000000,00грн. та орендної плати за землю в розмірі - 20000000,00грн. відповідно до поданих заяв - з 02.08.2013 року до теперішнього часу та не поданні висновків для виконання до ГУДКС України у Дніпропетровській області.

- стягнути з Державного бюджету України, шляхом їх безспірного списання, на користь ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» суму переплати з податку на прибуток в розмірі - 191578944,82 грн.

- зобов'язати ГУДКС України у Дніпропетровській області здійснити безспірне списання з Державного бюджету України на користь ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» суму переплати з податку на прибуток в розмірі - 191578944,82 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів щодо не підготовки висновків та не поданні їх для виконання до ГУДКС України у Дніпропетровській області: про повернення на розрахунковий рахунок суми переплати з податку на прибуток в розмірі - 140000000,00грн. в період з 14.06.2012 року по теперішній час; про зарахування суми з переплати з податку на прибуток в розмірі - 70000000,00грн. в рахунок сплати збору за використання води - 50000000,00грн. та орендної плати за землю в розмірі - 20000000,00грн. відповідно до поданих заяв - з 30.05.2012 року по 04.09.2012 року; про зарахування суми з переплати з податку на прибуток в розмірі - 60000000,00грн. в рахунок сплати збору за використання води - 40000000,00грн. та орендної плати за землю в розмірі - 20000000,00грн. відповідно до поданих заяв - з 25.09.2012 року по 07.12.2012 року; про зарахування суми з переплати з податку на прибуток в розмірі - 50000000,00грн. в рахунок сплати збору за використання води - 30000000,00грн. та орендної плати за землю в розмірі - 20000000,00грн. відповідно до поданих заяв - з 02.08.2013 року по теперішній час. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» суму переплати з податку на прибуток в розмірі - 191578944,82 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2015 року рішення суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги, заявлені за період до 25.09.2013 року залишено без розгляду. Позов задоволено частково. Зобов'язано СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів розглянути заяви позивача, подані після 25.09.2013 року у відповідності до ст.43 Податкового кодексу України.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Також до суду касаційної інстанції звернувся відповідач, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок 05.05.2011 року позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за 2010 рік, у зв'язку з чим податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань правильності нарахування податку на прибуток за 2010 рік з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за 2010 рік, за наслідками якої складено акт №885/08-02/3-05393056 від 20.05.2011 року.

Під час проведення перевірки встановлено, що платником податку подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявленої помилки за 2010 рік та визначено переплату у сумі 162096301грн. Проте, податковий орган встановив порушення позивачем п.16.2 ст.16, п.10.1 ст.10, п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при заповненні р.7 Уточнюючого розрахунку, внаслідок чого необґрунтовано збільшено переплату по особовому рахунку з податку на прибуток на 25307487грн.

За даними податкового органу платник може відкоригувати податкове зобов'язання уточнюючим розрахунком тільки в межах нарахованої суми - 136788814,00грн.

Позивачем здійснено платежі з податку на прибуток до Державного бюджету України через ГУДКС України в Дніпропетровській області:

30.01.2012 року в розмірі - 1388552,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 15864 від 30.01.2012 року, № 15853 від 30.01.2012 року;

20.02.2013 року в розмірі - 5000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.02.2013 року по платіжному дорученню № 855 від 20.02.2013 року;

23.08.2013 року в розмірі - 32000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.08.2013 року по платіжному дорученню № 6817 від 23.08.2013 року; 28.03.2013 року в розмірі - 8500000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 28.03.2013 року по платіжному дорученню № 2143 від 28.03.2013 року;

27.09.2013 року в розмірі - 32000000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 27.09.2013 року по платіжному дорученню № 391 від 27.09.2013 року; 30.01.2014 року в розмірі - 20154993,98 грн., що підтверджується банківською випискою від 30.01.2014 року по платіжному дорученню № 1082 від 30.01.2014 року.

На підставі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року по справі № 2а/0470/178/11 СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів було поновлено на особовому рахунку позивача раніше списану суму з податку на прибуток в розмірі - 17544002,40 грн. та 21.09.2013 року на підставі постанови Вищого адміністративного суду України від 10.03.2011 року по справі № 2а-8280/08/0470 (К-25831/10) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.04.2011 року по справі №К-25831/10 було поновлено на особовому рахунку позивача раніше списану суму податку на прибуток в розмірі - 454515,61 грн.

Крім того, актом звірки №6536-20 від 23.01.2014р. СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів підтверджено суму переплати з податку на прибуток в розмірі 191628444,82грн.

Протягом 2012, 2013 та 2014 років ПАТ «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» подавав до СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську МГУ Міндоходів заяви про повернення на розрахунковий рахунок коштів та перекид суми з переплати з податку на прибуток в рахунок сплати інших зобов'язань.

Однак, грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача повернуті не було та не було здійснено перекид сум переплати з податку на прибуток в рахунок сплати інших податків та зборів.

Надаючи оцінку обставинам у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з неповного з'ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.

Згідно з пп.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань врегульовано статтею 43 Податкового кодексу України, згідно п.43.1 якої помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п.43.3 ст. 43 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Згідно п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За змістом пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату

Таким чином, переплата податку виникає з моменту фактичної сплати суми коштів до відповідного бюджету.

Отже, повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань здійснюється з урахуванням строків давності, визначених п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

Проте, суди першої та апеляційної інстанцій вищезазначене залишили поза увагою та не встановили, чи має позивач право на повернення заявленої суми коштів, з урахуванням строків давності, встановлених п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України.

При цьому, судам необхідно встановити, в якому податковому періоді у позивача виникло завищення податкових зобов'язань з податку на прибуток, що слугувало передумовою настання факту переплати (помилковій сплаті грошових зобов'язань), момент настання якого також підлягає встановленню.

До того ж, в матеріалах справи відсутні розрахунки щодо порядку нарахування та сплати позивачем зобов'язань з податку на прибуток у спірний період, внаслідок чого виникла переплата з податку на прибуток.

Отже, вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи судам попередніх інстанції необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу, який міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Крім того, для достовірного та повного встановлення обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи по суті необхідні спеціальні знання, проте судами не було розглянуте питання про доцільність призначення відповідної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст.69 КАС України).

Виходячи з положень ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2015р. відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Євраз-Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського» та Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - скасувати та направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів судовий збір в сумі 5846,40 (п'ять тисяч вісімсот сорок шість грн. 40 коп.), отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун