Ухвала суду № 55941000, 02.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2016 року м. Київ К/800/44925/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 червня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року

у справі №826/5311/15

за позовом Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області)

до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - ПАТ «Укрнафта»)

про зупинення видаткових операцій, -

встановив:

ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ПАТ «Укрнафта», в якому поставлено питання про зупинення видаткових операцій на рахунках у банківських установах, що обслуговують платника, до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або складення акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10.06.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2015р., в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, згідно з довідкою ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській від 23.03.2015р. №14/9/25-010 станом на 18.03.2015р. по ПАТ «Укрнафта» обліковується податковий борг із плати за користування надрами у розмірі 47009642,97 грн.

09.10.2014р. ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області направлено ПАТ «Укрнафта» податкову вимогу форми «Ю» від 01.10.2014р. №1090-25 на суму податкового боргу у розмірі 14598352,63 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу № 2034 від 02.10.2014р. №2034/9/25-010.

Матеріали справи також містять: копію акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим від 11.03.2015р. № 1, складеного податковим керуючим Гладун Т.С., згідно з яким підтверджено факт перешкоджання ПАТ «Укрнафта» виконанню повноважень, визначених Податковим кодексом України, зокрема платником відмовлено у наданні активів для опису у податкову заставу; копію акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 11.03.2015р. № 1, складеного податковим керуючим Гладун Т.С., відповідно до якого податковий керуючий підтверджує, що ПАТ «Укрнафта» за наявності законодавчих підстав відмовив у здійсненні опису майна у податкову заставу та/або не надав документи, необхідні для такого опису.

На обох згаданих актах представником відповідача зазначено про заперечення проти них з мотивів відсутності правових підстав для здійснення опису майна у податкову заставу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до положення пп. 20.1.32 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право: звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Відповідно, податковий орган має право звернутись до суду з позовом про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків виключно у разі встановлення ним обставин перешкоджання платником податків виконанню податковим керуючим визначених Податковим кодексом України повноважень.

Так, згідно з п. 91.1 ст. 91 Податкового кодексу України, керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

При цьому, повноваження податкового керуючого передбачені п. 91.3 ст. 91 Податкового кодексу України, відповідно до якого податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктом 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківськійобласті є контролюючими органом за місцем реєстрації ПАТ «Укрнафта» та, що податковий керуючий Гладун Т.С. є посадовою особою та призначений саме наказом ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Гладун Т.С. призначена податковим керуючим ПАТ «Укрнафта» наказом Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 02.02.2015р. № 39 «Про призначення податкового керуючого та закріплення СГ - божників за податковим керуючим», тобто податковий керуючий Гладун Т.С. є посадовою особою Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області.

В свою чергу, Долинська ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області не є позивачем у справі, адже останнім являється ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській. При цьому, належним чином засвідченої копії наказу про призначення позивачем податковим керуючим ПАТ «Укрнафта» Гладун Т.С. матеріали справи не містять.

Таким чином, зазначені вище обставини не є перешкоджанням ПАТ «Укрнафта» податковому керуючому ДПІ у Косівському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області виконувати покладені на нього обов'язки.

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015р., у справі №826/14102/14 за позовом ПАТ «Укрнафта» до Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу встановлено, що ПАТ «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390) перебуває на обліку як платник податків у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

При цьому, судами було встановлено, що оскільки платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин є ПАТ «Укрнафта», що отримало спеціальні дозволи на користування надрами, призначати такому платнику податків податкового керуючого має контролюючий орган за місцем реєстрації такої юридичної особи, що свідчить про те, що право щодо призначення податкового керуючого/податкових керуючих відповідачу у зв'язку з виникненням податкового боргу саме з плати за користування надрами належить до повноважень виключно Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників.

Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно, встановлені під час розгляду адміністративної справи №826/14102/14 обставини свідчать про відсутність у позивача (його службових та посадових осіб) повноважень податкового керуючого ПАТ «Укрнафта».

Враховуючи встановлені під час розгляду даної справи обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Приймаючи до уваги те, що сплату судового збору ухвалою суду від 23.10.2015р. відстрочено до ухвалення судового рішення по суті, несплачена сума судового збору підлягає стягненню.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Косівському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області судовий збір в сумі 87,70 (вісімдесят сім грн. 70 коп.), отримувач УДКCУ у Печерському районі, рахунок отримувача 31210255700007, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету 22030005 «Судовий збір» (Вищий адміністративний суд України, 075).

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун