Постанова № 559407, 12.02.2007, Харківський апеляційний господарський суд

У К Р А Ї Н А

Харківський апеляційний господарський суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 5 лютого 2007 року Справа № АС-41/81-06

Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого судді Погребняка В.Я.,

судді Гончар Т.В.,

судді Кравець Т.В.,

при секретарі -Андросовій О.В.

за участю представників сторін:

 позивача - Жерновнікова С.О. - довіреність №б/н від 31.12.2005 р.

відповідача - Новікової М.О. (довіреність №18/10/10-025 від 09.01.2007 р.), Москаленко О.В. (довіреність №1915/10/10-027 від 26.04.2006 р.)

розглянувши заяву та апеляційну скаргу Комунального підприємства охорони здоров*я Центральна районна аптека № 69 (вх. №3926Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № АС-41/81-06

за позовом Комунального підприємства охорони здоров*я Центральна районна аптека № 69, с. Дворічна Дворічанського району Харківської області

до Куп*янської ОДПІ Харківської області, м. Куп*янськ Харківської області

про визнання недійсним рішень,-

встановила:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Куп'янської ОДПІ Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ОДПІ № 0000052306/0 від 18.04.05р., 0000052306/1 від 13.05.05 р., 0000052306/2 від 28.07.2005р., 0000052306/3 від 05.10.05р. Після уточнення позовних вимог відмовився від них, крім вимог про визнання недійсним лише рішення про застосування фінансових санкцій від 05.10.05р. № 0000052306/3 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 2171,55 грн. за порушення позивачем вимог пунктів 2,5,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776-111 із змінами та доповненнями.

Постановою господарського суду Харківської області від 15.06.06р. (головуючий суддя Мінаєва О.В., суддя Григоров А.М., суддя Яризько В.О.) прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог в частині позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Куп'янської ОДПІ № 0000052306/0 від 18.04.05 р., № 0000052306/1 від 13.05.05р., 0000052306/2 від 28.07.05 р. провадження у справі закрито. В частині позовних вимог про визнання недійсним рішення Куп'янської ОДПІ про застосування фінансових санкцій від 05.10.05 р. № 0000052306/3 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 2171,55 грн. в позові відмовлено.

Суд мотивував своє рішення посиланням на порушення позивачем вимог вищезазначених пунктів Закону і необгрунтованістю вимог позивача щодо визнання недійсним рішення відповідача від 05.10.05р., які задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови місцевого господарського суду від 15.06.2006 р. та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, обгрунтовуючи скаргу тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідач, Куп'янська ОДПІ Харківської області (далі -Інспекція), заперечуючи проти апеляційної скарги в повному обсязі, просить залишити постанову без змін, апеляційну скаргу -без задоволення, обгрунтовуючи свої заперечення відповідністю рішення Інспекції про застосування фінансових санкцій від05.10.05р. вимогам чинного законодавства.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

 Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

 Рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Інспекцією була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем - КПОЗ «ЦРА № 69"(далі ЦРА) вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.08.02 р. по 31.12.04 р.

В ході перевірки аптечного пункту, розташованого в с.Жовтневе, Дворічанського району, 05.04.05 р. встановлено порушення п. 2, п. 5, п.1 3 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 01.06.2000 р. № 1776-111" із змінами та доповненнями (далі -Закон), а саме: проведення розрахунків за готівку при реалізації покупцеві одної упаковки таблеток "Кислота ацетилсаліцилова" по ціні 0,29 грн. на загальну суму покупки 0,29 грн. без використання розрахункової книжки і без видачі покупцеві розрахункової квитанції на вищезазначений товар та допущена невідповідність в розмірі 366,31 грн. суми готівки на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

На думку позивача застосування фінансових санкцій за порушення вимог Закону, встановлених при перевірці зазначеного аптечного пункту є незаконним з причини того, що фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП) с. Жовтневе, в приміщенні якого розташований аптечний пункт, не знаходиться в структурі ЦРА та ліцензія на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами на цей пункт відсутня.

Судом першої інстанції також встановлено, що реалізуємий в аптечному пункті товар є власністю ЦРА , кошти за цей товар оприбутковуються в касі ЦРА та є доходом вищевказаного підприємства, (що не оспорюється позивачем), включаються до загальної суми виручки підприємства згідно книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок (форма № ЗВР-1). Матеріально-відповідальна особа, що здійснює розрахункові операції на підставі договору доручення від 12.12.04р., з зазначенням в ньому про повну її матеріальну відповідальність за збереження товарів, грошових коштів та інших матеріальних цінностей, які належать ЦРА діє від імені позивача. Відмовляючи в позові в частині визнання недійсним рішення Інспекції від 05.10.05р в частині нарахування штрафних санкцій на суму 2171,55 суд першої інстанції виходив з наступного.

Пунктом 1.1 вказаного договору передбачено, що довіритель - ЦРА доручає, а повірений -медична сестра Жовтневої амбулаторії Баранова В.М. бере на себе зобов'язання укласти від імені та за рахунок довірителя договір купівлі-продажу з третьою особою -покупцем.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент перевірки у особи, яка діяла на підставі договору в приміщенні ФАП с. Жовтневе, були в наявності книга обліку розрахункових операцій позивача №2010000005 (яка була 10.05.01 р. зареєстрована відповідачем саме для використання в ФАП с. Жовтневе, про що вказано на титульному листі цієї книги). В довідці № 2010000005 про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій в якості господарської одиниці, яка належить ЦРА, код 01974750 (тобто - позивачу), вказаний аптечний пункт за адресою: с. Жовтневе, Дворічанського району. В наявності була і розрахункова книжка на продаж продукції від 12.12.04 р.

Оскільки працівник Жовтневої амбулаторії - повірений за даним договором діяв від імені позивача, він повинен використовувати при цьому книгу обліку розрахункових операцій за № 2010000005 від 10.05.01 р., зареєстровану на цей аптечний пункт ЦРА та дотримуватись вимог Закону, за порушення яких до суб'єкта господарської діяльності, в даному випадку до ЦРА застосовуються фінансові санкції.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що відсутність ліцензії на право роздрібної торгівлі лікарськими засобами не може бути підставою для не застосування до ЦРА фінансових санкцій за порушення порядку проведення розрахунків із споживачами.

За таких обставин, господарський суд Харківської області дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, як необгрунтовані.

З такими висновками погоджується колегія суддів апеляційної інстанції зазначивши при цьому наступне.

У відповідності зі ст. 15 Закону контроль за додержанням суб*єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари та інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення перевірок. За порушення вимог цього Закону за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до порушників застосовують фінансові санкції згідно ст. ст. 17, 22 вказаного Закону.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення відповідно до статті 71 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб*єкта владних повноважень обов*язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб*єкта владних повноважень.

Відповідач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обгрунтував застосування фінансових санкцій до позивача.

Проте позивач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обгрунтованості та правомірності своїх вимог і заперечень. Безпідставні та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами його твердженням, що судом першої інстанції не прийнято до уваги правовідношення, які діяли між ЦРА та повіреним - Барановою В.М. Зокрема щодо незнаходження ФАП с. Жовтневе в структурі ЦРА, а Баранової В.М. в трудових правовідносинах з аптекою і як наслідок вона не підкоряється її внутрішньому трудовому розпорядку, зв'язку з чим ЦРА не може зобов'язати Баранову В.М. вчиняти будь-які дії, та не може нести будь-якої відповідальності за неї.

Вищезазначене спростовується матеріалами справи, з яких вбачається, що рішенням Жовтневої сільської ради Дворічанського району Харківської області від 20.04.04 р. надано дозвіл адміністрації Дворічанської центральної аптеки № 69 на реалізацію медикаментів при Жовтневому ФАПі.

Крім того статтею 1 Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій повинні викоростовуватись юридичними особами (їх філіями відділеннями іншими відокремленими підрозділами). Дійсно аптечний пункт при ФАП с. Жовтневе є не відокремленим підрозділом КПОЗ ЦРА № 69, а господарською одиницею. Визначення господарської одиниці дано в розділі 1 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, відповідно до якого, - це стаціонарний або пересувний об*єкт, у тому числі, транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції. На кожну господарську одиницю зареєстрована книга обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки згідно зазначеного порядку.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що посиланням позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 07.12.06 р. по справі № А-27/340-05 надана власна оцінка з довільним тлумаченням норм законодавства, які колегія суддів вважає безпідставними, оскільки йде мова про аптечний пункт, який взагалі не існує, а тому немає і порушень.

Також не можна визнати обгрунтованим твердження позивача, що Баранова В.М., реалізуючи лікарські засоби, які належать ЦРА, згідно укладеної цивільно-правової угоди на таку реалізацію, що не є підставою для нарахування штрафних санкцій, оскільки в протилежність зазначеному, як вірно вказує відповідач, Баранова В.М. є матерільно-відповідальною особою, яка здійснює розрахункові операції на підставі договору доручення з зазначенням в ньому про повну матеріальну відповідальність за збереження товарів грошових коштів та інших матеріальних цінностей, які належать ЦРА, тобто діє від імені позивача.

Згідно договору доручення позивач уповноважував Баранову В.М. здійснювати продаж товарів від його імені та за його дорученням без передачі права власності на такі товари.

Крім того ЦРА №69 надала Барановій В.М. документи, на підставі яких, здійснюналась реалізація, тобто книгу обліку розрахункових операцій ( № 2010000005) та рахункову книжку (№ 20100000005/11), в яких зазначено продавця товару (обов'язкові реквізити розрахункової квитанції, що видається споживачеві при проведенні розрахунків, містять назву суб'єкта господарювання, що здійснює розрахункові операції).

На підставі даних книги обліку розрахункових операцій Баранова П М. звітувала перед позивачем щодо обсягів реалізованого щомісяця товару та здавала всі кошти за реалізований товар до каси ЦРА.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що за порушення порядку проведення розрахункових операцій фінансові санкції застосовуються до суб'єкта господарювання, що їх здійснює, тобто до КПОЗ ЦРА № 69.

Виходячи зі змісту вищевикладеного, колегія суддів вважає, що господарський суд Харківської області правомірно відмовив позивачу в позові в частині визнання недійсним рішення Куп'янської ОДПІ Харківської області про застосування фінансових санкцій від 05.10.05 р. № 0000052306/3 в частині нарахування штрафних санкцій на суму 2171,55 грн., подана до Харківського апеляційного господарського суду апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Харківської області від 15.06.06 р. підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п.1 ст. 198, 200, 206, 209, 211, 212, 254, КАС України, колегія суддів апеляційного суду, одностайно, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Харківської області від 15.06.2006 р. по справі № АС-41/81-06 залишити без змін.

Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану увалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя В.Я.Погребняк

Суддя Т.В. Гончар

Суддя Т.В.Кравець