Ухвала суду № 55940691, 28.01.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2016 року м. Київ К/800/29603/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О, Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (Нетішинське відділення) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 по справі № 822/975/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсалбуд»

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби в особі Нетішинського відділення

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 03.11.2008 №0005661710/0, яким позивачеві донараховано суму основного податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 125 000,00 грн. та фінансових санкцій - 250 000,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог вказаного Закону.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.03.2013, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013, позовні вимоги задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано.

Рішення суду першої інстанції, з думкою якого погодився апеляційний суд, вмотивоване тим, що оподаткуванню підлягає інвестиційний прибуток (позитивна різниця між доходом від продажу інвестиційного активу, та його вартістю) отриманий від здійснення операцій з корпоративними правами, а оскільки позивач такого прибутку не отримував, то відповідно відсутній і об'єкт оподаткування згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому державний податковий орган обґрунтовує касаційну скаргу тим, що в результаті внесення нерухомого майна до статутного фонду ТОВ «Універсалбуд» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали власниками часток статутного фонду Товариства в загальному розмірі 2 500 000,00 грн., а отже отримали дохід в зазначеній сумі, який, у відповідності до норм Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», повинен бути оподаткований позивачем, як податковим агентом. Крім того, контролюючий орган зазначає, що до спірних правовідносин повинна також застосовуватись ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.06.2008, яка оформлена актом від 22.10.2008 № 1394/23/32987115, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 11.1.2 п. 11.2 ст. 11, пп. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8, пп. «а» п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», що призвело до порушення вимог щодо правильності нарахування повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 125 000,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення.

Визначаючи Товариству зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, Державна податкова інспекція виходила з того, що фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зроблено майновий внесок (нерухоме майно - земельні ділянки) до статутного фонду ТОВ «Універсалбуд» на загальну суму 2 500 000,00 грн., при цьому податок з доходів фізичних осіб з зазначеного майна, яке, на думку контролюючого органу, є отриманим доходом у вигляді корпоративних прав, Товариством, як податковим агентом, не сплачено.

Скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об'єктом оподаткування є інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери формах.

Згідно з абз. 1, 6 пп. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 цього Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту; придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Таким чином, вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна, що знаходиться у власності такої особи, до статутного фонду юридичної особи резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а зазначена операція по передачі такого майна не належать до операцій купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 вказаного Закону.

Посилання державного податкового органу на положення ст. 715 та ст. 716 Цивільного кодексу України є також безпідставними, оскільки оподаткування при зміні статутного фонду визначається виключно дотриманням норм податкового, а не інших галузей законодавства.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (Нетішинське відділення) відхилити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.03.2013 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15.05.2013 по справі № 822/975/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко