Ухвала суду № 55940504, 16.02.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2406/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

16 лютого 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

позивача: не з'явилась,

представника відповідача: Ахтемійчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеконференції апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судове засідання позивач не з'явилася, однак на адресу суду надіслала заяву про перенесення слухання справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання. Однак, колегія суддів апеляційної інстанції вказану заяву до уваги не бере, оскільки належних та допустимих доказів про неможливість прибуття в судове засідання суду не надано.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, яка прибула в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1.

Згідно інформації департаменту ДАІ МВС України, наданої для опрацювання ДПІ у м. Чернівцях, власником легкового автомобіля марки Lexus RX 350, 2010 року випуску, дата першої реєстрації 01.06.2012 р., номер кузова НОМЕР_2 є фізична особа ОСОБА_3, зареєстрована АДРЕСА_1.

На підставі отриманої інформації, 19.06.2015 р. ДПІ в м. Чернівцях сформовано податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 716-17, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн..

Вказане рішення отримано позивачкою 17.08.2015 р., що підтверджується корінцем податкового повідомлення - рішення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, 25.08.2015 р. позивачка звернулася до Головного управління ДФС у Чернівецькій із скаргою, в якій просила податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях від 19.06.2015 р. №716-17 визнати недійсним у зв'язку з невідповідністю внесеного до нього реєстраційного номера облікової картки платника податків фактичному. Крім того, просила здійснити розрахунок платежів податку для сплати у 2015 р. за фактичний термін користування автотранспортним засобом.

04.09.2015 р. Головне управління ДФС у Чернівецькій області листом повідомило ДПІ у м. Чернівцях, що вказаний РНОКПП в податковому повідомленні-рішенні НОМЕР_3 не відповідає фактичному РНОКПП НОМЕР_1 власника транспортного засобу та рекомендувало провести звірку з платником податків, а також повідомити регіональний підрозділ ДАІ МВС України про виявлення розбіжності в реєстрі власників транспортних засобів для здійснення відповідних змін.

09.09.2015 р. ДПІ у м. Чернівцях направило на адресу Центру ДАІ 7301 надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області лист, в якому просило внести зміни в базу даних ДАІ МВС України щодо власника легкового автомобіля марки Lexus RX 350, а саме в частині зміни РНОКПП з НОМЕР_3 на НОМЕР_1.

Того ж дня, 09.09.2015 р. Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області направив на адресу ДПІ у м. Чернівцях довідку в якій зазначив, що за гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано транспортний засіб: Lexus RX 350, д.н. НОМЕР_5, кузов № НОМЕР_2.

За результатами розгляду скарги, 12.10.2015 р. Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято рішення № 1432/10/24-13-10-01-08, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях від 19.06.2015 р. №716-17 у зв'язку із зазначенням в рішенні реєстраційного номеру облікової картки платника податків, що не відповідає фактичному реєстраційного номеру облікової картки платника податків фізичної особи ОСОБА_3 В задоволенні скарги в частині визначення суми податкового зобов'язання з транспортного податку відмовлено. Зобов'язано ДПІ у м. Чернівцях прийняти та направити фізичній особі ОСОБА_3 нове податкове повідомлення-рішення у відповідності до чинного законодавства.

19.10.2015 р. ДПІ м. Чернівцях сформовано нове податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №21983-17, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем - транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення отримано позивачкою 29.10.2015 р., що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового повідомлення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивачка звернулася до суду з вказаним позовом.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом правомірно, обґрунтовано з дотриманням норм чинного законодавства прийнято оскаржуване рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Підпунктом 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

01.01.2015 р. набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з п.п. 267.5.1. п.267.5 ст.267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватись за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 р.

Відповідно до пунктів 14.1.124, 14.1.163, 14.1.220, 14.1.251 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються у такому значенні: новий транспортний засіб - транспортний засіб, що не має актів державної реєстрації уповноважених органів, у тому числі іноземних, які дають право на його експлуатацію; перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше; рік виготовлення транспортного засобу - календарна дата виготовлення транспортного засобу (день, місяць, рік); для транспортних засобів, календарну дату виготовлення яких визначити неможливо, - 1 січня року виготовлення, зазначеного в реєстраційних документах; транспортні засоби, що використовувалися, - транспортні засоби, на які уповноваженими державними органами, в тому числі іноземними, видані реєстраційні документи, що дають право експлуатувати такі транспортні засоби.

Відповідно до п. 267.4 ст. 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст.267 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно з п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Судом встановлено, що автомобіль марки Lexus, моделі "RX 350", номер кузова НОМЕР_2, тип легковий універсал, з об'ємом двигуна 3500 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_5, виготовлений ТОВ «Компанія « 111» 26.04.2012 р., перша реєстрація проведена 29.06.2012 р. за фізичною особою ОСОБА_3 на праві власності. Інші відомості щодо реєстрації даного транспортного засобу за іншими власниками відсутні. Тобто на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення (19.10.2015 р.) термін використання вказаного автомобіля складав менше п'яти років та останній є об'єктом оподаткування, а позивачка є платником транспортного податку у відповідності до п. п. 267.1.1, 267.2.1 ст. 267 ПК України.

У ході судового розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивачки, що автомобіль марки Lexus RX 350, з об'ємом двигуна 3500 см. куб. виготовлений у 2010 р. та не є об'єктом оподаткування.

Так, згідно ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-ХІІ (далі - Закон № 3353-ХІІ, в редакції чинній на час реєстрації легкового автомобіля марки Lexus RX 350) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 30 цього Закону передбачено, що конструкція транспортних засобів повинна відповідати вимогам сучасних правил, нормативів і стандартів, встановленим рівням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, а нормативно-технічна документація має бути узгоджена з відповідними уповноваженими державними органами. Перед початком серійного виробництва транспортних засобів або їх складових частин проводяться спеціальні випробування і за їх позитивними наслідками видається сертифікат встановленої форми. Сертифікаційні випробування проводяться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 34 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення.

Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Порядок проведення державної реєстрації транспортних засобів врегульований постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р. (далі - Порядок, в редакції чинній на час реєстрації легкового автомобіля марки Lexus RX 350).

Згідно п. 6 Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції.

Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою, в т.ч.: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача; вантажна митна декларація на паперовому носії або електронна вантажна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери тощо.

Бланки довідок-рахунків, актів приймання-передачі транспортних засобів підприємств-виробників таких засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за формами згідно з додатками 1 і 6 є бланками суворої звітності і виготовляються відповідно до порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 283.

Згідно п. 10 Порядку державна реєстрація нових транспортних засобів, а також тих, що перебували в експлуатації та ввезені на митну територію України, проводиться за умови відповідності конструкції і технічного стану даної марки (моделі) транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України, що підтверджується сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката, копію яких власники подають до підрозділів Державтоінспекції.

На зареєстровані у підрозділі Державтоінспекції транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки, що відповідають державному стандарту України: два номерні знаки - на автотранспорт, один - на мототранспорт, мопед, причіп та напівпричіп, дозволи на встановлення на транспортних засобах спеціальних світлових і (або) звукових сигнальних пристроїв. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу ідентифікаційний номер двигуна не зазначається (п. 16 Порядку).

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» (в редакції чинній на час реєстрації легкового автомобіля марки Lexus RX 350) передбачено, що сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

Згідно ст. 15 Декрету обов'язкова сертифікація на відповідність вимогам нормативних документів проводиться органами з сертифікації незалежно від форми власності виключно в державній системі сертифікації. Обов'язкова сертифікація в усіх випадках повинна включати перевірку та випробування продукції для визначення її характеристик і подальший державний технічний нагляд за сертифікованою продукцією.

Відповідно до ст. 16 Декрету під час проведення сертифікації та у разі позитивного рішення органу з сертифікації заявникові видається сертифікат та право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Згідно п.п. 21.1.1. та 21.1.2 п. 21 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 р. за № 466/10746, автомобілі нові та ті, що були у використанні мають відповідати ДСТУ 3649-97, ДСТУ UN/ECЄ R 13-09:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 26-02:2005, ДСТУ UN/ECЄ R 43-00:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 48-02:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 83-03:2002 (рівень вимог «С»), ДСТУ 4277:2004.

Судовим розглядом встановлено, що позивачка є власником легкового автомобіля марки Lexus RX 350, 2010 року випуску, об'єм двигуна 3500 см. куб., реєстраційний номер НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_2, дата першої реєстрації 29.06.2012 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CAK 945170.

Дослідженням письмових доказів витребуваних з регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Чернівецькій області, на підставі яких проведено реєстрацію вказаного транспортного засобу за позивачкою встановлено, що 24.04.2012 р. товариством з обмеженою відповідальністю «ІМЕХ-РВ» позивачці видано довідку-рахунок серії КІМ № 665765 за формою згідно з додатком 1 до правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р., в якій вказано, що їй (позивачці) продано та видано кузов легкового автомобіля марки Lexus RX, номер кузова НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) - ВМД № 007015, вартістю згідно договору комісії.

Дослідженням вантажно-митної декларації № 204050002/2012/007015 від 23.03.2012 р. встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ІМЕХ-РВ» (35364, Рівненська область, Рівненський район, Грушвиця Друга, 6, Україна) ввезло на митну територію України кузов для легкового автомобіля марки Lexus, модель RX, ідент. № кузова НОМЕР_2, тип кузова - універсал, бувший у використанні, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 5, кількість дверей - 5, календарний рік виготовлення - 2010, частково укомплектований. На кузові відсутні: передня та задня підвіски у зборі, силовий агрегат у зборі, система запалювання та трансмісія, паливна система, паливний бак, паливо проводи, паливний насос, паливний фільтр, розширювач банок, банок омивача скла, кермо, керівна рейка, рульові тяги тощо.

25.04.2012 р. між позивачкою та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «111» (м. Київ, вул. Бориспільська, будинок, 30, код 37515650) було укладено договір №143 К111-ПНІ про надання послуг по складанню автомобіля, на умовах якого виконавець (товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111») зобов'язувався надати замовнику (ОСОБА_3) технологічні послуги по складанню легкового автомобіля марки Lexus RX 350 з використанням капітально відремонтованих складових частин згідно з Технічними умовами ТУ У 34.1-37515650-001 : 2011 «Легкові автомобілі».

Згідно умов вказаного договору, результатом виконаних робіт за даним договором є готовність автомобіля до експлуатації (п. 1.3 Договору).

При передачі складових частин від замовника виконавцю сторони проводять огляд складових частин на предмет дефектів та/або придатності для виконання робіт за даним договором (п. 2.3 Договору).

Замовник зобов'язувався передати складові частини виконавцю по акту приймання-передачі протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення даного договору (п. 2.5 Договору).

Згідно п. 3.1.3 Договору виконавець зобов'язувався провести сертифікацію та випробування автомобіля, в тому числі підписати всі необхідні документи пов'язані з сертифікацією складеного автомобіля, оплатити послуги пов'язані з сертифікацією, отримати сертифікат відповідності на складений автомобіль.

На виконання п. 2.3. Договору сторони провели огляд складових частин на предмет дефектів та придатності для виконання робіт, про що складено акт б/н від 25.04.2015 р. Зокрема, оглядалися наступні складові частини: кузов № НОМЕР_2, 2010 р.; двигун № 2GR-D609506; передня та задня підвіски; карданний вал; система глушіння; комплект коліс 4-х шт.

08.05.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» передало, а позивачка отримала технологічні послуги по складанню легкового автомобіля марки Lexus RX 350 з використанням капітально відремонтованих складових частин згідно з Технічними умовами ТУ У 34.1-37515650-001:2011 «Легкові автомобілі» затверджених та погоджених Міністерством інфраструктури України, ДП «Державтотранс НДІпроект», Міністерством охорони здоров'я України, Центром безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_2, про що складено акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) № 143.

08.05.2012 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» видало позивачці акт приймання - передачі транспортного засобу серії НДЦ № 725916 за формою згідно з додатком 6 до Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р., в якому вказано, що легковий автомобіль марки Lexus RX, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна 2GR-D609506 виготовлений і укомплектований відповідно до ТУ У 34.1-37515650-001:2011 та придатний до експлуатації. Дата виготовлення - 26.04.2012 р. Підприємство-виробник: ТОВ «Компанія « 111». Видано номерні знаки «Транзит» КЕ 4309.

З матеріалів справи вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» як підприємство - виробник отримало в Центрі безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем при МВС України свідоцтво № 4150 про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на легкові транспортні засоби, які виготовлені з використанням капітально відремонтованих складових частин в т.ч. Lexus RX 350. Згідно вказаного свідоцтва, технічні умови на виробництво даного транспортного засобу узгоджені з ЦБДР та АС при МВС України до 27.12.2012 р.

Також товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» як виробник продукції отримало сертифікат відповідності серії ВВ № 789393, зареєстрований в Реєстрі за № UA1.174.0068948-12, терміном дії з 07.05.2012 р. до 26.04.2013 р., який виданий органом сертифікації - МПП «Карті» (м. Одеса, вул. Канатна, 101, свідоцтво призн./уповн. № UA.Р.174/ UA.PN.174 від 03.12.2009 р.).

Згідно вказаного сертифікату відповідності, товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія « 111» є виробником продукції - автомобіля пасажирського марки Lexus RX 350, що був у використанні, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_2, в кількості 1 одиниця, вантажно-митна декларація № 204050002/2012/007015 від 23.03.2012 р., свідоцтво ЦБДР та АС при МВС України «Про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху».

У сертифікаті відповідності зазначено, що автомобіль пасажирського марки Lexus RX 350, номер кузова НОМЕР_2 відповідає ДСТУ 3649:2010, ДСТУ UN/ECЄ R 13-09:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 26-02:2005, ДСТУ UN/ECЄ R 43-00:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 48-02:2002, ДСТУ UN/ECЄ R 83-03:2002 (рівень вимог «С»), ДСТУ 4277:2004 (всім обов'язковим).

Враховуючи наведене, судом встановлено, що підприємством-виробником легкового автомобіль марки Lexus RX, номер кузова НОМЕР_2, номер двигуна 2GR-D609506, який виготовлений і укомплектований відповідно до ТУ У 34.1-37515650-001:2011, придатний до експлуатації та пройшов обов'язкову сертифікацію є ТОВ «Компанія « 111». Дата виготовлення - 26.04.2012 р.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.06.2012 р. позивачка звернулася із заявою №26466911 до ВРЕР для обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області про реєстрацію нового транспортного засобу по акту прийому-передачі марки Lexus RX 350, 01.06.2010 року виготовлення, об'ємом двигуна 3500 куб. см., тип транспортного засобу - легковий, тип кузова універсал, двигун № НОМЕР_4, кузов № НОМЕР_2.

Дослідженням заяви №26466911 поданої до ВРЕР встановлено, що в заяві зроблена відмітка про здачу номерних знаків для разових поїздок КЕ 4309.

З матеріалів справи слідує, що для проведення державної реєстрації легкового автомобіля марки Lexus RX 350, позивачкою до ВРЕР для обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області також було надано наступні документи: акт приймання -передачі транспортного засобу серії НДЦ № 725916; довідку-рахунок серії КІМ № 665765; вантажно-митну декларацію № 204050002/2012/007015 від 23.03.2012 р.; свідоцтво № 4150 про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; договір №143 К111-ПНІ про надання послуг по складанню автомобіля від 25.04.2012 р. з додатками, які є його невід'ємною частиною; акт приймання-передачі виконаних робіт (послуг) від 08.05.2012 р. № 143; сертифікат відповідності серії ВВ № 789393; вантажно-митну декларацію № 500050000/2012/753 від 01.02.2012 р.; висновок спеціаліста № 26/280/7809 від 01.06.2012 р.

Враховуючи наведені норми матеріального права та встановлені обставини по справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що легковий автомобіль марки Lexus RX 350 виготовлено 26.04.2012 р., перша реєстрація якого проведена 29.06.2012 р. за позивачкою.

З урахуванням досліджених письмових доказів, суд приходить до переконання, що вказаний легковий автомобіль, згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивачка в такому разі є платником вказаного податку. Тому, приймаючи 19.10.2015 р. податкове повідомлення - рішення № 1983-17, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень визначених Законом.

Висновок експертного дослідження № 7/77/699 від 19.08.2015 р. складений судовим експертом НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, який долучено позивачкою до матеріалів справи, про те, що фактичною датою виготовлення легкового автомобіля марки Lexus RX 350 є травень 2010 р. суд не бере до уваги, оскільки експертом під час дослідження не було враховано документи, на підставі яких проводилася його державна реєстрація.

Посилання позивачки на рішення сесії Чернівецької міської ради, як підставу того, що відповідний податок повинен нараховуватись з 2016 р. суд не бере до уваги, оскільки рішення органу місцевого самоврядування не може вплинути на підстави нарахування та обов'язок платниками сплачувати податки та збори, оскільки такі прямо закріплені законодавцем нормами ПК України.

Твердження позивачки про порушення принципу стабільності в частині внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки суд оцінює критично, так-як дана норма передбачає внесення змін щодо існуючих податків та зборів не пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, натомість податок на майно є новим видом податку.

Крім цього, дотримання вимог ст. 4 ПК України, зокрема щодо принципу стабільності податкового законодавства та принципу соціальної справедливості, покладається на законодавця. Будь-яких змін до ПК України на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення внесено не було, норми ст.267 ПК України є чинними та не визнавалися неконституційними, а отже підлягають застосуванню.

Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Цей принцип треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 9 лютого 1999 року).

Водночас, відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. При цьому обов'язок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Тому, законодавець визначаючи об'єкт оподаткування транспортним податком, передбачив, що ознаками такого є дата реєстрації автомобіля та об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Отже, обов'язок сплачувати транспортний податок покладено на позивачку після набрання чинності Законом № 71-VІІІ від 28.12.2014 р., та не поширено такий на період до набрання ним чинності, тобто до 01.01.2015 р.

Суд звертає увагу на те, що Закон № 71-VІІІ не визнаний неконституційним, тому підлягає застосуванню. Крім того, саме цей закон прийнятий пізніше у часі за норми ст. 4 ПК України, тому при подоланні колізії положень нормативно-правового (их) акту (ів) рівної юридичної сили слід надавати перевагу тому, що прийнятий пізніше, тобто Закону № 71-VІІІ.

Також суд звертає увагу на те, що саме за державою (в особі органу законодавчої влади) визнається право вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, з метою встановлення правил сплати податків чи інших зборів (в тому числі і підстав для звільнення від їх сплати).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

В силу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У своєму рішенні від 14.10.2010 р. прийнятому в справі «Щокін проти України» (заяви N 23759/03 та N 37943/06) Європейський Суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, у другому реченні першого пункту йде мова про те, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів» (п. 50).

Тому, введення нового виду податку - «транспортного податку» на підставі Закону № 71-VIII та встановлення чітких правил його сплати, слід вважати «законним втручанням» держави у мирне володіння майном особи та узгоджується із практикою Європейський Суд з прав людини.

Доводи позивачки щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з порушення відповідачем строків його направлення суд вважає необґрунтованими, оскільки порушення строків направлення рішення не звільняє позивачку від сплати транспортний податок. Крім того, суд зазначає, що строк направлення позивачці податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не змінює його обсягу законних прав та обов'язків, адже перебіг строку для сплати податку так і для оскарження такого рішення, починається з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Стосовно тверджень позивачки щодо підписання податкового повідомлення-рішення заступником начальника ДПІ м. Чернівцях, а не начальником податкового орган, суд зазначає, що відповідно до додатку 1 Порядку направлення органом державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків від 28.11.2015 р. №1236, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.12.2015 р. №12568 за № 2135/22447, податкове повідомлення-рішення підписує керівник або заступник керівника.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Білоус О.В. Курко О. П.