Рішення № 55939780, 19.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"19" січня 2016 р. Справа № 911/4791/15

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Київоблгаз, Київська обл., м. Боярка

до Комунального закладу Васильківської районної ради Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги, Київська обл., м. Васильків

про стягнення 451225,05 грн.

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача ОСОБА_1, довіреність №1-184 від 22.12.2015;

Відповідача ОСОБА_2, довіреність № 14 від 11.01.2016.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Київоблгаз (далі - Позивач) до Комунального закладу Васильківської районної ради Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (далі Відповідач) про стягнення 451225,05 грн, з яких 294541,48 грн основного боргу, 83446,25 грн пені, 68206,52 грн інфляційних втрат, 5030,80 грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів № 2015/П-БО-06010038312395-7070343 від 02.02.2015 щодо здійснення повного розрахунку за поставлений у період січень-березень 2015 року природний газ у строки визначені договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.11.2015 порушено провадження у справі № 911/4791/15 та призначено її до розгляду на 24.11.2015 об 11:20 год.

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником Відповідача подано витребувані судом документи б/н від 24.11.2015 (за вх. суду № 27940/15 від 24.11.2015) для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником Позивача подано витребувані судом документи б/н б/д (за вх. суду № 27956/15 від 24.11.2015) для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.11.2015 на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/4791/15 за клопотанням Позивача б/н від 24.11.2015 (вх. суду №28085/15 від 24.11.2015) продовжено по 19.01.2016.

В судовому засіданні 24.11.2015 згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 12.01.2016.

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником Позивача подано додаткові письмові пояснення по суті спору № KV04.3-СК-14-0116 від 05.01.2016 (за вх. суду № 195/16 від 06.01.2016).

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником Відповідача подано відзив № 644 від 31.12.2015 (вх. суду № 399/16 від 12.01.2016) на позову заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що оскільки договір був розірваним, відтак зобовязання за ним припинились та посилаючись на положення ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, вказує на відсутність з його боку обовязку щодо здійснення розрахунків за договором та сплати пені, 3% річних і інфляційних втрат.

В судовому засіданні 12.01.2016 згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 19.01.2016.

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником Відповідача подано доповнення до відзиву б/н від 14.01.2016 (вх. суду № 977/16 від 18.01.2016) на позову заяву відповідно до яких Відповідач зазначає, що внаслідок розірвання договору зобовязання між сторонами договору припинились, оскільки ні самими договором, ні додатковою угодою №76 від 30.06.2015 про розірвання цього договору, інше не передбачено, а тому в силу вимог ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України позивач не має права вимагати повернення того, що було ним виконано за зобовязанням до моменту розірвання договору.

Присутній в судовому засіданні 19.01.2016 представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник Відповідача, присутній в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву на позовну заяву, у звязку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, суд

встановив:

Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Київоблгаз (далі - Постачальник, Позивач) та Комунальним закладом Васильківської районної ради Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (далі Споживач, Відповідач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів № 2015/П-БО-06010038312395-7070343 від 02.02.2015 (далі договір), згідно якого постачальник протягом 2015 року здійснює споживачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності обєктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.

Згідно з п. 2.6 договору послуги з постачання газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється згідно з даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником (п. 2.9 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Згідно з п.4.2 договору сума до сплати за 1000 куб.м природного газу складає 7709,76 грн.

Відповідно до п.4.5 договору розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно.

Загальна сума вартості договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу споживачу. Загальна сума вартості цього договору станом на 01.01.2015 становить 902320,00 грн, в т.ч. ПДВ 150386,70 грн (п. 4.5.2 договору).

Згідно з п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Відповідно до п. 4.6.1 договору авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100% оплати від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період до 25 числа місяця поставки газу.

Положеннями п. 4.6.3 договору визначено, що у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше пятого числа місяця, наступного за розрахунковим.

Цей договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2015 та діє до 31 грудня 2015, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Додатковою угодою № 76 від 30.06.2015 сторони дійшли згоди щодо розірвання вказаного договору з 01.07.2015.

На виконання умов договору Позивач у період січень березень 2015 року поставив, а Відповідач прийняв природний газ обсягом 51828 куб.м. на загальну суму 439876,99 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі за січень 2015 року №7070343 від 31.01.2015 на суму 155444,18 грн, за лютий 2015 року № 7070343 від 28.02.2015 на суму 144812,76 грн та за березень 2015 року № 7070343 від 31.03.2015 на суму 139620,05 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте Відповідач в порушення своїх договірних зобовязань розрахунок за отриманий природний газ в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого за ним рахується заборгованість в розмірі 294541,48 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Розмір зазначеної заборгованості також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 9 місяців 2015 року між сторонами у справі, який складений та підписаний в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін і скріплений їх печатками, згідно якого сальдо на користь позивача станом на 30.09.2015 складає 294541,48 грн. Завірена копія зазначеного акта залучена до матеріалів справи.

Згідно з ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, Відповідач не виконав своїх зобовязань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений природний газ, в звязку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 294541,48 грн. Доказів сплати зазначеного боргу Відповідач суду не надав.

Заперечення Відповідача проти позову, які зводяться до того, що оскільки договір є розірваним відтак і правовідносини сторін за даним договором є припиненими, а тому згідно з положеннями ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом, у Відповідача відсутній обовязок щодо здійснення розрахунків за таким розірваним договором, суд до уваги не приймає при вирішенні даного спору з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2-4 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, додаткова угода про розірвання договору не може вважатись згодою сторін на припинення зобовязань щодо оплати природного газу за спірним договором за січень-березень 2015, оскільки відповідно до вказаної додаткової угоди сторони дійшли згоди про розірвання дії договору саме з 01.07.2015.

У відповідності до п. 5.3.3 договору, споживач зобовязується оплачувати постачальнику вартість поставленого природного газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

Крім того, відповідно до п. 10.1 договору вказаний договір діє в частині проведення розрахунків до їх повного виконання.

Враховуючи, що факт поставки товару Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оплату за договором Відповідач в повному обсязі не здійснив, доказів зворотнього суду не надав, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, основна заборгованість, складає заявлений розмір і під час розгляду спору не погашена, суд вважає, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 294541,48 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 83446,25 грн пені за загальний період прострочення з 06.03.2015 по 04.10.2015.

Як зазначено в ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 6.2.2 договору у разів порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки здійснення розрахунків за поставлений природний газ, заявлений Позивачем період нарахування пені, вимоги ч.6 ст. 232 господарського кодексу України щодо обмеженого строку нарахування штрафних санкцій та ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань щодо розміру пені, здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача про стягнення 83446,25 грн пені підлягає задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобовязань за договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 5030,80 грн 3% річних за загальний період прострочки з 06.03.2015 по 22.10.2015 та 68206,52 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з березня 2015 року по вересень 2015 року.

Як зазначено в ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перевірку здійсненого Позивачем розрахунку пені, що наведено нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період простроченнялютий 2015 року144812.7606.03.2015 - 27.08.201517530.0000 %0.164 %*41658.47144812.7628.08.2015 - 03.09.2015727.0000 %0.148 %*1499.70березень 2015 року139620.0506.04.2015 - 27.08.201514430.0000 %0.164 %*33049.79139620.0528.08.2015 - 24.09.20152827.0000 %0.148 %*5783.71139620.0525.09.2015 - 04.10.20151022.0000 %0.121 %*1683.09Оскільки, вірна сума пені за розрахунком суду, становить 83674,09 грн, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 83446,25 грн пені підлягає задоволенню.

Суд здійснив перевірку здійсненого Позивачем розрахунку 3% річних, що наведено нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентівлютий 2015 року144812.7606.03.2015 - 22.10.20152313 %2749.46березень 2015 року139620.0506.04.2015 - 22.10.20152003 %2295.12Оскільки, вірна сума 3% річних, за розрахунком суду, становить 5044,58 грн, а суд, приймаючи рішення не може виходити за межі позовних вимог, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 5030,80 грн 3% річних підлягає задоволенню.

Суд здійснив перевірку здійсненого Позивачем розрахунку інфляційних втрат, що наведено нижче:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїілютий 2015 року06.03.2015 - 30.09.2015144812.761.30243733.45188546.21березень 2015 року06.04.2015 - 30.09.2015139620.051.17524433.51164053.56Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, становить 68166,96 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 68206,52 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню в сумі 68166,96 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 294541,48 грн основного боргу, 83446,25 грн пені, 5030,80 грн 3% річних та 68166,96 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими і не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню. В інших вимогах позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального закладу Васильківської районної ради Васильківський районний центр первинної медико-санітарної допомоги (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, 87, код 38312395) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Київоблгаз (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код 20578072) 294541,48 грн (двісті девяносто чотири тисячі пятсот сорок одну гривню сорок вісім копійок) основного боргу, 83446,25 грн (вісімдесят три тисячі чотириста сорок шість гривень двадцять пять копійок) пені, 5030,80 грн (пять тисяч тридцять гривень вісімдесят копійок) 3% річних, 68166,96 грн (шістдесят вісім тисяч сто шістдесят шість гривень девяносто шість копійок) інфляційних втрат, 6767,79 грн (шість тисяч сімсот шістдесят сім гривень сімдесят девять копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено « 18» лютого 2016 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.