Рішення № 55939773, 26.01.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" січня 2016 р. Справа № 911/4873/15

За позовом Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю СГ Олексіївське, Київська обл., м. Яготин

про стягнення 364513,83 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - ОСОБА_1, довіреність №14/20-98-15 від 15.10.2015,

Відповідача ОСОБА_2, довіреність б/№ від 11.01.2016,

ОСОБА_3, довіреність б/№ від 11.01.2016.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось Державне публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Украгролізинг (далі Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю СГ Олексіївське (далі - Відповідач) про стягнення 364513,83 грн, з яких 362700,33 грн штрафу та 1813,50 грн неустойки.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем умов Договору відповідального зберігання №2 від 27.05.2015 (далі Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.11.2015 порушено провадження у справі №911/4873/15 та призначено її до розгляду на 25.11.2015 о 15:00 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.11.2015 на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору у справі №911/4873/15 за клопотанням Позивача б/№ від 25.11.2015 (вх. суду №28212/15 від 25.11.2015) продовжено по 26.01.2015, розгляд справи відкладено на 12.01.2016.

Через канцелярію Господарського суду Київської області представником Відповідача подано відзив б/№ від 12.01.2016 (за вх. суду №477/16 від 12.01.2016), в якому останній просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 12.01.2016 оголошено перерву по 26.01.2016.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.01.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг (далі Позивач, Поклажодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю СГ Олексіївське (далі Відповідач, Зберігач) укладено Договір відповідального зберігання №2 від 27.05.2015 (далі Договір).

Згідно з п.п.1.1.-1.3. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, за актами приймання-передачі, які є невідємною частиною цього Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання техніку (надалі іменується майно) у кількості та за ціною визначеною у додатках до Договору Перелік техніки, яке передається на відповідальне зберігання. При передачі майна на зберіганння складаються акти технічного стану майна, які підписуються обома сторонами. Майно буде знаходитися на зберіганні за адресою: с.Наталівка, Гребінківський р-н, Полтавська обл.

Відповідно до п.п.2.1.1,2.1.2, 2.1.4. Договору Зберігач зобовязаний вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності майна протягом строку зберігання, зберігати майно з дотриманням усіх необхідних умов (протипожежна безпека, забезпечення цілісності майна та інше), які забезпечують збереження майна Поклажодавця, а також повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього у такому технічному стані, у якому було прийняте на збегірання та зафіксовано у Акті технічного стану майна, передбаченому пунктом 1.2. Договору.

Пунктом 2.1.6. Договору передбачено, що Зберігач зобовязаний забезпечити Поклажодавцеві або його довіреним особам безперешкодний доступ до майна, переданого на збегірання, для його огляду, повернення або здійснення будь-яких інших дій, що надані законодавством Поклажодавцеві як власнику майна.

Як зазначається в п.п.2.3,2.4. Договору Зберігач не має права передавати майно у користування третім особам без письмомої згоди Поклажодавця. Зберігачу категорично забороняється змінювати місце знаходження майна, прийнятого на зберігання, без письмової згоди Поклажодавця.

Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (п.3.2. Договору).

Пунктом 4.2. Договору визначено, що Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання за актом приймання-передачі і до моменту його повернення Поклажодавцеві. У випадку нестачі або пошкодження майна, яке передане на зберігання, або його частини, Зберігач повинен за свій рахунок відшкодувати збитки, які завдано Зберігачем у звязку з неналежним виконанням умов Договору, в повному обсязі.

Відповідно до п.4.3 Договору у випадку неповернення визначеного майна Поклажодавцеві у строки, визначені у письмовому повідомленні Поклажодавця, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,5 % від вартості неповерненого майна за кожний день затримки.

Згідно з п.4.5. Договору у випадку користування майном Зберігачем, передачі його останнім у користування третім особам або зміни місця знаходження майна без дозволу Поклажодавця Зберігач сплачує штраф у розмірі 50% вартості майна.

На виконання умов Договору Позивачем передано, а Відповідачем прийнято на відповідальне зберігання за актом приймання-передачі майна №1 від 27.05.2015 майно загальною вартістю 725400,66 грн, а саме: трактор ХТЗ-17221-19-32, заводський №4871, реєстраційний №58410 АА, вартістю 328410,01 грн; трактор ХТЗ-17221-19-32, заводський №4872, реєстраційний №58408 АА, вартістю 328410,01 грн; універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20, заводський №6974, вартістю 34290,32 грн; універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20, заводський №6975, вартістю 34290,32 грн.

З акту технічного стану майна від 27.05.2015 вбачається, що вказана техніка передавалась у зчепленому вигляді (фотографії техніки станом на 27.05.2015 наявні в матеріалах справи) та задовільному стані.

Однак, при здійсненні планового огляду майна 21.07.2015 представниками останнього виявлено розукомплектування вищезазначеного майна, що полягає у відсутності у тракторів по одного передньому колесу, а також розєднані між собою одного з тракторів та універсального дискового агрегату, що суперечить умовам Договору та на думку Позивача свідчить про використанння Відповідачем майна чи його комплектуючих без дозволу Позивача.

В порядку п.3.2. Договору Позивачем надіслано Відповідачу письмове повідомлення №1/146 від 23.09.2015 з вимогою про повернення майна з відповідального зберігання, яке отримано Відповідачем 25.09.2015, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0770100276860 від 25.09.2015.

30.09.2015 за актом передачі-приймання майна з відповідального зберігання б/№ від 30.09.2015 Позивачу повернуто недоукомплектоване майно - трактор ХТЗ-17221-19-32 за заводським №4872 (за відсутності паливного насосу) та універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20 за заводським №6975 (за відсутності двох гідравлічних шлангів).

При цьому, інша частина майна, переданого на зберігання на місці зберігання була відсутня, що також відображено в підписаному сторонами та засвідченому їх печатками акті перевірки наявності та технічного стану майна компанії б/№ від 30.09.2015 та у звязку з чим Відповідачем надано пояснення, що вказане майно знаходиться в охоронюваному приміщенні та буде повернуто на майданчик 02.10.2015.

Тож, вимога Позивача щодо повернення майна залишена без задоволення, з огляду на що Позивачем 01.10.2015 подано до Гребінківського РВ УМВС України в Полтавській області звернення щодо відстуності майна на майданчику зберігання.

01.10.2015 за актом передачі-приймання майна з відповідального зберігання б/№ від 01.10.2015 Позивачу повернуто трактор ХТЗ-17221-19-32 за заводським №4871, акумуляторні батареї якого були розряджені, а також універсальний дисковий агрегат УДА-4,5-20 за заводським №6974 за відсутності котка основної рами та з залишками грунту та рослинних рештків, що свідчить про недавнє використання у сільськогосподарській роботі. Вказане підтверджується підписаним сторонами та засвідченим їх печатками актом перевірки наявності та технічного стану майна компанії б/№ від 01.10.2015 та актом №1 від 01.10.2015 (від підпису якого Відповідач відмовився).

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 23.10.2015 повернуто відсутні на момент огляду 01.10.2015 комплектуючі частини - коток основної рами та два шланги високого тиску, що на думку Позивача також доводить порушення Відповідачем умов Договору.

Відтак, у звязку з тим неналежним виконанням умов Договору, Позивач звернувся до суду про стягнення з Відповідача 362700,33 грн штрафу та 1813,50 грн неустойки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Як визначено відповідною нормою, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення; якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ст.953 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Як зазначено в п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Враховуючи, що Відповідач за вимогою Позивача не повернув майно, передане йому на зберігання, він є таким, що порушив зобовязання.

Відповідно до п.4.3 Договору у випадку неповернення визначеного майна Поклажодавцеві у строки, визначені у письмовому повідомленні Поклажодавця, Зберігач повинен виплатити Поклажодавцеві неустойку у розмірі 0,5 % від вартості неповерненого майна за кожний день затримки.

Розрахунок неустойки, виконаний Позивачем, є обґрунтованим та вірними, а тому, суд дійшов висновку про задоволення вимог Позивача про стягнення з Відповідача 1813,50 грн неустойки.

При цьому, суд вважає, що Позивачем не надано доказів користування Відповідачем майном, передачі останнім вказаного майна третім особам або зміни місце знаходження майна.

Згідно з п.4.5. Договору у випадку користування майном Зберігачем, передачі його останнім у користування третім особам або зміни місця знаходження майна без дозволу Поклажодавця Зберігач сплачує штраф у розмірі 50% вартості майна.

У відзиві на позовну заяву Відповідачем вказано, що ним не порушено п.4.5. Договору щодо зберігання майна, адже місце зберігання Відповідачем майна відповідає умовам укладеного між сторонами Договору. Також останнім зазначено, що в наявних матеріалах справи відсутні докази наробітку мотогодин на тракторах та використання майна Відповідачем або третіми особами, оскільки розукомплектація майна не доводить факт його використання.

Відтак, судом встановлено, що в п.4.5. Договору сторонами за власним волевиявленням визначено місце зберігання майна, а саме: с. Наталівка, Гребінківський р-н, Полтавська обл. При цьому, жодних посилань на вказаний у позовній заяві майданчик Договір не містить, а відтак твердження Позивача щодо застосування штрафу до Відповідача на підставі п.4.3. Договору є необґрунтованими, у звязку з чим суд відмовляє в стягненні з Відповідача 362700,33 грн штрафу.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається судом на Відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 43, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СГ Олексіївське (07700, Київська обл, Яготинський р-н, м. Яготин, вул. Клубна, буд. 5, код 39378950) на користь Державного публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Украгролізинг (01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 16 А, код 30401456) 1813,50 грн (одну тисячу вісімсот тринадцять гривень пятдесят копійок) неустойки та 27,20 грн (двадцять сім гривень двадцять копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19 лютого 2016 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.