Рішення № 55939457, 17.02.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/12/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2016 Справа № 908/303/16

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю КОРАЛ АГ, 69095, АДРЕСА_1

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю КОРАЛ, ГМБХ, 69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 158, оф. 014

про стягнення 233 451,40 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 16.01.16 б/н

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 03.08.15 б/н

В засіданні приймав участь представник ПАТ «ЗЗБК № 1» ОСОБА_3, паспорт від 04.01.01 серія СВ № 308851

СУТЬ СПОРУ:

02.02.16 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю КОРАЛ АГ (далі ТОВ КОРАЛ АГ) з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю КОРАЛ, ГМБХ (надалі ТОВ КОРАЛ, ГМБХ) за договором позики від 22.05.14 № 2205-14 заборгованості в розмірі 233 451,40 грн., з якої: 186 000 грн. - сума основного боргу, 38 092,80 грн. - пеня, 2 476,60 грн. - 3% річних та 6 882 грн. - індекс інфляції.

02.02.16 автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву ТОВ КОРАЛ АГ до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 02.02.16 судом порушено провадження у справі № 908/303/16, якій присвоєно № провадження 17/12/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 17.02.16.

15.02.16 на адресу суду надійшла заява публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» про вступ до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Надану заяву ПАТ «ЗЗБК № 1» обґрунтовує тим, що вказане ПАТ є учасником ТОВ КОРАЛ, ГМБХ частка якого в статутному капіталі складає 80%.

Представник позивача проти задоволення вказаної вище заяви заперечив, представник відповідача не заперечив.

Розглянувши заяву ПАТ «ЗЗБК № 1» про вступ до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача суд не знаходить правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 27 ГПК України унормовано, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Оскільки в силу вимог ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобовязаннями юридичної особи, судом відмовляється у задоволенні заяви ПАТ «ЗЗБК № 1», яке є одним із учасників ТОВ КОРАЛ, ГМБХ, про вступ до справи в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача через необґрунтованість.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 17.02.16, на підставі ст. ст. 821, 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Судом повідомлено представників сторін про дату складення повного рішення.

Позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, зазначав наступне. 22.05.14 між сторонами у справі укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 2205-14, на виконання умов якого позивач перерахував на поточний рахунок відповідача 186 000 грн., що підтверджується банківською випискою від 22.05.14. Однак, зобовязання щодо повернення отриманої позики в строк, визначений у договорі, відповідач не виконав. Отже, станом на час розгляду справи в суді, сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 186 000 грн. За порушення строків виконання основного зобовязання відповідачу нараховано 38 092,80 грн. пені, 2 476,60 грн. 3% річних та 6 882 грн. - індексу інфляції. На підставі викладеного позивач, керуючись ст. ст. 509, 530, 611, 625 ЦК України просить суд позов задовольнити.

Відповідач в особі уповноваженого представника в суді позовні вимоги визнав повністю усно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.14 між товариством з обмеженою відповідальністю КОРАЛ АГ (Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю КОРАЛ, ГМБХ (Позичальник) укладено договір позики (поворотної фінансової допомоги) № 2205-14, за умовами якого (п. 1.1. договору) Позикодавець зобовязався передати Позичальнику для поповнення оборотних коштів останнього 186 000 грн., а Позичальник зобовязався їх повернути по закінченню строку позики.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що Позикодавець не має права на отримання відсотків.

Згідно з п. 2.1. договору, позика (поворотна фінансова допомога) надається шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника.

Строк надання Позики (поворотної фінансової допомоги) Позичальнику складає два банківських дня з дати укладення цього договору (п. 3.1. договору).

За змістом п. 5.1. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє 23.08.15, а в частині виконання зобовязань сторонами до повного їх виконання.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно з ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як вбачається з матеріалів цієї господарської справи, на виконання умов спірного договору позики від 22.05.14 ТОВ КОРАЛ АГ перерахувало на розрахунковий рахунок ТОВ КОРАЛ, ГМБХ грошові кошти в сумі 186 000 грн.

Факт перерахування коштів на вказану вище суму підтверджується наявною в матеріалах цієї справи банківською випискою від 22.05.14 та не заперечувався представником відповідача в ході розгляду цієї справи в суді.

Пунктами 4.1., 4.2. договору передбачено, що Позичальник зобовязується повернути суму позики Позикодавцю не пізніше 22.08.15. Допускається повернення суми займу частинами. Позика (поворотна фінансова допомога) повертається шляхом перерахування на поточний рахунок Позикодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи № 908/303/16 свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, суму отриманої позики в строк, визначений у договорі позивачу не повернув, чим порушив умови договору.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 186 000 грн. підтверджується матеріалами цієї господарської справи й визнаний відповідачем повністю.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним суми основного боргу в розмірі 186 000 грн., або доказів правомірності своїх дій щодо такої не сплати, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 186 000 грн. на підставі договору позики від 22.05.14 № 2205-14 є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доданими документами та підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема, у випадку прострочення виконання.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення отриманої позики Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення зобовязань за кожен день прострочки виконання зобовязання Позичальником.

З огляду на викладене, позивачем заявлено до стягнення суму пені в розмірі 38 092,80 грн. за період з 23.08.15 по 01.02.16.

Факт прострочення основного зобовязання матеріалами справи № 908/303/16 доведено.

Розрахунок суми пені в розмірі 38 092,80 грн. здійснений позивачем вірно, а тому вимоги в цій частині задовольняються судом повністю.

Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 2 476,60 грн. за період з 23.08.15 по 01.02.16 та індекс інфляції в сумі 6 882 грн. за період з 01.09.15 по 31.12.15.

Перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки 3% річних та індексу інфляції за наведені вище періоди, суд знаходить їх обґрунтованими та вірними, у звязку з чим, вимоги в цій частині задовольняється судом повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 3 501,77 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 43, 45, 22, 27, 33, 34, 49, 69, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КОРАЛ, ГМБХ (69057, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 158, оф. 014, код ЄДРПОУ 35365973) на користь товариства з обмеженою відповідальністю КОРАЛ АГ (69095, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37778688) 186 000 (сто вісімдесят шість тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 38 092 (тридцять вісім тисяч девяносто дві) грн. 80 коп. пені, 2 476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 60 коп. 3% річних, 6 882 (шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. індексу інфляції та 3 501 (три тисячі пятсот одну) грн. 77 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.02.16.

Суддя В.Л. Корсун