Ухвала суду № 55937832, 11.02.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2016 р.Справа № 816/4388/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

представника позивача - Губарькової Н.Л.,

представника відповідача - Хорішко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. по справі № 816/4388/15

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними і скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИЛА:

13.10.2015 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (далі по тексту - ПрАТ "СК "Залізничні шляхи", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), в якому, з урахуванням уточнень, просило:

- визнати нечинною (протиправною) і скасувати податкову вимогу ДПІ у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області від 02.10.2015 року № 2279-23 на суму 1 413 912,57 грн. - податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

- визнати нечинним (протиправним) і скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2015 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві № 2279-23 від 02.10.2015 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2015 № 6293/10/1601-25-01-18. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідача, ПрАТ "СК "Залізничні шляхи", посилаючись на законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просила постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (код ЄДРПОУ 22523595) перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області як платник податків.

02.10.2015 р. ДПІ у м. Полтаві винесена податкова вимога № 2279-23 за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток страхових організацій на суму 1 403 076,57 грн. та зі сплати авансових внесків з податку на прибуток страхових організацій на суму 10 836,00 грн. (а.с. 12).

02.10.2015 р. ДПІ у м. Полтаві прийнято рішення № 6293/10/16-01-23-01-18 про опис майна позивача, що перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні), у податкову заставу (а.с. 13).

Вважаючи протиправними податкову вимогу від 02.10.2015 № 2279-23 та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2015 № 6293/10/16-01-23-01-18, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу у позивача відсутній обов'язок щодо сплати грошового зобов'язання, визначеного спірною вимогою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ПрАТ "СК "Залізничні шляхи" подало до ДПІ у м. Полтаві податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 2014 рік, у якій самостійно нарахувало до сплати суму податку на прибуток у розмірі 1386932,00 грн. ( а.с. 21-22).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст. 59 ПК України).

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.10.2015 р. в.о. начальника ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесено рішення про опис майна у податкову заставу №6293/10/16-01-25-01-18 (а.с.13).

Разом з тим відповідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судовим розглядом встановлено, що 24.02.2015р. ДПІ у м. Полтаві винесена податкова вимога № 915-25 за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на прибуток страхових організацій на суму 1 381 404,57 грн. (а.с. 14).

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи", не погодившись з вказаною вимогою, оскаржило її до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.04.2015р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015р., адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкову вимогу ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 24.02.2015 р. № 915-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 20.03.2015 р. № 4673/10/16-01-25-01-18 (а.с. 17-20).

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що платіжне доручення від 17.02.2015 р. №120 про перерахування до Державного бюджету податкових зобов'язань з податку на прибуток страхових організацій на суму 1 386 932,00 грн. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" подано до банківської установи на повну суму зобов'язання в межах граничного строку сплати та прийняте до виконання банківською установою в день його подання. На момент подачі до банківської установи платіжного доручення від 17.02.2015р. № 120 про перерахування до Державного бюджету податкових зобов'язань з податку на прибуток страхових організацій на суму 1 386 932,00 грн., залишок коштів на рахунках позивача був у достатній сумі для погашення вказаних зобов'язань, однак перерахування зазначених коштів до бюджету у вказаний період не відбувалось, що свідчить про невиконання банківською установою переказу грошових коштів за платіжним дорученням від 17.02.2015р. № 120. Отже, подання до установи банку платіжного доручення на перерахування грошового зобов'язання здійснено Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Залізничні шляхи" у встановлений податковим законодавством строк, а відтак обов'язок позивача щодо сплати такого грошового зобов'язання у вказаній сумі припинився. Оскільки неперерахування коштів до бюджету відбулось не з вини Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи", а з вини ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", то відповідальність за це має нести банк, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про безпідставність формування відповідачем вимоги про сплату боргу № 915-25 від 24.02.2015 р. на суму 1 381 404,57 грн. Вказані судові рішення набрали законної сили.

Згідно з положеннями статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.

В силу наведеної норми процесуального закону обставини, встановлені вказаними вище судовими рішеннями, що набрали законної сили, мають преюдиціальне значення при вирішенні спору у цій справі, оскільки, постановляючи такі рішення, суди встановили, що неперерахування податку на прибуток не є наслідком винних дій платника податку.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що контролюючим органом при формуванні спірної вимоги неправомірно врахована сума податкового боргу по скасованій вимозі, яка відображена в інтегрованій картці ПрАТ "Страхована компанія "Залізничні шляхи", в розмірі 1 381 404,57 грн.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 р. № 576, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 р. за № 1840/24372, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційної системи органів доходів і зборів.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлено Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів затвердженим Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 р. № 765 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 р. за № 217/24994 (далі по тексту - Порядок).

За змістом пункту 3 розділу І вищезазначеного Порядку, інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.

Пунктом 7 розділу ІІ цього Порядку встановлено, що операції в інтегрованій картці платника здійснюються в хронологічному порядку.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ цього Порядку зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, інтегрована картка платника на час винесення спірної вимоги (02.10.2015р.) не містила інформації про виникнення у позивача заборгованості в сумі 21 672,00 грн.

Доводи апелянта, що в інтегрованій картці ПрАТ "Страхова компанія "Залізничні шляхи" рахується заборгованість зі сплати авансових внесків з податку на прибуток страхових організацій в сумі 10 836,00 грн. колегія суддів вважає необгрутованими, оскільки позивачем в рядку 23 Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика № 9080176026 від 06.02.2015 р. самостійно задекларовано авансові внески в сумі 498307,00 грн., а виконання платником податкового зобов'язання по перерахуванню в бюджет авансових внесків за березень 2015 р. в сумі 498307,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №263 від 25.03.2015 р.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність у позивача станом на дату винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу обов'язку щодо сплати грошового зобов'язання, визначеного спірною вимогою.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого покладений обов'язок доказування правомірності своїх рішень, не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття спірної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправними та скасування податкової вимоги ДПІ у м. Полтава № 2279-23 від 02.10.2015р. та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2015р. № 6293/10/1601-25-01-18.

Колегія суддів зазначає, що постановою суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову права відповідача не порушуються, а позивачем постанова суду в цій частині не оскаржується.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Зважаючи, що за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015 р. залишено без змін, тому підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008; код ЄДРПОУ 39680655) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 23329 грн. 56 коп.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2015р. по справі № 816/4388/15 залишити без змін.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (36000, м.Полтава, вул.Фрунзе,155, ідентифікаційний код юридичної особи 21049714) судовий збір за подачу апеляційної скарги на реквізити: отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 в розмірі 23329,56 грн. (двадцять три тисячі триста двадцять дев'ять грн. 56 коп.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 16.02.2016 р.