Ухвала суду № 55937796, 17.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3470/15-а

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання - Богдановій С.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015р. по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Магрест» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И Л А :

03.11.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Магрест» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні), Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - Цюрупинська ОДПІ), в якому з урахуванням уточнень просило визнати неправомірними дії Білозерського відділення Цюрупинської ОДПІ щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 021020151 від 02.10.2015 р., визнати неправомірними дії ДПІ у м. Херсоні щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів №261020152 від 26.10.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2015 р. між Цюрупинською ОДПІ та ТОВ «Магрест» укладено договір про визнання електронних документів, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття договору, реєстраційний № 9203184665, Але станом на 13.10.2015 р. договір про визнання електронних документів №021020151 від 02.10.2015р. розірвано Цюрупинською ОДПІ (Білозерське відділення) в односторонньому порядку та без повідомлення причин розірвання договору.

Також позивач зазначав, що 26.10.2015 р. ним направлений новий договір про визнання електронних документів до ДПІ у м. Херсоні, але 30.10.2015 р. від ДПІ у м. Херсоні прийшла квитанція №2 про те, що договір про визнання електронних документів від 26.10.2015 р. не прийнято в зв'язку з наявністю помилки в місцезнаходженні юридичної особи.

Відповідачі заперечували проти позову, посилаючись на законність та правомірність дій.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015р. адміністративний позов ТОВ «Магрест» задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з вказаною постановою, ДПІ у м. Херсоні та Цюрупинською ОДПІ подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у позові. ДПІ у м.Херсоні зазначала, що ТОВ «Магрест» в ДПІ у м. Херсоні обліковується, як платник, з наступного року, тому з боку ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області відсутні будь-які порушення, що виразились у неприйнятті податкової звітності, а також реєстрації податкових накладних. Цюрупинська ОДПІ посилалась на те, що 06.10.215 р. прийом звітності за договором від 05.10.2015 р. було розірвано у зв'язку з недостовірною інформацією у договорі щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається договір.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

23.04.2013 р. між ТОВ «Магрест» та ДПІ у Білозерському районі Херсонської області (правонаступником якої є Цюрупинська ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області) укладено договір №230420131 про визнання електронних документів.

10.08.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про зміну місцезнаходження ТОВ «Магрест».

02.10.2015 р. ТОВ «Магрест» у зв'язку із зміною місцезнаходження направлено новий договір про визнання електронних документів № 021020151, який було прийнято 02.10.2015 р. та підтверджено 05.10.2015 р., що підтверджується наданими сторонами квитанціями про прийняття електронного документу №1 та №2.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2015 р. ТОВ «Магрест» направило до Цюрупинської ОДПІ на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкову накладну №1 від 09.10.2015 р. та податкову накладну №2 від 12.10.2015 р., але податкові накладні прийняті не були, а у відповідь надіслані квитанції з причиною відмови: «в зв'язку з неукладанням договору про визнання електронної звітності».

Судом 1-ї інстанції встановлено, що 06.10.2015 р. Цюрупинською ОДПІ вищеозначений договір розірвано в односторонньому поряду у зв'язку із зазначенням позивачем у договорі недостовірної інформації щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається договір.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «Магрест» 26.10.2015 р. направлено новий договір про визнання електронних документів до ДПІ у м. Херсоні, але 30.10.2015 р. від ДПІ у м. Херсоні прийшла квитанція №2 про те, що договір про визнання електронних документів від 26.10.2015 р. не прийнято з підстав наявності помилки у місцезнаходженні юридичної особи.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Білозерського відділення Цюрупинської ОДПІ щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів № 021020151 від 02.10.2015 р., суд першої інстанції виходив з того, що помилка в адресі контролюючого органу ані договором, ані діючим законодавством не передбачена як підстава для розірвання самим контролюючим органом в односторонньому порядку раніше укладеного договору визнання електронних документів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій ДПІ у м. Херсоні щодо відмови в укладенні договору про визнання електронних документів №261020152 від 26.10.2015 р., суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови в укладенні договору про визнання електронних документів від 26.10.2015 р. №261020152.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України, Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України «Про подання електронної податкової звітності» від 10.04.2008р. №233 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.04.2008р. за №320/15011 (далі - Інструкція), Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003р. №851-IV та «Про електронний цифровий підпис», а також Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.46-51, 201 ПК України встановлений обов'язок платника податку скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, подавати контролюючому органу податкову звітність у вигляді податкових декларацій або розрахунків та кореспондуюче йому право платника подавати таку звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному .

Статтею 14 Закону №851-IV встановлено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

У додатку 1 до Інструкції № 233 міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді. Відповідно до пункту 4 розділу 6 примірного договору орган ДПС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни платником місця реєстрації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про визнання електронної звітності є адміністративним договором у розумінні п. 14 ч.1 ст. 3 КАС України.

Адміністративний договір є договором в загальному розумінні, тому на порядок його укладання та розірвання розповсюджується дія норм ЦК України, в т.ч. щодо підстав його розірвання.

Судом вірно встановлено, що умови договору №021020151, укладеного між позивачем та Цюрупинською ОДПІ 02.10.2015р., повністю відтворюють умови Примірного договору про визнання електронних документів, затвердженого додатком 1 до Інструкції, в тому числі і щодо підстав і порядку розірвання договору в односторонньому порядку контролюючим органом.

Розірвання договору Цюрупинської ОДПІ з підстав зазначення недостовірної інформації у договорі щодо місцезнаходження контролюючого органу, з яким укладається договір, не передбачена діючим законодавством та не зазначається у самому договорі, тому, відповідно, не може слугувати підставою для його розірвання. При цьому, судова колегія враховує, що невідповідність адреси Білозерського відділення Цюрупинської ОДПІ полягала в тому, що окрім поштового індексу, назви населеного пункту, вулиці та номеру будинку, не вказано «Херсонська область».

Ґрунтуючись на вищенаведеному, колегія суддів приходить до висновку, що дії Цюрупинської ОДПІ щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів, укладеного 02.10.2015 р. між ТОВ «Магрест» та Цюрупинською ОДПІ, з підстав не визначених ст.651 ЦК України, а також умовами договору, є протиправними.

Визнаючи відмову ДПІ у м.Херсоні в укладанні з ТОВ "Магрест" договору про визнання електронних документів протиправною, суд першої інстанції вірно зазначив про відсутність таких підстав на час відмови, тобто 26.10.2015р. Твердження податкового органу про невідповідність місцезнаходження юридичної особи даним ЄДРПОУ є хибним, адже в матеріалах справи наявне підтвердження нового місцезнаходження ТОВ «Магрест» згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Надана на адресу суду службова записка ДПІ від 02.12.2015р. № 838/21-03-11-03-28 з поясненнями щодо неприйняття у відповідача податкової звітності в зв'язку із зазначенням невірної адреси контролюючого органу правильно оцінена судом першої інстанції як неналежний доказ, оскільки вона складена значно пізніше, ніж позивачу відмовлено в укладанні договору. Крім того, помилка адреси контролюючого органу у примірнику договору, в саме "вул.І.Куліка" заміст "вул.І.Кулика" не доводить невідповідність договору вимогам закону, оскільки дає можливість ідентифікувати сторони договору.

Апеляційні скарги не містять правових підстав на спростування висновків суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Оскільки ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 січня та 16 січня 2016р. апелянтам відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідачів у розмірі по 1 339,80 грн. з кожного (110% від 1218 грн.).

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 р. - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) та Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39471144) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі по 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп. з кожного.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян