Ухвала суду № 55937704, 22.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

О К Р Е М А ДУМКА

судді Одеського апеляційного адміністративного суду Димерлія О.О.

22 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3007/14

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року вважаю не вірною, такою що прийнята з порушенням вимог ч.5 ст. 124 Конституції України, ч.2 ст. 14 КАС України Закону України «Про виконавче провадження» з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 25 листопада 2013 року Відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження у справі №2а-21851 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за шкоду завдану здоровю у розмірі 50% з 10 лютого 2011 року. Вказаною постановою боржнику надано семиденній строк для добровільного виконання вказаного рішення.

УПФУ, посилаючись на відсутність коштів в Державному бюджеті України на вказані виплати, відмовилося виконувати судове рішення.

19 травня 2014 року державним виконавцем Комсомольського районного управління юстиції у м. Херсоні, у відповідності з ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про накладення на боржника Управління Пенсійного фонду України в м. Херсоні штрафу за порушення вимог державного виконавця в розмірі 680 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв згідно до вимог Закону «Про виконавче провадження» та не перевищив своїх повноважень.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України: «Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України».

Вказана конституційна норма кореспондується з ст. 14 КАС України, яка передбачає: «Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України».

Постанова суду про необхідність здійснення перерахунку і виплати ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком починаючи з 10 лютого 2011 року набрала законної сили.

Виходячи з цього, посилання УПФУ на Закон України від 14 червня 2011 року №3491 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постанову Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фіксуються за рахунок коштів державного бюджету» безпідставні, оскільки при прийнятті судового рішення про стягнення коштів на користь ОСОБА_1 вищевказані закони і нормативно правові акти були враховані, вони отримали правову оцінку і незважаючи на їх існування суд прийняв рішення про перерахунок і стягнення пенсії на користь особи, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи.

Існування такого рішення, як скасування постанови про притягнення особи до відповідальності за невиконання судового рішення, що прийнято Одеським апеляційним судом, блокує діяльність державної виконавчої служби, робить неможливими будь-які дії державного виконавця по виконанню судового рішення. і як наслідок позбавляє ОСОБА_2 можливості отримати пенсію у розмірі, передбаченому Законом.

Крім цього, постанова Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2015 року зводить на нівець діяльність всієї судової системи, так як рішення суду яке з різних причин не виконується і ніколи не буде виконано вказує на безпорадність і непотрібність суду як окремої самостійної гілки влади.

Частиною 2 ст. 8 КАС України передбачено, що: «Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини».

Європейським судом з прав людини неодноразово приймалися рішення (Кечко проти України», «Войтенко проти України») де вказувалося на неприйняття аргументів уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобовязань.

Отже, постанова Одеського апеляційного суду від 22 квітня 2015 року є не вірною і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Підсумовуючи все вище наведене, вважаю, що Херсонським окружним адміністративним судом ухвалено постанову від 28 серпня 2014 року з додержанням вимог Конституції, Законів України та рішень Європейського Суду з прав людини.

Суддя ОСОБА_3